Опт дорожчий за роздріб. Або банани за ціною червоної ікри.

Еквадор – найбільший експортер бананів на світовому ринку. Думаю, якби банани на внутрішньому ринку цієї Південно - Американської країни коштували б дорожче ніж ті самі банани в українських супермаркетах, це було б схоже на злий жарт.
Є гарний анекдот, який закінчується словами: «Звиняйте, бананів у нас нема…». Банани у нас дійсно не ростуть. Їм потрібен екваторіальний клімат. Але наша країна експортує те, чого ми виробляємо вдосталь. Одним із стратегічних товарів України є електроенергія.
Цього добра у нас, як бананів в Еквадорі. Тому «ми» експортуємо залишки виробленої електроенергії за кордон, а саме в Румунію, Молдову, Польщу, Білорусь, країни Прибалтики, в окремих випадках в Росію, за ціною… в 2,5 рази дешевшою ніж для внутрішнього споживання.
З 1 лютого 2011 року своєю постановою Національна комісія регулювання електроенергетики України №8 від 13.01.2011 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.01.2011 року за №62/18800, внесла зміни до тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню і населеним пунктам. Ціна 1-го кВт/год. збільшилась для споживача на 30%, а з 1 квітня, ще на 15%.
Пам’ятаю як «вчені мужі» з екранів зомбовізорів розповідали про економічну необхідність підняття ціни на електроенергію на 45%, але щодо тактики таких математичних підрахунків я уже торкався в матеріалі під назвою «Вища математика для ідіотів». Нестиковка полягає у тім, що після першого підняття ціни на 30%, друге підняття на 15%, обчислювалось уже з нової ціни. І достатньо лише подивитись у платіжки для того, щоб зрозуміти на скільки реально зросли ціни на електричну енергію.
Це звичайно важливе питання, але не головне про що хотілося б сказати. Україна у січні-липні цього року збільшила експорт електроенергії на 32,3%, або на 749,7 млн. кВт/год., порівняно з січнем-липнем 2010 року - до 3,073 млрд. кВт/год.
У липні цього року експорт електроенергії з України зріс у 2,7 разу, або на 384,3млн. кВт/год., порівняно з липнем 2010 року до 600,7кВт/год.
У січні-липні експорт української електроенергії до країн Східної Європи збільшився більш ніж утричі, або на 1,137 млрд. кВт/год. - до 1,682 млрд. кВт/год. За вказаний період експорт української електроенергії до Угорщини зріс більш ніж у 5 разів - до 1,140 млрд. кВт/год., до Словаччини - у 2,1 разу, до 542,3 млн. кВт/год. Експорт електроенергії до Молдови за підсумками січня-липня зріс до 301,2 млн. кВт/год. проти 8 млн. кВт/год. за аналогічний період 2010 року, тобто більш ніж у 37 разів.
Навіть до Росії продали 55,5 млн. кВт/год., хоча Росія є одним з світових лідерів по виробництву електричної енергії і крупним експортером цього продукту.
Уже в сiчнi-серпнi 2011 року Україна збiльшила експорт електроенергiї на 43,2% порiвняно з аналогiчним перiодом 2010 року - до 3,639 мільярда кВт/год.
Постачання електроенергiї до Угорщини, Словаччини та Румунiї за вiсiм мiсяцiв зросло в 3,4 рази порiвняно з сiчнем-серпнем 2010 року - до 1,866 млрд. кВт/год.
Білорусь за цей період отримала близько 1,333 млрд. кВт/год., електроенергії з України. Це на 32,6% менше ніж за період січня-серпня 2010 року, але ми пом’ятаємо, що поставки до цієї країни на деякий термін призупинялися через непогашення заборгованості.
Молдова отримала в сiчнi-серпнi 2011 року 384,6 млн. кВт/год. проти 12,6 млн. кВт/год. за аналогiчний перiод 2010 року.
Загалом, у серпні 2011 року експорт української електроенергії становив 566,2 млн. кВт/год., що у 2,6 рази бiльше, нiж у серпні 2010 року. Україна у 2010 році збiльшила експорт електроенергiї на 2,7% порiвняно з 2009 роком - до 4,219 млрд. кВт/год.
Можна було б втомлювати і надалі себе і читачів цифрами, показниками, підрахунками, але краще зазначити той факт, що Норвегія з чотирьох мільйонним населенням виробляє трохи менше електроенергії, ніж Україна з майже сорока шістьма мільйонним населенням, на рік, і є найбільшим експортером електричної енергії у світі, експортуючи свій енергетичний продукт до Європи та Скандинавських країн. Їм можна, бо вони виробляють її (е/е) в об’мах більших ніж потрібно для власних потреб. До речі, норвезька електроенергія, це так звана «зелена енергія» для видобутку якої використовуються сили природи та географічні особливості країни.
А яка ситуація у нас?
Нещодавно, Прем’єр-міністр звернувся до українців з пропозицією жорсткої економії енергоресурсів. Звернувся, але не пояснив для чого кожен має затягнути пасок. Мабуть для того, щоб йому (Азарову) жилося краще.
Для мене залишається незрозумілим, якщо виробництво і експорт української електроенергії щорічно зростає, якщо електроенергія експортується дешеве в два з половиною рази, ніж коштує на внутрішньому ринку, то чому «ми» комусь робимо подібні подарунки, а самі за «дорослими» цінами купуємо російський газ, який при мінімальних затратах можна замінити вітчизняною електроенергією.
Можливо, її краще продавати на вітчизняному ринку, дотримуючись ринкових правил і здорового глузду.
Взагалі, будь-який менеджер підтвердить – чим більший опт, тим нижча ціна. Це відповідає здоровому глузду.
Але у наших менеджерів все навпаки. Я був відверто здивований, коли разом з подорожчанням електроенергії були введені певні умови її використання.
Зараз, починаючи з 1 лютого 2011 року, все, що використовується понад норму (150 кВт/міс.), тарифікується за підвищеним тарифом. Логіка відсутня.
Міністр палива та енергетики Юрій Бойко нещодавно озвучив, що за три роки ми скоротимо використання дорогого російського газу. За три роки, використання можна не тільки скоротити, а й взагалі припинити, перевівши побутових споживачів на електричне опалення.
Як ви думаєте? Скільки часу знадобиться розпакувати і закріпити на стіні електричний плівковий обігрівач вітчизняного виробництва, який використовує 300 Вт/год, і який можна увімкнути, не чекаючи опалювального сезону, якщо в тому виникла гостра потреба? Думаю, одного дня вистачить обладнати будь-яку стандартно-типову квартиру і пережити один опалювальний сезон, заощадивши кошти на подальшу термомодернізацію свого помешкання.
Термомодернізація (заміна вікон, утеплення стін) в свою чергу, заощадить наші кошти під час наступного опалювального сезону. Ось така «складна вища математика». В своїй квартирі я саме так і зробив, ще у 2007 році, так що не відкриваю Америку, а ділюсь власним досвідом – вже майже п’ятирічним. Спробуйте. Сподобається.


Р.S. ЛЮДЯМ, для яких існує Україна, варто згадати про український народ, який задихається під тягарем «бананів» за ціною червоної ікри. Бо може статися так, що народ почне нагадувати про себе сам!

Сергій Філіпенко