- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

неділя, 26 липня 2015 р.

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ – НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ – ДЕОЛІГАРХІЗАЦІЯ (нефахово про зміни до Конституції)

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ одним словом – це, НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ – перший крок до ДЕОЛІГАРХІЗАЦІЇ, а ВЛАСНИКА, до своєї законної ВЛАСНОСТІ.
   Головною відмінною рисою української децентралізації, передусім, мав би стати повний аудит рухомої і нерухомої власності всіх наявних адміністративно-територіальних одиниць, в їх найменших географічних межах. Логічним продовженням цієї роботи, мали бути оприлюднені регіональні земельні кадастри (з яких складався б загальнодержавний кадастр), а також - реєстри всієї наявної власності територіальних громад (в межах своїх територій) та реєстри всіх власників – мешканців відповідних територіальних громад - громадян України.

Оформлення юридичного статусу кожної територіальної громади (реєстрація Статуту на підставі протоколу загальних зборів у Мінюсті, легалізація, банківські реквізити, печатки тощо) та передача комунальної власності її власнику (спираючись на дані реєстрів), мали б завершити формування фундаментальної основи адміністративно-територіальних одиниць, як суб’єктів публічного права – ВЛАСНИК + ВЛАСНІСТЬ.
    Після організаційно-правових процесів юридичного оформлення власності територіальних громад їх власниками, останні, за допомоги виборів, мали б утворити надбудову системи місцевого самоврядування - свої спроможні представницькі органи – Ради та наділити їх, на свій розсуд, представницькими повноваженнями за допомогою місцевих референдумів, в рамках Конституції та Законів України.
  Півтора роки «нова» влада в Україні продовжує імітувати реформи, які зводяться до недосконалості чинної Конституції України, в яку просто-таки необхідно вносити поправки, щоб покращити життя народу.
   Всі реформи мають розпочатися з першої і основної – децентралізації.
   Як пересічний громадянин, не маючи юридичної освіти, спробую розібратись у хитросплетіннях прийнятого Парламентом, з подання Президентом рішення, яке наразі знаходиться на розгляді у Конституційному Суді.
   Статті 118 і 119 треба розглядати в комплексі.

ВІД ПЕРЕМІНИ МІСЦЬ ДОДАНКІВ – СУМА ЗМІНЮЄТЬСЯ…   

ЧИННЕ: Стаття 118. Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій.
Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.
Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.
Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами.
Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.
Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь.
Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.

Стаття 119. Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:
1) виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;
2) законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;
3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку;
4) підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;
5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;
6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;
7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

ЗМІНИ: Стаття 118. Виконавчу владу в районах і областях, у Києві та Севастополі здійснюють префекти.
Особливості здійснення виконавчої влади у Києві та Севастополі визначаються окремими законами.
Префекта призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Кабінету Міністрів України Президент України.
Префект є державним службовцем.
Префект під час здійснення своїх повноважень відповідальний перед Президентом України, підзвітний та підконтрольний Кабінетові Міністрів України.

Стаття 119. Префект на відповідній території:
1) здійснює нагляд за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування;
2) координує діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади та здійснює нагляд за додержанням ними Конституції і законів України;
3) забезпечує виконання державних програм;
4) спрямовує і організовує діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади та забезпечує їх взаємодію з органами місцевого самоврядування в умовах воєнного або надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації;
5) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України.
Префект на підставі і в порядку, що визначені законом, видає акти, які є обов'язковими на відповідній території.
Акти префектів, видані на здійснення повноважень, визначених пунктами 1, 4 частини першої цієї статті, можуть бути скасовані Президентом України, а видані на здійснення повноважень, визначених пунктами 2, 3 частини першої цієї статті, – Кабінетом Міністрів України. Акти префектів, видані на здійснення повноважень, визначених пунктом 5 частини першої цієї статті, скасовуються Президентом України, а у визначених законом випадках – Кабінетом Міністрів України".

