- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

пʼятниця, 18 травня 2012 р.

НІХТО, КРІМ ТЕБЕ

Шановні співвітчизники! Сьогодні на ваш суд нова стаття з циклу «Якою має стати «Україна». Вона є продовженням раніше написаних мною «Найкраща інвестиція для України» та «Хто платить, той замовляє музику». Мої думки про те як реально покращити життя тих 79% українців, які, за даними ООН, нині живуть за межею бідності. В злиднях живуть громадяни країни, яка має значні поклади вугілля, урану, заліза, алюмінію, цирконію, міді, нафти і газу, титану. Велику територію якої складають одні з кращих в світі чорноземів, а населення складається з талановитих та працьовитих людей. Чому ж так живе Україна? Про це далі.
У цивілізованому світі, де рівень життя, при значно менших природних ресурсах, в 3...10 разів вищий ніж в Україні, науковці та політики багато попрацювали над зростанням рівня життя пересічних громадян. І не дарма. Навіть неглибокий аналіз здобутків цивілізованих країн приводить до цікавих, на мій погляд, висновків. Там основами пристойного рівня життя людини є: високий рівень техніки та технологій, який стимулює високі стандарти освіти та кваліфікації працюючих, створюючи високу конкурентоздатність продукції та продуктивність праці; державна політика, що стимулює розвиток високоефективного виробництва та плідну працю кожного члена суспільства; висока згуртованість трудящого люду, який домігся такого рівня життя завдяки боротьбі за свої права на протязі кількох столітть. Завдяки цьому, люди там мають значно кращу політичну освіченість і, головне, іншу психологію поведінки.
На відміну від нашого населення, яке чекає на те, що знайдеться якийсь «добрий пан», кожен громадянин цивілізованої країни вважає себе відповідальним за рівень свого життя і робить все задля того, щоб воно постійно (а не тільки сьогодні) покращувалось. Європейці, на відміну від нас, сумлінно вчаться, багато і якісно працюють. А у випадках, навіть невеликого погіршення умов свого життя, виходять на протести. Часто ці протести носять не тільки професійний, а й загальнонаціональний і навіть міжнаціональний характер. Безумовно, що й там не все так просто, але все ж значно краще ніж в Україні. Адже їх громадяни, на відміну від наших, завжди діють. Діють згуртовано, рішуче і, завдяки цьому, в переважній більшості випадків, перемагають.
У них, на відміну від нас, до влади ніколи не прийде людина, яка мала судимість за карний злочин – бо поважають свою та гідність своєї держави. У них важко знайти людину, яка, звинувачуючи в чомусь погану владу, не звинувачує, при цьому, себе особисто за поганий власний вибір. Америкаці, згадуючи власні невдачі, кажуть, що «якщо мені не вдалося чогось досягти, то в цьому першу чергу я винен сам». Дійсно, в такому випадку або він погано вчився і не здобув гарної кваліфікації, що дає пристойний заробіток, або мало чи погано працював, або кожен з них діяв так, що вони гуртом обрали собі владу, яка не створила умов для їх пристойного життя.
Водночас звертаю вашу увагу на те, що вони, на відміну від нас, серед причин негараздів владу згадують в останню чергу. Однак – змінюють її в першу. І живуть вони краще тому, що їх психологія побудована на принципі «Ніхто крім мене». В Україні паростки нового відношення до життя вже проростають, але, для покращення життя 79% пересічних українців, таку психологію повинні мати принаймні половина з них. І задля цього вкрай необхідно діяти, як це роблять громадяни цивілізованих країн світу.

Леонід Тартасюк, інженер та винахідник

ДЖЕРЕЛО: http://lelekanews.blogspot.com/2012/05/blog-post_17.html

Немає коментарів:

Дописати коментар