- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

середа, 14 березня 2012 р.

НАРОДНА КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ: трудові відносини

Передмова
Питання заробітної платні – одне з основних питань розвитку економіки. Надто мала зарплата – немає споживача товарів; надто велика – провокує інфляцію і пригнічує низькорентабельне виробництво аж до банкрутства; зрівнялівка – знищує виробництво дорогих товарів (немає платоспроможного їх споживача) і гальмує розробку нових (дорогих на початковому етапі виробництва) видів продукції.
Маємо покінчити з сваволею роботодавців і не спровокувати сваволі найманих працівників. Сваволя роботодавців - це проект нового Трудового кодексу, за яким найманий працівник – РАБ. Як крайній випадок, сваволю найманих працівників наочно демонструють НАЙНЯТІ НАМИ «народні» депутати, котрі САМІ СОБІ встановлюють зарплати, доплати, пенсії, режим праці і відпочинку... (А систематичні безкарні прогули – це вже сваволя всередині свавільної системи).
В непростих і вкрай суперечливих умовах ініційованого іменем «Незалежної» профспілки гірників страйку1991 року з вимогою «підвищення зарплати шахтарям в два рази» (в розрахунку на ланцюгову реакцію працівників інших галузей і запуску інфляції) я очолив профспілкову комісію по веденню переговорів з урядом з метою підписання угоди про тарифи, трудові і соціальні гарантії працівників вугільної промисловості. Розуміючи безглуздість випрошування подачок, злочинність започаткування інфляційного процесу, одночасно з веденням переговорів, мною була розроблена «Концепція реформи оплати праці», якою запроваджувались обґрунтовані, єдині для всіх галузей принципи тарифікації робіт. Справедлива система повинна була унеможливити «перетягування ковдри» між галузевими профспілками і зліквідувати підґрунтя для соціальної напруженості. «Концепція» була подана до Федерації профспілок, до профспілок різних галузей, а також у відповідні міністерства, народним депутатам та до адміністрації Президента. Основні положення «Концепції» були підтримані к.е.н. Колотом, к.е.н. Данюком, і працівником Адміністрації Президента к.е.н. Тарабою. Останній обіцяв рекомендувати її до розгляду Президентові Л.Кравчуку, як «козирну карту» напередодні президентських виборів, але Кравчук очолив уряд, а свою адміністрацію скоротив.
Я вважаю, що вже пройшло достатньо часу (від 1992-93 р) і порушення мною етичних принципів ні для кого не призведе до негативних наслідків. Так, під час розгляду «Концепції» на переговорах Федерації профспілок з Урядовою комісією про укладання Генеральної тарифної угоди, одним з членів Урядової комісії через посередництво працівника Федерації мені було передано: «Вперто відстоюйте свою позицію і Урядова комісія прийме ваші умови». З боку профспілок виступили к.е.н. Данюк, к.е.н. Колот. Я підвів підсумок. Наша пропозиція була прийнята за основу. Радості не було меж. Але після тижневої перерви в переговорах, згода урядової комісії була скасована.
Пройшов час (близько 10 років) і єдина тарифна сітка спочатку була впроваджена для працівників держустанов.
А зовсім недавно, про мінімальні гарантії оплати кваліфікованої праці «заїкнувся» і замовк Сергій Тігіпко, але вже з точки зору недобору надходжень прибуткового податку до бюджету і платежів до фондів, адже більшість підприємців платять працівникам «мінімалку», решту – в конверті. А це недобір податку на зарплати вчителів, лікарів і недобір фондів на наші пенсії; а також суттєве зменшення нарахувань на майбутні пенсії нині працюючих. Але, напевно, тупнув ніжкою якийсь олігарх і Тігіпка заклинило.
При нашому «дикому» капіталізмі і при керівних органах профспілок, незалежних від трудящих,– встановити реально збалансовану систему трудових відносин мусить держава (як посередник між трудом і капіталом) і основні принципи цієї системи закріпити в Конституції.
Володимир Степаненко