ВИСНОВОК: Замість ОДА (обласні державні адміністрації), пропонують створити префектури, які виконуватимуть майже ідентичні контрольно-наглядові функції за дотриманням Конституції та Законів України, але в зміненому варіанті у органів місцевого самоврядування зникає можливість висловити недовіру префекту,  на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь, або звільняє чиновника. Крім того, як зазначено в проекті змін, префект на підставі і в порядку, що визначені законом, видає акти, які є обов'язковими на відповідній території.
За посиленням президентської вертикалі, особисто я, децентралізації не вгледів.

БЛАГИМИ НАМІРАМИ ВИМОЩЕНА ДОРОГА ДО ПЕКЛА…

ЧИННЕ: Стаття 132. Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

ЗМІНИ: Стаття 132. Адміністративно-територіальний устрій України грунтується на засадах єдності та цілісності державної території, децентралізації влади, повсюдності та спроможності місцевого самоврядування, сталого розвитку адміністративно-територіальних одиниць з урахуванням історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

ВИСНОВОК: У змінах до статті 132. проглядається чітке бажання, під ширмою «децентралізації», у будь-який зручний для можновладців час, в ручному режимі, відповідно до «повсюдності та спроможності місцевого самоврядування» регулювати, визначати та змінювати межі адміністративно-територіальних одиниць на свій розсуд. Ці тенденції находять своє чітке відображення в наступній статті. Ручне регулювання – це узурпація!

В КАЛАМУТНІЙ ВОДІ ЛЕГШЕ РИБУ ЛОВИТИ?

ЧИННЕ: Стаття 133. Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.
До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.
Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України.

ЗМІНИ: Стаття 133. Систему адміністративно-територіального устрою України складають адміністративно-територіальні одиниці: громади, райони, регіони.
Територія України поділена на громади. Громада є первинною  одиницею у системі адміністративно-територіального устрою України.
Декілька громад становлять район.
Автономна Республіка Крим та області є регіонами України.
Особливості Києва, Севастополя у системі адміністративно-територіального устрою України визначаються окремими законами.
Порядок утворення, ліквідації, встановлення та зміни меж, найменування і перейменування громад, районів, областей, а також порядок утворення, найменування і перейменування та віднесення поселень (сіл, селищ, міст) до відповідної категорії визначаються законом.
Зміна меж, найменування і перейменування громад та поселень здійснюється з урахуванням думки їх мешканців у порядку, визначеному законом".

ВИСНОВОК: Тотальне і зухвале розмивання меж і кордонів існуючих адміністративно-територіальних одиниць, яке здійснюватиметься «з урахуванням думки їх мешканців». Навіщо??? Адміністративно-територіальними одиницями після змін стають: громади, райони, регіони. «Декілька громад становитимуть район», а нижче за текстом – «Автономна Республіка Крим та області є регіонами України». Так, все ж таки – регіони чи області???

БЕЗ СОКИРИ НЕ ТЕСЛЯР – БЕЗ ГОЛКИ НЕ КРАВЕЦЬ

ЧИННЕ: Стаття 140. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.
Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

ЗМІНИ: Стаття 140. Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування шляхом самостійного регулювання суспільних справ місцевого значення та управління ними в межах Конституції і законів України.
Територіальну громаду становлять мешканці поселення чи поселень відповідної громади.
Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування безпосередньо шляхом місцевих референдумів та в інших формах, визначених законом.
Органами місцевого самоврядування громади є рада громади як представницький орган та виконавчі органи місцевого самоврядування громади.
Виконавчі органи місцевого самоврядування громади є підконтрольними і підзвітними раді громади.
Голова громади головує на засіданнях ради громади, очолює виконавчий орган місцевого самоврядування громади.
Районна, обласна рада, їх виконавчі комітети є органами місцевого самоврядування, що відповідно представляють і реалізують спільні інтереси територіальних громад району, області.
Статус голів громад, депутатів рад громад, районних, обласних рад, порядок утворення, реорганізації та ліквідації виконавчих органів місцевого самоврядування громади, виконавчих комітетів районних, обласних рад, обсяг їх повноважень визначаються законом.
Рада громади сприяє діяльності створених відповідно до закону та статуту територіальної громади органів самоорганізації населення і з цією метою може наділяти їх фінансами та майном.

