Депутатка від партії
"Свобода" Ірина Фаріон пропонує нам повернутися назад у минуле! Так,
у своєму блозі на сторінках інтернет-видання Новости Украины – From-UA Ірині
Фаріон особливо сподобалась норма Литовського статуту 1566 р., в якому офіційно
регламентувалася офіційна мова – "писар має писати по-руськи". Однак,
пані Фаріон слід було б бути обережнішою з подібними закликами. Адже, таким
чином, можна повернутися до часів Середньовіччя, коли таких жінок як вона
спалювали на вогнищі без суду й слідства.
Крім того, просто безграмотно й
вкрай спекулятивно ототожнювати руську мову XVI ст. із сучасною українською, як
це робить представниця партії "Свобода" у парламенті: "... писар
повинен писати по-руськи (що означає "по-українськи") ". Адже
мова яку в ХVI-му столітті використовували на територіях сучасної західної та
центральної України вплинула на формування усіх слов'янських мов, зокрема і
української. Країна, яка займає географічне положення на перетині різних частин
світу, не може нехтувати обставинами, які впливали на її розвиток, формування
культури і мови сучасної нації. Недаремно Україну часто порівнюють зі
Швейцарією, країною, яка також знаходиться на перехресті торгівельних шляхів і
країною, культура якої сформувалася внаслідок взаємодії зовсім різних, а іноді
і протилежних факторів. Тому, враховуючи історичний розвиток, абсолютно
логічним і закономірним було визнання Федеральною Радою Швейцарії чотирьох мов
офіційними у державі. Тож, якщо ми прагнемо до європейських цінностей, пані
Фаріон, давайте брати приклад із розвинених демократичних країн Європи,
починаючи з реалізації прав людини!
Щодо походження сучасної
літературної (письмової) української мови, то загальновідомо, що її
започаткував І. Котляревський, а основоположником став Т. Шевченко [Півторак Г.
Коли ж виникла українська мова / Історія української мови (Хрестоматія). – К.:
Либідь, 1996. – С. 270-279.]; вони почали писати свої твори народною мовою на
основі українських середньонаддніпрянських говірок. При цьому існують різні
підходи щодо етапів формування сучасної української мови, але очевидним
залишається факт, про який відомо і дітям молодшого шкільного віку, – сучасна
українська мова формується в основних своїх формах від часів видання першого
українського літературного твору, написаного українською говіркою, –
"Енеїди" І. Котляревського (1798 р.).
"Галичанській
філоложці" варто б розібратися в цьому питанні уважніше. Адже, якщо вже
посилатися на Литовський статут 1566 р., то потрібно знати, що офіційною і письмово-літературною
мовою Великого князівства Литовського (XIV – XVII ст.) була західноруська мова,
а не українська. Мова якою написаний документ, що на нього посилається Ірина
Фаріон, не дуже нагадує сучасну державну мову: "Писар земский маеть по
руску литерами и словы рускими вси листы, выписы и позвы писати, а не иным
языком и словы". На території України і Білорусі до XVIII ст.
західноруська мова використовувалася для написання усіх офіційних документів,
зокрема, і для кореспонденції українських гетьманів. "Мoй лaскавый
пpiятелю, пaне пoлкoвникy кoмoнный. Дoнесено тепepъ свъжo нам ведомость такая,
же й февраля орды великіе з Криму через Днъпр против Казикермена переходили и
потекли на Ингулец... Подлинник писан на полулистъ. В конце акта подписано: вашей
милости зычливый пріятелъ Иван Мазепа, гетман рукою власною. Тут же приложена
войсковая печать. На пакетъ адрес полковника Новицкаго" [Павленко С.О.
Доба гетьмана Івана Мазепи в документах. – Київ: КМ Академія, 2007. – 1144
ст.], – пише гетьман Іван Мазепа у листі до полковника І.Новицького. Яка ж це
мова? Українська? Російська? Інші офіційні документи аж до середини XIX ст.
також навряд чи можна назвати україномовними.
Тож, щоб не занапастити свою
політичну кар'єру і не нашкодити Україні Фаріон має врешті-решт припинити
боятися і ненавидіти свою країну, своїх співгромадян, та вийти зі свого
психологічного й ідеологічного бункеру, а не намагатися повернутися назад у
темне минуле. Адже в сучасному світі дотримання прав людини, а не середньовічні
ідеології, має бути пріоритетом у будь-якій державі.
P.S. А тим часом кішка Фаріон –
Бєлла готується до іміграції в Ізраїль.
Вадим Колесніченко
Народний депутат України,
Співголова Міжнародного антифашистського фронту, Голова Міжфракційного
депутатського об`єднання на підтримку канонічної православної церкви
Немає коментарів:
Дописати коментар