НАРОДНА КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ (проект)

Розділ 12. Трудові відносини
Константа 12.1. Трудові відносини регулюються Кодексом Законів про працю, який є збірником правових норм у відносинах в сфері найманої праці.
Константа 12.2. Максимальна тривалість робочого часу при нормальних умовах праці 40 годин на тиждень; мінімальна тривалість оплачуваної щорічної відпустки 24 календарних днів; вихідні та святкові дні визначаються правовими нормами Трудового Кодексу та угодами з профспілками.
Константа 12.3. Кожен має право на працю, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується.
12.3.1. Держава через центри зайнятості створює умови для повного здійснення громадянами права на працю:
– гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності;
– реалізовує програми професійного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб;
– здійснює виплату допомоги по вимушеному безробіттю за умови проходження безробітним професійного навчання, або виконання ним встановленого мінімуму громадських робіт протягом всього періоду пошуку вакансії.
Константа 12.4. Використання примусової праці забороняється.
12.4.1. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду, або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.
Константа 12.5.Держава гарантує єдині принципи оплати праці у всіх сферах діяльності суспільства з використанням найманої праці.
12.5.1. Держава встановлює гарантійний розмір мінімальної заробітної плати (тарифу першого розряду) та встановлює коефіцієнти для обчислення гарантійних мінімальних розмірів оплати кваліфікованої праці.
12.5.2. Держава гарантує єдині обов’язкові мінімальні розміри доплат за тяжкість, небезпечність, шкідливість та за дію інших негативних факторів умов праці, які виявляються проведенням планової атестації робочих місць, або атестацією за вимогою профспілок, чи роботодавця.
Константа 12.6. Державні тарифно-кваліфікаційні довідники обов’язкові до застосування на підприємствах і в установах усіх форм власності.
Константа 12.7. Громадянам гарантується право на своєчасне одержання винагороди за працю.
Константа 12.8. Трудящі мають право на відпочинок. Це право забезпечується:
– наданням днів щотижневого відпочинку;
– наданням оплачуваної щорічної відпустки;
– встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв;
– скороченої тривалості роботи у нічний час зі збереженням оплати за повну зміну.
12.8.1. В умовах праці, які відрізняються від нормальних – максимальна тривалість робочого часу та мінімальна тривалість щорічної відпустки встановлюються на підставі погодженого з профспілками закону з урахуванням фізіологічних можливостей людини.
Константа 12.9. Держава гарантує охорону здоров’я трудящих через державну систему соціального та медичного страхування.
Константа 12.10. Держава гарантує пенсійний вік для чоловіків - 60 років, для жінок - 55 років, та зменшення пенсійного віку в залежності від тяжких та шкідливих умов праці (за показниками атестації робочих місць), а також стажу роботи в таких умовах.
Константа 12.11.Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.
Константа 12.12. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Константа 12.13. Трудящі мають право на страйк для захисту своїх економічних та соціальних прав і інтересів у випадках:
– грубих порушень роботодавцем трудового права;
– невиконання роботодавцем домовленостей (угод) з професійними спілками;
– при його незгоді з обґрунтованими вимогами профспілок під час переговорів по підписанню нової угоди, чи додатку до діючої.
12.13.1. Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей.
12.13.2. Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку.
12.13.3. Заборона страйку можлива лише на підставі діючого права.
Константа 12.14. У випадках виникнення загрози економічного банкрутства підприємства за погодженням з профспілками допускається подовження тривалості робочого часу до 48 годин, або скорочення робочого часу до 24 годин на тиждень на період виходу з кризи, але протягом не більше двох місяців на рік.

Розділ 13. Зовнішня політика
(Далі буде)

Джерело: http://lelekanews.blogspot.com/2012/03/blog-post_12.html

Немає коментарів:

Дописати коментар