ВИСНОВОК: Знов казуїстика. Зміни до статті 140. нівелюють поняття власності і власника. Натомість пропонується  «самоврядування шляхом самостійного регулювання суспільних справ місцевого значення». Справ, - не інтересів?! «Голова громади головує на засіданнях ради громади, очолює виконавчий орган місцевого самоврядування громади» - тобто, голова громади, як китайський піонер, стає монополістом в головуванні представницьким та виконавчим органами, сам визначає для себе завдання і, собі ж звітує про їх виконання.

НА ОХОЧОГО РОБОЧОГО ДІЛО НАЙДЕТЬСЯ?

ЧИННЕ: Стаття 141. До складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п’ять років. Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради.
Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п’ять років.
Чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах.
Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.
Голова районної та голова обласної ради обираються відповідною радою і очолюють виконавчий апарат ради.

ЗМІНИ: Стаття 141. Право голосу на виборах голови громади, депутатів ради громади, районної, обласної ради мають мешканці відповідної громади (громад) – громадяни України, які досягли на день проведення виборів вісімнадцяти років і не визнані судом недієздатними.
Голова громади, депутати ради громади, районної, обласної ради обираються на вільних виборах на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Головою громади, депутатом ради громади, районної, обласної ради може бути обраний громадянин України, який досяг на день проведення виборів вісімнадцяти років, не визнаний судом недієздатним. Не може бути обраним головою громади, депутатом ради громади, районної, обласної ради громадянин, який відбуває покарання за вчинення злочину чи має судимість за вчинення умисного злочину.
Порядок обрання депутатів районних і обласних рад забезпечує представництво територіальних громад у межах відповідного району, області і визначається законом.
Строк повноважень голови громади, депутатів ради громади, районної, обласної ради, обраних на чергових виборах, становить чотири роки.
Підстави і порядок дострокового припинення повноважень голови громади, депутата чи складу ради громади, районної, обласної ради визначаються Конституцією і законами України.
Чергові вибори депутатів усіх рад громад, районних, обласних рад, голів громад відбуваються в останню неділю жовтня четвертого року повноважень органів місцевого самоврядування, обраних на попередніх чергових місцевих виборах.
Позачергові вибори голови громади, депутатів ради громади, районної, обласної ради проводяться не пізніше 180 днів з дня дострокового припинення повноважень голови громади, складу ради громади, районної, обласної ради, а у разі дострокового припинення повноважень в порядку, передбаченому статтею 144 цієї Конституції, – не пізніше 120 днів з дня такого припинення.
Районна рада, обласна рада обирає зі свого складу відповідно голову районної ради, голову обласної ради.
Районна рада, обласна рада призначає і звільняє голову виконавчого комітету ради і за його поданням формує склад цього органу.
Голова громади, депутати ради громади, районної, обласної ради не можуть мати іншого представницького мандата. Інші вимоги щодо несумісності мандата голови громади, депутата ради громади, районної, обласної ради визначаються законом.

ВИСНОВОК: Зміни до статті 141., чинної Конституції, з «переваг», дозволяють рабам, на виборах, обирати свого рабовласника терміном на чотири роки. В чинній редакції, це право належить територіальній громаді (юридичній особі, відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні») – власнику своєї неподільної власності, адміністративно-територіальної одиниці у чітко визначених і зафіксованих межах.

ГУБАМИ ГОВОРИ, А РУКАМИ РОБИ?

