Закупівля палива для регіональних
філій «Укрпошти» на 66 мільйонів гривень яскраво продемонструвала – влада не
хоче бачити «приватівців» у якості постачальників державних установ.
Схема виявилась досить простою, а
відтак і ефективною по відношенню до колись всесильного на паливному ринку
олігарха.
Улистопаді «Укрпошта» оголосила
п’ять тендерів на постачання палива для своїх регіональних філій у першому
півріччі 2013 року: для Заходу, Сходу, розділеного навпіл Центру України і
окремо Донецької області та Донецька (тут ціни, які було отримано для кожного
регіону).
Розкриття пропозицій призначили
на 4 січня. Однак 26 грудня, за кілька днів до п’яних свят, посеред яких мав
відбутись тендер, поштарі вирішили підрихтувати вимоги до учасників конкурсу. І
зробили це дуже технічно.
По-перше, змінили вимогу до
забезпечення конкурсної пропозиції. Якщо спочатку його вимагали у вигляді
застави, то за новою версію – у вигляді банківської гарантії. Простою мовою –
змінили шило на мило, однак ця зміна вимагала миттєвої перереєстрації
документів в «Ощадбанку». А хто працював з держбанком у період свят розуміє
наскільки можливо зробити таку річ.
По-друге, поштарі додали вимогу
про те, щоб учасник торгів документально підтвердив, що у нього в кожному
регіоні є хоча б одна автозаправка на відстані не більше 5 кілометрів від міста
дислокації транспорту «Укрпошти». У початковій версії вимога щодо близькості
АЗС до поштарів також була. Але тепер треба було подати весь перелік,
оформлений згідно з формою. Із вказанням фактичних відстаней до поштових
відділень у сотнях міст, містечок і селищ.
У повній відповідності до букви
закону поштарі також перенесли тендер на 14 січня, аби учасники могли
скорегувати свої заявки.
Але буква – буквою, а дух –
духом. Саме в ці дні над державою витав український рамадан.
Віруємо, що поштарі розстарались
і опублікували свої нові вимоги на сайті «ВДЗ» відразу по 26-му грудня, коли це
рішення було прийнято, і до початку свят, коли українці (у тому числі і
банкіри) почали впиватись шампанським під привітання Януковича. Тобто віруємо в те, що всі потенційні учасники
тендеру «Укрпошти» були в рівних умовах щодо ознайомлення з новими вимогами.
Але віра – вірою, а факти –
фактами.
Лише один учасник зміг подати
заявки на всі п’ять тендерів – фірма «Авіас» з групи Ігоря Коломойського. І це
не дивно, оскільки у «Привата» найбільша мережа АЗС в Україні.
Але потужна фірма прийшла з
папірцями, оформленими згідно із застарілими вимогами. І у повній відповідності
з законом її заявки було відхилено, незважаючи на те, що «Авіас» пропонував
бензин на 5-6% дешевший від майбутнього переможця по кожному з тендерів.
Разом із тим, усі ці святкові
ігрища з новими вимогами не стали снігом на голову для інших учасників. На
кожен з п’яти тендерів з’явилось ще по парі необхідних для відкритих торгів
учасників (всі цінові пропозиції в таблиці внизу). І у кожного банківська
гарантія, і таблички з кілометрами оформлені належним чином, і фірми формально
не пов’язані одна з одною. Мабуть, ці бізнесмени не гуляли по «буковелям», а
чітко тримали руку на пульсі «Укрпошти», ловлячи кожний подих конкурсного
комітету поштарів. А може вони понаймали екстрасенсів, які їм просто на
гонорарній основі ще задовго до 26 грудня напророчили зміну вимог «Укрпошти».
В жодному випадку цей текст
непотрібно розцінювати як спробу захистити Коломойського, або звинуватити
«Укрпошту» в нечесній грі.
Просто описаний нами випадок є ще
одним жирним штрихом ціною 66 мільйонів гривень у загальній картині переподілу
паливного ринку. Згідно зі спостереженнями «Наших Грошей» за паливними
тендерами вимальовується така картина маслом. У другій половині 2012 року
«Авіас» почав зазнавати нищивних поразок на найбільших тендерах державних
установ. Наприклад, Ігорю Єрємєєву було віддані перемоги в тендерах МВС. та
«Укрзалізниці». Але окрім цього, «приватівці» – власники кожної четвертої
автозаправки в Україні – різко впали в очах і менш потужних замовників. Різко –
це не фігура мови. У січні 2013 року «Авіас» виграв тендерів на суму у 35 разів
меншу, ніж цього ж місяця у 2012 та 2011 роках.
Також симптоматичні чутки, які
кілька днів тому поповзли фінансовим ринком – Коломойський виходить із
«Укрнафти» і разом з тим поновилась справа про банкрутство «Укртатнафти». І це
все на фоні самознищення «Аеросвіту».
Але чутки – чутками, а факти –
фактами. Єдине, що ми точно бачимо в «Віснику держзакупівель», так це те, що
державні органи і підприємства готуються жити без бензину від Коломойського. І
якщо олігарх з Монако раптово розпорядиться зачинити всі півтори тисячі своїх
АЗС в Україні, то принаймні державні установи будуть мати контракти з іншими
постачальниками.
Юрій Ніколов, «Наші Гроші»
Немає коментарів:
Дописати коментар