Одного разу я побачив в книгарні ошатне видання «Етимологічного словника української мови». Але яке було моє розчарування, коли я почав гортати його сторінки. Що не слово в українській мові, воно походить то з латини, то з грецької, польської, тюркської, німецької, французької, старослов’янської та інших мов. І подумалося: «Яке приниження і української мови, і нас українців, як прадавньої нації». Ще в 1880 році поляк Михайло Красуський довів у своїй праці «Древность малоросийского языка», що українська мова не тільки давніша від всіх слов’янських, не виключаючи старослов’янської мови, але і санскриту, грецької, латинської та інших арійських мов і що вона є корінною мовою, тобто від неї беруть початки більшість сучасних мов! Більше ніж тисячолітнє поневолення української нації не дало розвиватися в нормальному річищі нашій мові, були втрачені і призабуті сотні питомих праукраїнських слів. Наші вороги доводили, що ми є окраїною, а українська мова придумана Польщею. Але всі ці вигадки були спростовані, коли європейські вчені відкрили для світу в 1762 році санскрит, який зберегли в північній Індії сидхи, наші прапредки, які переселилися з Праукраїни в Індію десь в 6-4 тисячоліттях до н.е. Вони принесли з собою святе вчення (святе письмо) – санскрит і зуміли зберегти його в первісному вигляді. Тоді вчені-мовознавці побачили як багато спільного між українською мовою і санскритом, що доводить прадавність української мови.
Наші вороги все робили і роблять сьогодні, щоб ми росли безбатченками, не знали своєї правдивої історії і мови, тому в 20-х роках минулого століття були знищені всі вчені, які вивчали трипільську культуру і санскрит. Але завдячуючи Всевишньому в сучасній Україні все більше і більше розкривається як правдива історія так і таємниці нашої мови.
Коли наші прапредки почали тільки ще вимовляти перші слова, вони були простими і в той же час магічними: РА – сонце, ВА – вода, МА – мати, ПА, БА – батько, КО – вогонь, ЛА – оброблена, заселена земля. Ці першокорені могли змінюватися, варіюватися, як от корінь Ра, від нього походять РО, РИ, РУ, РЯ, АР, ОР, УР, ІР і т. д. З плином часу ці першокорені вдосконалювалися, з’єднувалися між собою, таким чином утворювалися нові слова. Для прикладу візьмемо слово трава – поєднання РА – сонця і ВА – води дає життя всьому на планеті Земля, поєднання жовтого кольору і синього дає зелений, це кольори нашого державного прапора.
В історичній науковій праці про князя Атилу, виданій в Москві 1858 року, А. Вельтман «Аттила – Русь 4 и 5 веков. Свод исторических и народных преданий» згадується венедський князь Рален Коряга на прізвисько Венедська Карга (ворона). Слово Кар – Га , з першим складом все зрозуміло, а що означає другий? Відкриваю «Тлумачний словник української мови». Карга – стара й потворна жінка; відьма. Ніякого натяку на ворону. І ось зовсім випадково прийшла підказка – на пошті побачив у продажу учнівські зошити, на одному з яких картинка: на фоні хвойного лісу ведмідь і такий підпис – Тайга (слово походить з монгольської мови). З монгольської так монгольської, але має арійське, праукраїнське коріння. Тай – багато, Га – дерево, стовбур. Тайга – багато дерев. Маємо інші приклади : Тай-фун – багато води, вітру? Ки – тай – багато племен (людей)? Виходить Карга – це птах,що живе на дереві. В українській мові маємо ще й такі слова з коренем ГА:
Гай – невеликий листяний ліс; Галявина – чисте місце, поляна серед дерев; Чага – гриб на дереві; Ґава, Галка – це теж птахи, що живуть на деревах; Яга – баба, що жила в лісі і займалася знахарством, збирала зілля для лікування; Гайстер – лелека, чорногуз, бузько; Галузка, Гілка – вітки на деревах; Чагарник – місце вкрите кущами; Город,Огород – місце огорожене дерев’яним частоколом; Катрага – курінь на пасіці,зроблений з дерева; Нога – походить від слова стовбур; Книга – є підтвердженням того, що наші предки писали в давнину на дерев’яних дощечках; Кочерга – довга дерев’яна коцюба.
Це тільки невеличка кількість слів пов’язаних з коренем ГА , а скільки слів з цим коренем забута і втрачена. Корінь ГА дає пояснення походження слова Галичина.
Коли я відпочивав в Трускавці, то побував на екскурсії по місту, яку проводив самовпевнений молодик. Спочатку він запитав на якій мові проводити екскурсію і не дочекавшись відповіді почав її проводити російською мовою. Перше про що він безапеляційно заявив це те, що слово Галичина походить від латинського Галь – сіль. Подумалося, при чому тут латинська мова, невже наші предки позичили назву в чужинців?
Корінь ГА якраз і дає просту відповідь про походження слова Галичина.