ЧИННЕ: Стаття 142. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.
Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

ЗМІНИ: Стаття 142. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є:
        1) земля, рухоме і нерухоме майно, природні ресурси, інші об'єкти, що є у комунальній власності територіальної громади;
        2) місцеві податки і збори, частина загальнодержавних податків та інші доходи місцевих бюджетів.
Об'єкти спільної власності територіальних громад перебувають в управлінні районної чи обласної ради та утримуються за рахунок коштів відповідно районного чи обласного бюджету.
Держава забезпечує сумірність фінансових ресурсів та обсягу повноважень органів місцевого самоврядування, визначених Конституцією та законами України.
Зміна компетенції органу місцевого самоврядування здійснюється з одночасними відповідними змінами у розподілі фінансових ресурсів.
Держава компенсує витрати органів місцевого самоврядування, спричинені рішеннями органів державної влади.
Територіальні громади можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.

ВИСНОВОК: Зміни до статті 142., ставлять хрест на децентралізації та місцевому самоврядуванні (уважно читаємо виділені кольором абзаци). Держава буде регулювати та забезпечувати сумірність (те, що можна виміряти однаковою з чим-небудь мірою - спільномірою)…? Відчуваєте гіркий присмак «прянощів» централізації-узурпації?

ПРАЦЮЙ, ЯК КОНЯКА, А ЇЖ, ЯК СОБАКА?

ЧИННЕ: Стаття 143. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності.
Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

ЗМІНИ: Стаття 143. Територіальна громада безпосередньо або через органи місцевого самоврядування громади відповідно до закону:
1) управляє майном, що є в комунальній власності;
2) затверджує бюджет відповідної громади і контролює його виконання;
3) затверджує програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролює їх виконання;
4) встановлює місцеві податки і збори;
5) забезпечує реалізацію результатів місцевих референдумів;
6) утворює, реорганізовує та ліквідовує комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснює контроль за їх діяльністю;
7) вирішує інші питання місцевого значення, віднесені законом до її компетенції.

Обласна, районна рада:
1) затверджує обласний, районний бюджет для виконання спільних проектів, у тому числі за рахунок коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів, та контролює його виконання;
2) вирішує інші питання, віднесені законом до її компетенції.
Обласна рада затверджує регіональну програму соціально-економічного та культурного розвитку області і контролює її виконання.
Розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування громад, районів, областей визначається законом на основі принципу субсидіарності (організаційний і правовий принцип, згідно з яким Спільнота вдається до будь-яких заходів лише в тому разі, якщо вони ефективніші за відповідні заходи на національному, регіональному або місцевому рівнях).
Виконавчим органам місцевого самоврядування громади, виконавчим комітетам районної, обласної ради відповідно до закону можуть бути делеговані окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності. Такі повноваження можуть бути відкликані з підстав і в порядку, що визначені законом.
Виконавчі органи місцевого самоврядування громади, виконавчий комітет районної, обласної ради з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними органам виконавчої влади, що делегували такі повноваження.

ВИСНОВОК: І знову нахабне втручання в питання місцевого самоврядування (виокремлено кольором): «розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування визначається на основі принципу сібсидіарності». Ким, визначається, якщо далі за текстом виконавчим органам місцевого самоврядування «можуть бути делеговані окремі повноваження», а Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України.

ВСЯКИЙ ДВІР ХАЗЯЙСЬКИМ ОКОМ ДЕРЖИТЬСЯ?

ЧИННЕ: Стаття 144. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

ЗМІНИ: Стаття 144. Територіальні громади, голови громад, органи місцевого самоврядування відповідно до закону ухвалюють акти місцевого самоврядування, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Дію актів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняє префект з одночасним зверненням до суду.
У разі ухвалення головою громади, радою громади, районною, обласною радою акта, що не відповідає Конституції України, створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу  національній безпеці, Президент України зупиняє дію відповідного акта з одночасним зверненням до Конституційного Суду України, тимчасово зупиняє повноваження голови громади, складу ради громади, районної, обласної ради та призначає тимчасового державного уповноваженого. Тимчасовий державний уповноважений спрямовує та організовує діяльність відповідних виконавчих органів місцевого самоврядування громади, виконавчого комітету районної, обласної ради.
Конституційний Суд України розглядає таке звернення Президента України невідкладно.
У разі визнання Конституційним Судом України акта голови громади, ради громади, районної, обласної ради таким, що відповідає Конституції України, Президент України скасовує акт, виданий відповідно до частини третьої цієї статті.
У разі визнання Конституційним Судом України акта голови громади, ради громади, районної, обласної ради таким, що не відповідає Конституції України, Верховна Рада України за поданням Президента України достроково припиняє повноваження голови громади, ради громади, районної, обласної ради та призначає позачергові вибори у визначеному законом порядку".

