Київ – Взаємини між Україною та
Румунією у черговий раз можуть погіршитись. Це станеться, якщо на осінній сесії
парламенту Румунії з ініціативи Націонал-ліберальної партії депутати погодяться
обговорити питання захисту прав етнічних румунів у сусідніх державах, та
ситуацію щодо лінії проведення держкордону з Україною у гирлі Дунаю. Але нині
Румунії, як члену Євросоюзу та одному з регіональних лідерів, не вигідно
сваритися з сусідами, вважає експерт румунської Ради національної безпеки,
колишній міністр закордонних справ Румунії Серджу Челак. Особисто професор
Челак рекомендуватиме парламентарям відмовитись від загострення відносин із
сусідніми державами, про що він розповів Радіо Свобода . Говорити, хто
сильніший, грати м’язами – не варто.
– Існує три комплекси проблем, які я пропоную
виключити з переговорів не лише між Румунією та Україною, а й між усіма
країнами Чорноморського регіону. Вони – небезпечні з огляду на історію
формування держав у цьому регіоні.
Перший стосується безпеки, перш
за все у військовому аспекті. Румунія вже погодилась на розміщення елементів
протиракетної оборони як важливої частини створення сучасної європейської
системи безпеки. Говорити, хто сильніший, грати м’язами – не варто. Другий
комплекс проблем – енергетика. На сьогодні Україна і Румунія домовились про
транзит енергоносіїв через свої території, ми готові долучитись до нового
проекту з транспортування газу, оминаючи Росію – це запропонувала Грузія.
Крапка!
І третя проблематика – це «заморожений
конфлікт» у Придністров’ї, що його Бухарест і Київ намагаються разом з іншими
зацікавленими сторонами розв’язати. Наші країни приймають участь у переговорах
за формулою «5 плюс 2» під управлінням ОБСЄ. Але на двосторонньому рівні
придністровську проблему не варто дебатувати.
– Які ж тоді питання варто
обговорювати у режимі діалогу?
– Чорноморська синергія, запропонована
Євросоюзом нашому регіону, визначає ці питання.
«Синергія» також пропонує певні підходи до
їхнього вирішення, чи то здійснення необхідних програм. По-перше, це
використання людського потенціалу наших країн задля економічного розвитку та
зростання як окремої держави, так і регіону. По-друге, що не менш актуальна і
для Румунії, і для України – модернізація виробництва, запозичення досвіду та
технологій екологічно безпечної, сучасної моделі економіки.
І, нарешті, це підвищення значення науки,
освіти, культури для просування наших держав у цьому напрямку – до економічного
зростання, себто. Ось ті питання, які повинні і здатні вирішувати у режимі
діалогу та на рівні регіональному Румунія та Україна. Підозрюю, що саме
розв’язання цих проблем покаже, чим є, та яким є Чорноморський регіон.
– Якщо повернутись до взаємин між
Румунією та Україною, то наскільки, на Вашу думку, небезпечні заклики окремих
політиків у Бухаресті переглянути державні кордони, закріплені після Другої
світової війни відповідними міжнародними угодами?
– Ця тема – табу! Не лише для
радикальних політиків у Румунії, а і в інших країнах! Державні кордони
визначені, зафіксовані, територіальна цілісність держав, як того вимагають
документи ООН та інших міжнародних інституцій, має дотримуватись іншими
країнами – що ще коментувати?
Для подальшого успішного співробітництва між
Румунією та Україною обидві держави мають виходити з позитивного досвіду
сусідства. Мені здається, що дипломатичний конфлікт довкола острова Зміїний,
який зміг розв’язати лише Міжнародний суд ООН у 2009 році, навчив наших
політиків та дипломатів виваженості та зваженості.
Тож Бухарест і Київ мають налагодити так звану
міждержавну мережеву, чи міжгалузеву співпрацю, враховуючи, що у цьому
зацікавлені народи обох країн. Час розробляти для цього відповідну стратегію!
Немає коментарів:
Дописати коментар