Те, що Революція буде, вже ні в кого не викликає
сумніву. Як і те, що правляча банда буде захищати своє панування до останнього.
Залишаються відкритими питання: коли, хто очолить і в який спосіб.
Аналізуючи ситуацію в країні, однозначну відповідь
дати неможливо.
Багато людей стверджують, що революційна ситуація вже
є, народ готовий скинути ненависну владу, достатньо маленької іскри, щоб
ситуація запалала. Можливо. Але в той же час можна спостерігати цілком
протилежну ситуацію. Постійне погіршення в економічній та соціальній сферах,
національне приниження, релігійні утиски, абсолютний безлад в усіх гілках
влади, взяття країни під контроль “сім’єю” тощо. В інших країнах все це
спричинює щонайменше масові акції вуличних протестів, а в нас – поодинокі
виступи та мирні “овечі” мітинги з частиною проплачених учасників, де великим
досягненням вважається вихід на протест аж 5-7 тисяч осіб. Всі декларують
ненависть до “регіоналів”, але, щоб підтримати у Києві вибори мера, прийшла
жменька киян (порівняно з кількістю населення). Мільйони людей відчули на своїх
шкірах “покращення” від Януковича і його зграї, але на довиборах у різних
регіонах перемогу здобувають усім ненависні представники “партії влади”… І
таких протиріч – кожного дня в усіх сферах життя.
То коли ж та Революція? Де революційна ситуація в
країні? Може, насправді ми видаємо бажане за дійсне? І всім байдуже, що
відбувається в країні і турбує кожного лише своє власне, особисте?
А може не під тим кутом ми оцінюємо ситуацію? Можливо,
революційні зміни в понятті простих людей кардинально відрізняються від
розуміння цих змін політиками, навіть найопозиційнішими?
Обмануті різношерстими політиканами українці вже давно
мають міцний імунітет на заклики до “боротьби”. Десь на підсвідомому рівні в
людей опозиція знаходиться на одному рівні з владою. Будь-які заклики вийти на
вулиці, майдани тощо сприймаються як заклики відсторонити від корита одних і
дати змогу дорватися до нього іншим. А що від цього зміниться для мільйонів
людей? Яка різниця, чий олігарх буде обдирати Україну і хто буде знущатися з
українців? Яка різниця, яким буде державний вектор: західним чи східним, якщо
він буде не українським…
І народ терпеливо чекає СВОГО часу. Часу, коли прийде
Гонта й Залізняк, коли “повіє вогонь новий з Холодного Яру”. Саме тоді українці
вийдуть на вулиці і майдани мільйонами. От тоді буде Революція – докорінна
зміна влади і системи. І не буде тоді місця паразитам на українській землі,
незалежно від кольору прапора чи партійної приналежності. Улесливі слова
політиканів мало будуть значити. Тільки дія, тільки боротьба! А боротьба вже
викує Національний Провід, який вкаже українцям новий політичний вектор –
український.
За тисячі років практично бездержавна українська нація
випрацювала тактику самозахисту. Вже стерлась історична пам’ять про багатьох
ворогів, які переможно проходили нашими містами й селами… І так буде завжди, бо
Господь дав нам нашу землю навіки!
Наше завдання – пришвидшити час Революції, час
звільнення українців від окупантів внутрішніх і зовнішніх. Українські
націоналісти повинні бути в авангарді визвольної боротьби, щоб повести народ
шляхом державності, не озираючись на “болотяні вогні”.
Ми повинні стати тим політичним і військовим проводом,
що забезпечить остаточну перемогу Української Ідеї!
А як саме відбудеться Українська Національна
Революція, залежить від чаші народного терпіння, яка вже переповнена достатньо,
щоб вичистити нашу країну від ворожої нечисті раз і назавжди. Можливо, не
зовсім гуманним і демократичним способом. І хай допоможе нам Господь!
Слава Українській Національній Революції!
Андрій СТЕМПІЦЬКИЙ, Голова ЦП ВО "Тризуб"
ім. С.Бандери
Немає коментарів:
Дописати коментар