ВИСНОВОК: Відчуваєте різницю, – між прийняттям рішення і ухвалою акта? Далі за текстом: «… Президент України зупиняє дію і повноваження та призначає тимчасового державного уповноваженого». В свою чергу «тимчасовий державний уповноважений спрямовує та організовує діяльність відповідних виконавчих органів місцевого самоврядування», дію яких зупинив Президент України за допомогою звернення до Конституційного Суду України.
   Якщо дані заходи спрямовані на запобігання сепаратизму, уявляєте собі наступну процедуру: Президент скасовує, призначає – Конституційний Суд невідкладно розглядає, ухвалює – Верховна Рада за поданням Президента достроково припиняє… А, «зеленим чоловічкам», в цей час, чим себе зайняти? Ну, а якщо уявити, що президент – зрадник, кремлівська або іще якась маріонетка, - ми будемо переписувати Конституція нескінченно?

РЕЗЮМУЮЧИ: Абсолютно безграмотні правки основного документу країни, спотворюють і викривляють фундаментальні принципи місцевого самоврядування в Україні, нівелюють і віддаляють справжнього власника (громадян України) від загальнодержавного та регіонального багатства своїх територіальних громад – юридичних осіб.
   «Документ», ухвалений Верховною зРадою і направлений до Конституційного суду, - суперечить чинній Конституції та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», обмежуючи права громадян в питаннях місцевого самоврядування.
   Можливо, варто спробувати чітко дотримуватись положень чинної Конституції не тільки в питаннях недоторканості можновладців, а й у питаннях місцевого самоврядування.

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ – ЦЕ ПРАВО НА ВЛАСНІСТЬ, ЯКЕ ТРЕБА ЗАЯВИТИ І РЕАЛІЗУВАТИ ЇЇ ВЛАСНИКУ – НАРОДУ УКРАЇНИ!

Доповнення до змін, вивчатиму згодом: Сергій Філіпенко
  
ДОПОВНЕННЯ ДО ЗМІН: 2) пункти 29 і 30 частини першої статті 85 викласти в такій редакції:
"29) утворення і ліквідація громад, районів, областей, встановлення і зміна їхніх меж; найменування і перейменування поселень, громад, районів, областей;
30) призначення позачергових виборів голів громад, депутатів рад громад, районних, обласних рад";

3) пункт 16 частини першої статті 92 викласти в такій редакції:
"16) статус Києва як столиці України";

4) частину першу статті 106 доповнити пунктом 81 такого змісту:
"81) тимчасово зупиняє повноваження голови громади, складу ради громади, районної, обласної ради та призначає тимчасового державного уповноваженого у випадках, визначених цією Конституцією";

5) пункт 5 статті 121 виключити;

6) назву розділу ІХ викласти в такій редакції:
"Розділ ІХ. Адміністративно-територіальний устрій України";

7) частину першу статті 150 доповнити пунктом 11 такого змісту:
"11) вирішення питання за зверненням Президента України про  відповідність Конституції України акта голови громади, ради громади,районної, обласної ради";

