Влада приховує негативні
тенденції в економіці.
Позірне зменшення дефіциту
зовнішньої торгівлі товарами приховує наростання негативних тенденцій в
економіці.
Відповідно до інформації
Держстату, за п’ять місяців 2013 року сальдо зовнішньої торгівлі України
товарами становило мінус $2,4 млрд порівняно із $5,8 млрд за січень–травень
2012-го. Здавалося б, це засвідчує позитивні зміни у платіжному балансі. Та при
уважному розгляді динаміки певних товарних груп виявляється, що це враження
хибне.
Експорт упав на 3,5%, або на $0,99
млн. Основні втрати вже звично забезпечує металургія. Зокрема, щодо чорних
металів показник знизився на $0,88 млн (див. «Тенденції зовнішньої торгівлі»),
а щодо виробів із них – на $0,2 млрд. Таким чином, унаслідок зменшення вивозу
металурги недорахувалися понад $1 млрд. Та хоч би яка складна була ситуація на
меткомбінатах, доводиться констатувати, що нині вони справедливо розплачуються
за викачування прибутків у офшори, десятиліття без інвестицій у модернізацію
активів. Отож перспективи українського металургійного експорту та його внеску в
торговельний баланс залишаються негативними. Значне зниження показників сталось
і в товарній групі «Залізничні локомотиви», де основною статтею є вантажні
вагони. Недоотримання вітчизняними вагонобудівниками півмільярда доларів не є
випадковим. Адже основним ринком збуту для них є Росія, яка цілеспрямовано
споруджує власні вагонобудівні заводи і вживає дедалі більше заходів на їх
підтримку. Тож утрата експортних надходжень із традиційних ринків може
найближчим часом лише пришвидшитися. А росіяни аналогічну політику провадять
щодо широкого переліку галузей, аби замістити імпорт з України. Третя за обсягом
стаття зменшення експорту – «Зернові культури». Щоправда, це пояснюється меншим
урожаєм минулого року.
Найбільший приріст вивозу мав
місце в групі «Судна». Надходження зросли на 779% лише тому, що торік за п’ять
місяців Україна, мабуть, не здала жодного такого товару. Вітчизняні корабели
через дефіцит замовлень досі працюють із перебоями, тож не забезпечують
стійкого позитивного впливу на торговельний баланс. Наступні три статті, за
якими відбулося зростання, є глибоко сировинними: «Неорганічна хімія»
(здебільшого аміак та корунд, які зазнають дальшої переробки на іноземних
хімзаводах), «Руди, шлак і зола» (експорт залізної руди зростає, що підтверджує
неефективність металургії), «Відходи та залишки харчопрому» (крупи, гранули,
висівки, жом, макуха), яким не можуть знайти застосування в Україні.
Тим часом імпорт товарів в Україну
за п’ять місяців від початку року знизився на $4,3 млрд, із яких $3,3 млрд –
зменшення видатків на «Мінеральні палива». Насамперед витрати на природний газ
урізано на $1,45 млрд (27%). Частково це відбулося за рахунок обмеження обсягів
його імпорту в результаті не настільки інтенсивного використання металургами та
хіміками, які є основними промисловими споживачами блакитного палива: на 8% та
2–18% (залежно від галузі) відповідно. Відіграли свою роль і порівняно тепла
зима та використання ресурсу із підземних сховищ. Однак його доведеться
поповнювати у другій половині року. Тож маємо справу фактично з
«відтермінованим імпортом», який позначиться на платіжному балансі в другому
півріччі. Ще на $531 млн поменшав імпорт вугілля внаслідок запровадження квоти
на нього. Тут відіграли свою роль інтереси «Сім’ї», що має потужні інтереси в
галузі. Ввіз нафти зменшився на $660 млн (82%), а нафтопродуктів – на $560 млн
(20%). Нафтопереробна галузь стоїть: співвідношення імпорту цих двох статей
нині 1:16. Але, забезпечуючи внутрішні потреби власним видобутком нафти на
10–12%, Україна зменшує закупівлю нафти й нафтопродуктів разом на 33%. Оскільки
підстав для аналогічного зниження показників споживання немає, можна говорити,
що ці понад $1,2 млрд «зменшення імпорту» – наслідок його тінізації (простіше
кажучи, контрабанди), про що вже тривалий час пишуть ЗМІ і з чим пов’язують
наближені до вищого державного керівництва структури очолювані одним із
«молодих та успішних бізнесменів».
Падіння обсягів імпорту за статтею
«Реактори, котли, машини» демонструє зменшення обсягів інвестицій у країні,
який іще вплине негативним чином на перспективи зростання економіки згодом.
Результат групи «Залізничні локомотиви» фіксує завершення купівлі
скандальновідомих потягів Hyundai. А зменшення ввозу автомобілів, відображене в
«Наземному транспорті», спровоковано впровадженням спеціальних мит, відповідь
на яке готують багато країн, зокрема США, Євросоюз та Японія. Тож можна
очікувати негативного впливу таких санкцій на торговельний баланс до кінця
цього або в першій половині наступного року. Загалом шість товарних груп із
семи, імпорт у яких зменшився найдужче, стосуються засобів виробництва. Отже,
матимемо дефіцит сировини чи основних засобів у окремих галузях і відповідно
падіння виробництва у них. Водночас п’ять груп із семи, за якими імпорт
найпомітніше виріс, стосуються споживчих товарів, яких ввозять дедалі більше
під впливом фіксованого курсу гривні.
Таким чином, у пошуках
інструментів утримання фіксованого курсу уряд намагається приховати негативні
тенденції в торговельному балансі, що поглиблюються, і вдається до
відтермінування дефіциту на наступні періоди. Це лише посилює ризики для
економіки оскільки джерела покриття відповідного дефіциту відсутні, тим більше
що аналогічна політика відтермінування години «Ч» спостерігається й за іншими
статтями платіжного балансу, зокрема зовнішньою та внутрішньою валютною
заборгованістю. Ефект від таких заходів тимчасовий, але з дуже руйнівними
побічними наслідками, коли платіжний баланс дасть тріщини відразу за кількома
напрямами через неминуче зменшення обсягів залученого капіталу державою та
приватним сектором, а також через погіршення умови товарообміну із країнами СОТ
у відповідь на торговельну війну, яку розпочав уряд Азарова – Арбузова.
Немає коментарів:
Дописати коментар