Колись тонкий психолог Йосиф Сталін розказував таку
байку «Берешь цыпленка, ощипываешь – и он жмется к твоим сапогам».
Такий прийомчик Владімір Путін застосував щодо
Канцлерін Німеччини Ангели Меркель. Знаючи, що вона панічно боїться собак, при
зустрічі спустив свого собаку – ну а коли жіночка підтиснула ноги аж до
підборіддя, як водиться, завів теревені про дружбу-фройндшафт.
Його сьогоднішні спадкоємці чітко усвоїли
майстер-класи великого вождя – воно їм ближче. Опускання у тій чи іншій формі
свого візаві перед зустріччю є фірмовим стилем Владіміра Владіміровича.
Виглядає на те, що перед істотними зустрічами спеціально розробляються
психологічні операції для притлумлення волі візаві, знищення його репутації –
як в особистих очах, так і в очах союзників і навіть опонентів.
Звичайно, формула Сталіна є більш садистичним
варіантом старої римської політики «батога та пряника».
Та ще й вдосконалили. Не гребують нищити репутацію
навіть мертвих – як от остатньо, коли помер Березовський, раптом виплив ніби то
його покаяний лист Путіну – неначе місяць тому виплисти не міг. Така собі
«челобитная царю-батюшке». А тепер докажи – було – не було. Йди поясни, що у
тебе немає дочки. Тим більше, що й пояснювати ніхто не буде – Березовського
немає. Однак всім научка – шарпнетесь, як Березовський, то закінчите як він. Ще
й після смерті (вольныя чи не вольныя) над трупом познущаємось.
Часто общипування та погладжування відбувається неначе
разними ручками.
З одного боку «добрый царь», а з іншого «паскуда
опричник».
От сьогодні лідер ЛДПР Владімір Вольфовіч Жиріновскій
звинуватив (кого-кого!) – Януковича у «предательстве славянского мира» за
продовження курсу України на євроінтеграцію.
Знаний політичний клоун сьогодні на з’їзді своєї
партії у Москві знову погнав пургу.
«Новый руководитель Китая честно приехал сразу в
Москву, хотя мог, как Янукович, в Евросоюз. Вот он – брат славянский,
православный. Куда он попер после избрания? В Брюссель, поклониться дядюшке, и
сейчас требует от Верховной Рады принять все, что требует Брюссель, лишь бы
войти в Евросоюз. Там уже шатается, там уже уходить собираются, а он все еще
собирается вступить туда. Это, конечно, неприятно нам, когда враг, предатель
совсем близко в нашем родном славянском православном доме», – сказав
В.Жириновський під оплески делегатів з’їзду ЛДПР.
Все б дурня – посміялися, тай годі.
Хоча ця замшіла «славянофильская истовость» ХІХ
сторіччя від Владіміра Вольфовіча дістала до далі нікуди.
Однак «в сказке есть намек» – це публічне опускалово
Януковича та протиставлення його китайським керівникам не саме по собі. В
політиці так не буває. Тай паяц наш не справжній – це клоун «ряжений -
ненастоящий».
Звісно, що це і сигнал власне Януковичу, що з ним не збираються
грати в дитячі ігри. Однією рукою общипують, а іншою зо три зерна підкидують.
Мо’ притиснеться до хазяйського чоботяри. А то щось занадто впирається.
Але разом з тим, це і сигнал тим самим США та ЄС – і
саме це головне, як на мене, у цьому «месиджі» ВВП. Росія вкотре кокетує –
заграє з Китаєм – і тим самим пробує шантажувати як США, так і ЄС. Великий
гравець Путін пробує общипати навіть Обаму. І не скажу, що йому це не вдається
– поки той марить якимось новим перезавантаженням стосунків з Росією. Тому
Обама в багатьох зовнішньополітичних колізіях виглядає таким собі общипаним
півнем у стосунках із Росією. І не лише у Східній Європі, а і у Сирії,
наприклад.
Отож на світовій шахівниці розкладається новий
пасьянс. Є три головні гравці – США, Китай та ЄС. Залишається запитання – з ким
буде Росія? Ну, і з ким буде Україна – з ЄС. Чи знову у Великому Китаї – з
Росією разом. Чи, може, як «прикуп» в ручках Путіна, коли здаватиметься Китаю?
Тоді ми опинимося у великій китайській матрьошці:
Росія всередині Китаю, а ми всередині Росії. Одним словом – мрії Чінгіз-хана
знову збудуться.
І, до речі, про «славянский мир» як одну з історичних
фікцій – киньте оком – дуже смішні матеріали від гумільовців та Російської
академії наук про «Лицо русской национальности»... Виявляється росіяни
переважно генетичні угро-фіни, а ми, сирітки, сармати. Одні білоруси з поляками
більш-менш слов’яни:)
Так що «истовому» Владіміру Вольфовічу «привет» від
сарматів.
Тарас Возняк
Немає коментарів:
Дописати коментар