Чергова ментовська нічна
вакханалія над обуреними громадянами України потребує деяких технічних
висновків. Кожного разу на черговій акції громадської непокори українці знову і
знову наступають на одні й ті ж граблі…
1.Коли вас б’ють, збивають з ніг
або заламують руки – не треба скандувань типу: «міліція з народом»; «що ви
робите»; «як вам не соромно» тощо. Вони не з народом. Вони знають, що роблять.
І їм не соромно.
Краще мовчки спробуйте
зорієнтуватися і визначити, чим ви можете допомогти як собі, так і тим, хто
знаходиться поруч з вами.
2.Не треба бути стадом. Бігати
всім натовпом за одним провокатором чи теревенити з представниками різних
виконавчих структур значно легше, ніж увесь час пам’ятати мету свого приходу на
акцію – якомога довше протриматися на ній і якомога сильніше укріпитись.
3.Знайомтеся з тими, кого ви
бачите на акції вперше. Не всі, хто у цивільному є вашими спільниками. Якщо
люди викликають у вас підозру, поговоріть з ними, придивіться до кола їх
спілкування, послухайте, про що вони спілкуються між собою, повідомте про підозри
інших.
4. Стежте за ознаками наближення
активних дій. Вони очевидні: представник влади приходить на переговори,
недалеко з’являються автозаки і автобуси, поряд кучкуються невідомі люди в
цивільному, на вулиці вимикають світло тощо.
5. Спробуйте у натовпі віднайти
однодумців та якось організуватись для захисту протестувальників.
6. На будь якій акції є т.зв.
«мертва зона» – це коли першу пару випущено, здається, що все закінчується,
можна чи йти додому, чи, користуючись нагодою, зайти з друзями в найближче
кафе. Пам’ятайте: затишшя буває тількі перед бурею! Мета ж не в тому, щоби
прийти о шостій та піти о десятій (для галочки), а в тому, щоби досягнути мети
акції (якщо ви її дійсно підтримуєте, а не є ботом будь-якого забарвлення).
Адже очевидно, що половинчаста
участь в акції не має жодного сенсу; ялова позиція і стадний інстинкт не
принесе жодної користі; за відсутності організованої сили спротиву розігнати
натовп протестувальників набагато легше, а, отже, треба організовуватись. І на
кожен конкретний випадок, і на перспективу.
Вадим ТЕМНИЙ, ВО «Тризуб» ім.
С.Бандери, м.Київ
Немає коментарів:
Дописати коментар