- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

понеділок, 30 грудня 2013 р.

Українська гра Путіна

Володимир Путін робить високі ставки на Україну. Багато тижнів поспіль, російський президент гарячково діє за лаштунками, щоб скинути колишнього Радянського сателіта із прозахідної траекторії.


Ще місяць тому Київ наближався до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, що дало б можливість узгодити його торгову політику з країнами ЄС. Російське залякування (у формі політичних погроз та відвертого економічного шантажу) змусило про-Кремлівського президента Віктора Януковича облишити європейські плани на користь економічної співпраці з Москвою. Це рішення породило хвилю народного протесту, коли сотні тисяч протестуючих вийшли на Київський Майдан.
Відтоді Росія підвищила ставки. 17 грудня вона запропонувала Януковичу позику у 15 мільярдів доларів для хворої української економіки, а також суттєву знижку ціни на російський газ. Передбачувано, ця допомога йде в комплекті із певними вимогами; домовленість буде чинною в разі, якщо Янукович залишатиметься при владі та сповідуватиме євразійський, а не європейський шлях для країни. Поза сумнівом, український президент, переможений та зганьблений, був вельми щасливий підписатися під цими пропозиціями.
Ця "Фаустова" угода матиме величезні наслідки для України, але вона також є промовистою характеристикою самої Росії. План Кремля заплатити за українську оборудку коштами з Фонду національного добробуту, активи якого нараховують 88 мільярдів доларів (кошти призначені на підтримку російської пенсійної системи) відображає готовність Путіна і Ко. обміняти добробут власної країни на стратегічні вигоди за кордоном.
Це також демонструє, як багато Україна вартує для Москви. Путін, як відомо, у 2005 році заявив, що розвал Радянського Союзу був "найбільшою геополітичною катастрофою" двадцятого століття, та визначив своїм пріоритетом відтворення нео-Радянської сфери впливу. Завдяки своєму геополітичному розташуванню, Україна є діамантом в такому проекті, тому Москва зважиться на все, щоб відібрати в України її суверенітет та стати на заваді її атлантичним прагненням.
"Не думаю, що російський уряд має довгострокову стратегію щодо України", – таку оцінку висловив московський політичний експерт Фьодор Лук’янов для Файненшл Таймс (the Financial Times). Радше, Кремль вибирає тактику "нульового підсумку", тобто поширює свій вплив за рахунок Заходу та інших. Більш того, Кремль робить це потенційно великим коштом для власної економіки.
Незважаючи на позірну видимість сили, економічне майбутнє Росії є далеко не райдужним. Раніше в грудні ц.р. Міжнародний Валютний Фонд знову погіршив свій прогноз стосовно Росії. Останні розрахунки МВФ передбачають, що російська економіка зросте у 2014 році лише на 2% – це майже вдвічі менше від попередніх прогнозів у 3,8%. Це був вже четвертий поспіль перегляд прогнозів для Російської Федерації в бік їх погіршення. Експерти вважають основними чинниками проблем втечу прямих іноземних інвестицій та зниження попиту на російський експорт. Іншими словами, світова економіка щодалі більше оминає Росію.
Але найгірше ще попереду. Згідно з новим дослідженням Національного Бюро Азійських Досліджень (the National Bureau of Asian Research), наступні роки будуть дедалі більш небезпечними для економіки Росії, оскільки доходи від експорту нафти зменшуватимуться, а Кремль буде змушений збільшувати витрати, щоб підтримати старіюче населення та  запобігти зменшенню кількості працюючих громадян. За такої перспективи, інвестиції Москви в Україну можуть перетворитися на занадто дорогу геополітичну забавку.
Від початку протестів наприкінці листопада, Вашингтон і Європейські столиці виступили на підтримку опозиційних сил в Україні, та висловили свою солідарність із демократичними процесами в країні. Москва продовжує банкувати проти Заходу, який не зважується на конкретну політичну та економічну підтримку.
Саме цього побоюються українські революціонери, що вийшли на вулиці Києва. Вони розуміють, як, втім, і Москва, що без суттєвої участі та інвестицій із Заходу атлантичні прагнення України будуть нездійсненні, країна буде змушена животіти в тіні Росії.
В будь-якому разі, пан Путін на це розраховує.


Немає коментарів:

Дописати коментар