Особливості
української та російської корупції обговорюються на міжнародній конференції в
Берліні. Попри схожу природу цього явища, існують регіональні відмінності, переконані
експерти.
7-8 листопада в Берліні вже в 19-й раз
проходить щорічна конференція "Німецько-російські Осінні зустрічі".
Тема цього року - боротьба з корупцією в Росії, Німеччині й Україні. Розширити
склад учасників з представників двох, як це було раніше, до трьох країн
організатори форуму вирішили тому, що в Україні "корупція і зловживання
владою при президенті Януковичі стали головними мотивами громадських протестів
по всій країні, які привели до зміни влади". Так це пояснив один зі співзасновників
"Осінніх зустрічей", голова громадської організації
"Німецько-російський обмін" Штефан Мелле.
На конференції мова йде про те, як
створити структури, здатні ефективно протистояти корупції. Але чи справедливо
ставити при цьому в один ряд Німеччину, Росію і Україну?
Хабарі в Німеччині
В індексі
сприйняття корупції, який регулярно робить міжнародна правозахисна організація Transparency International, Німеччина
посідає 12-е місце, Росія - 127-е, Україна - 144-е. Про досить скромні масштаби корупції в
Німеччині на конференції, що відбувається у Французькому соборі Берліна,
розповів адвокат, колишній суддя та прокурор з Франкфурта-на-Майні Вольфганг
Шаупенштайнер. Зокрема, він навів такі цифри.
За даними федерального відомства з
кримінальних справ, у 2013 році в Німеччині було порушено 1403 справи за
обвинуваченням у корупції, за якими проходили 3230 обвинувачених. При цьому
загальна сума незаконно отриманого ними усіма разом узятими прибутку склала 60
мільйонів євро. Тобто, в середньому сума кожного хабара була менше 20 тисяч
євро. В інших же країнах з рук у руки нелегально переходять у кожному окремому
випадку від мільйона до ста мільйонів євро. Тому порівнювати ситуацію в цій
галузі в Німеччині з розгулом корупції в Україні та Росії, вважає колишній
суддя, не зовсім коректно.
Природа російської
корупції
А ось Росію з Україною порівнювати
можна. Причому, не лише за масштабами корупції, а й за її природою. "Наша
корупція, безумовно, системна, наша корупція вертикальна, - заявила на
конференції засновниця і директор російської секції Transparency International
Олена Панфілова. - Ця корупція нагадує піраміду, в якій нерозривно пов'язана
корупційна практика вищих політичних еліт з низовою, тобто на побутовому
рівні".
Найважливішими відмінними рисами цієї
корупції вона назвала "зведений в абсолют конфлікт інтересів" і
"афілійованість". "Можливість зловживати своїм службовим
становищем у своїх особистих цілях та в ім'я збагачення афілійованих осіб, є
центральною лінією корупційних взаємодій у нашій країні", - переконана Панфілова.
При цьому особливість російської
корупції полягає також у тому, що часто немає хабародавця, а "посадова
особа зловживає службовим становищем, не виходячи з кабінету, а просто
перерозподіляючи публічні ресурси у власних інтересах", додала експертка.
Українські особливості
Аналогічна природа корупції, а також
корупційні схеми і в Україні, розповідали в Берліні київські експерти. Однак є
суттєва відмінність, зазначила член правління українського Центру протидії
корупції Галина Сеник. Вона полягає в активній позиції громадянського
суспільства в Україні. Майдан, за її словами, став "наслідком великої
політичної корупції, з якою громадянське суспільство вже не могло миритися і
встало на захист країни та національної ідеї".
Професор кафедри кримінального права
Київського національного університету Микола Хавронюк не високо оцінює заходи,
які новий уряд України вживає з метою боротьби з корупцією, яка, за його
оцінкою, в країні як і раніше тотальна. І все ж. "Генеральний прокурор і
підпорядковані йому прокурори, - зазначив Хавронюк, - вже порушили безліч
кримінальних проваджень щодо українських "ротенбергів", яких у нас
теж були десятки. І вони не можуть їх не порушити, вони їх реально ведуть,
шукають "закопані скарби".
Принципову відмінність від ситуації в
Росії професор бачить у тому, що "якщо український прокурор
"забуде" по відношенню до когось порушити кримінальне провадження, то
журналісти або громадські активісти йому нагадають. В Росії ж це
неможливо".
Порівнювати корупцію в Україні та Росії
можна, вважає Олена Панфілова, але "самі країни дуже різні - з різною
культурою, історією, з людьми, які по-різному відчувають і думають".
Українці, на її думку, інакше, ніж росіяни бачать своє майбутнє, жителі України
вибрали європейський шлях розвитку. "А у нас народ не пов'язує своє
майбутнє з Європою", - констатує Панфілова.
Немає коментарів:
Дописати коментар