8) розділ ХV "Перехідні положення" доповнити пунктами 17 і 18 такого змісту:
"17. Після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)":
1) наступні чергові місцеві вибори – вибори голів громад, депутатів рад громад, районних, обласних рад проводяться в останню неділю жовтня                       2017 року.
Повноваження сільських, селищних, міських голів та депутатів місцевих рад, обраних на чергових виборах у жовтні 2015 року та місцевих виборах у період з жовтня 2015 року до жовтня 2017 року, припиняються з дня набуття повноважень відповідно головами громад, радами громад, районними та обласними радами, обраними на наступних чергових місцевих виборах у жовтні 2017 року;
2) Президент України за поданням Кабінету Міністрів України призначає на посади та звільняє з посад голів місцевих державних адміністрацій до призначення відповідних префектів;
3) тимчасово, до призначення префекта, повноваження, визначене пунктом 1 статті 119 та частиною другою статті 144 Конституції України, здійснює голова відповідної місцевої державної адміністрації;
4) Президент України до обрання на наступних чергових місцевих виборах у жовтні 2017 року голів громад, депутатів рад громад, районних, обласних рад здійснює повноваження, передбачені статтею 144 Конституції України, щодо актів, ухвалених відповідно сільськими, селищними, міськими головами, сільськими, селищними, міськими, районними і обласними радами. Призначені при цьому тимчасові державні уповноважені спрямовують та організовують діяльність виконавчих органів відповідної сільської, селищної, міської ради, виконавчого апарату відповідної районної, обласної ради.
Конституційний Суд України невідкладно розглядає відповідне звернення Президента України щодо актів сільських, селищних, міських голів, сільських, селищних, міських, районних і обласних рад.
У разі визнання Конституційним Судом України акта сільського, селищного, міського голови, сільської, селищної, міської, районної, обласної ради таким, що не відповідає Конституції України, Верховна Рада України за поданням Президента України достроково припиняє повноваження  відповідно сільського, селищного, міського голови, сільської, селищної, міської, районної, обласної ради та призначає позачергові вибори.
18. Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом".

ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.
2. З набранням чинності цим Законом одне або декілька поселень (сіл, селищ, міст) з прилеглими територіями набувають статусу громади на підставі і в порядку, визначених законом.
3. З дня набрання чинності цим Законом:
1) сільські, селищні, міські ради до набуття повноважень радами громад, обраними в утворених Верховною Радою України громадах, продовжують здійснювати такі повноваження: управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції;
2) сільські, селищні, міські голови до набуття повноважень  головами громад, обраними в утворених Верховою Радою України громадах, продовжують здійснювати повноваження, віднесені законом до відання сільських, селищних, міських голів;
3) районні, обласні ради до набуття повноважень районними, обласними радами, обраними на наступних чергових місцевих виборах у жовтні                            2017 року, продовжують здійснювати такі повноваження: затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
4. Районні, обласні ради, обрані на наступних чергових місцевих виборах у жовтні 2017 року, створюють виконавчі комітети на підставі закону про місцеве самоврядування, що визначає повноваження виконавчих комітетів районних, обласних рад.
5. Місцеві державні адміністрації до створення районними, обласними радами виконавчих комітетів на підставі закону про місцеве самоврядування, що визначає повноваження виконавчих комітетів районних, обласних рад, але не пізніше 1 березня 2018 року на відповідній території продовжують забезпечувати:
1) виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;
2) законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;
3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин – також програм їх національно-культурного розвитку;
4) підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;
5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;
6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;
7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.
Київська, Севастопольська міські державні адміністрації, районні у містах Києві, Севастополі державні адміністрації продовжують здійснювати зазначені у цьому пункті повноваження до створення виконавчих органів місцевого самоврядування відповідних громад, але не пізніше 1 березня 2018 року.
6. Президент України за поданням Кабінету Міністрів України вперше здійснює призначення префектів після створення відповідними районними, обласними радами виконавчих комітетів, але не пізніше 1 березня 2018 року.
7. Акти голів місцевих державних адміністрацій діють до набрання чинності відповідними актами місцевого самоврядування, актами префектів, інших органів виконавчої влади, ухваленими відповідно до Конституції та законів України.



Голова
Верховної Ради України



Немає коментарів:

Дописати коментар