Га – дерева, Ли – Ла – заселена земля, тобто заселена земля серед дерев (лісу).
Розкриваючи таємниці української мови ми будемо збагачувати і свою культуру, історію, мову і самих себе.
Примітка: Я не є ні професійним істориком, ні мовознавцем, можливо я десь і помиляюся. Я не претендую на істину в останній інстанції, але безперечно, що корінь ГА сягає першовитоків нашої мови і пов’язаний з лісом і деревами. Тому запрошую охочих до дискусії.
Микола Заремба.
Культурологічний клуб «Українська цивілізація», м. Павлоград.
http://lelekanews.blogspot.com/2011/10/blog-post_04.html?spref=fb
Наші вороги все робили і роблять сьогодні, щоб ми росли безбатченками, не знали своєї правдивої історії і мови, тому в 20-х роках минулого століття були знищені всі вчені, які вивчали трипільську культуру і санскрит. Але завдячуючи Всевишньому в сучасній Україні все більше і більше розкривається як правдива історія так і таємниці нашої мови.
Коли наші прапредки почали тільки ще вимовляти перші слова, вони були простими і в той же час магічними: РА – сонце, ВА – вода, МА – мати, ПА, БА – батько, КО – вогонь, ЛА – оброблена, заселена земля. Ці першокорені могли змінюватися, варіюватися, як от корінь Ра, від нього походять РО, РИ, РУ, РЯ, АР, ОР, УР, ІР і т. д. З плином часу ці першокорені вдосконалювалися, з’єднувалися між собою, таким чином утворювалися нові слова. Для прикладу візьмемо слово трава – поєднання РА – сонця і ВА – води дає життя всьому на планеті Земля, поєднання жовтого кольору і синього дає зелений, це кольори нашого державного прапора.
В історичній науковій праці про князя Атилу, виданій в Москві 1858 року, А. Вельтман «Аттила – Русь 4 и 5 веков. Свод исторических и народных преданий» згадується венедський князь Рален Коряга на прізвисько Венедська Карга (ворона). Слово Кар – Га , з першим складом все зрозуміло, а що означає другий? Відкриваю «Тлумачний словник української мови». Карга – стара й потворна жінка; відьма. Ніякого натяку на ворону. І ось зовсім випадково прийшла підказка – на пошті побачив у продажу учнівські зошити, на одному з яких картинка: на фоні хвойного лісу ведмідь і такий підпис – Тайга (слово походить з монгольської мови). З монгольської так монгольської, але має арійське, праукраїнське коріння. Тай – багато, Га – дерево, стовбур. Тайга – багато дерев. Маємо інші приклади : Тай-фун – багато води, вітру? Ки – тай – багато племен (людей)? Виходить Карга – це птах,що живе на дереві. В українській мові маємо ще й такі слова з коренем ГА:
Гай – невеликий листяний ліс; Галявина – чисте місце, поляна серед дерев; Чага – гриб на дереві; Ґава, Галка – це теж птахи, що живуть на деревах; Яга – баба, що жила в лісі і займалася знахарством, збирала зілля для лікування; Гайстер – лелека, чорногуз, бузько; Галузка, Гілка – вітки на деревах; Чагарник – місце вкрите кущами; Город,Огород – місце огорожене дерев’яним частоколом; Катрага – курінь на пасіці,зроблений з дерева; Нога – походить від слова стовбур; Книга – є підтвердженням того, що наші предки писали в давнину на дерев’яних дощечках; Кочерга – довга дерев’яна коцюба.
Це тільки невеличка кількість слів пов’язаних з коренем ГА , а скільки слів з цим коренем забута і втрачена. Корінь ГА дає пояснення походження слова Галичина.
Коли я відпочивав в Трускавці, то побував на екскурсії по місту, яку проводив самовпевнений молодик. Спочатку він запитав на якій мові проводити екскурсію і не дочекавшись відповіді почав її проводити російською мовою. Перше про що він безапеляційно заявив це те, що слово Галичина походить від латинського Галь – сіль. Подумалося, при чому тут латинська мова, невже наші предки позичили назву в чужинців?
Корінь ГА якраз і дає просту відповідь про походження слова Галичина.
Га – дерева, Ли – Ла – заселена земля, тобто заселена земля серед дерев (лісу).
Розкриваючи таємниці української мови ми будемо збагачувати і свою культуру, історію, мову і самих себе.
Примітка: Я не є ні професійним істориком, ні мовознавцем, можливо я десь і помиляюся. Я не претендую на істину в останній інстанції, але безперечно, що корінь ГА сягає першовитоків нашої мови і пов’язаний з лісом і деревами. Тому запрошую охочих до дискусії.
Микола Заремба.
Культурологічний клуб «Українська цивілізація», м. Павлоград.
http://lelekanews.blogspot.com/2011/10/blog-post_04.html?spref=fb
Немає коментарів:
Дописати коментар