Шановні читачі! Сьогодні я продовжую вельми актуальну для нашого бурхливого часу тему. Надалі в статті з відомого переважній більшості з вас циклу «Психологія абсурду» піде мова про тих, хто перешкоджає успіху в боротьбі активної частини населення за свої конституційні права.
7 листопада на ток-шоу «Свобода слова», що йде на телеканалі IСTV я побачив знайоме обличчя. То була, добре відома мені ще з 1999 р., лідер Прогресивної Соціалістичної партії України (надалі - ПСПУ) Наталія Вітренко. Мене не здивував її детальний та точний аналіз сучасної економіки світу в т.ч. і економіки України. Не зважаючи на те, що наші шляхи добрих 5 років не перетиналися, моя точка зору на цю тему має багато спільного з точкою зору доктора економічних наук Наталії Вітренко і вже давно викладена в статті «Кому й навіщо потрібні сьогодні кредити МВФ?» незважаючи на те, що я на відміну від цього науковця тільки інженер в третьому поколінні, що має декілька винаходів в різних галузях техніки. Разом з тим, я пам'ятаю точку зору Наталії Вітренко на згадану вище тему ще в 1999 р. і берусь стверджувати, що вона була такою самою як і нині, тобто не змінилася. Одночасно я берусь стверджувати, що лідер ПСПУ ще в далекому 1999 р. попереджала українське суспільство про згубність співробітництва з МВФ. За минулий час жодна влада її не почула, але час довів правдивість її прогнозу. Принаймні мені це навіть тоді було зрозуміло, бо в умовах ринку ніхто не дбає про процвітання конкурента. Першою вдарила по українській економіці «дружня» Росія. В результаті вона отримала українську кваліфіковану робочу силу.
Погіршення умов її перебування в Росії з початку 2005 р. переорієнтувало заробітчан в напрямку Євросоюзу. За 5 останніх років наші співвітчизники змогли зацікавити Європу в українській робочій силі, що підтверджується намірами Євросоюзу підписати в грудні 2011 р. договір про зону вільної торгівлі з Україною, який передбачає і безвізовий режим для її громадян. Разом з тим, зовсім нещодавно пан Азаров підписав вже інший договір – про зону вільної торгівлі з Росією та її партнерами.
Вважаю, що в результаті недолугості та відсутності у більшості очільників влади патріотизму, Україна за цей час втратила майже 40% робочих місць і, як наслідок, втратила значні надходження коштів до бюджетів всіх рівнів та соціальних фондів. Українські заробітчани спочатку подалися до Росії, а потім і до Європи, де їх в наш час, тільки за офіційною статистикою, знаходиться 6,6 млн. чол. Експерти оцінюють кількість українських заробітчан в 7...8 млн.
Але з подальшими висновками Наталії Вітренко я, фаховий інженер, погодитись ніяк не можу. Дуже важко мені зрозуміти її російський вектор орієнтації. Безумовно, що і в Євросоюзі, і в Росії процвітає капіталізм, до якого вона, лідер ПСПУ, ставиться негативно. Однак ніхто не буде сперечатися, що російський – більш хижий, підступний та нахабний. Тоді навіщо Україні продавати свої товари за російськими цінами, і купувати нафту та газ за цінами, які суттєво вищі від світових? Що це за зона вільної торгівлі, де є вилучення товарів, стратегічно важливих для України? Чи можна вважати дружньою країну, яка продає «братам» газ дорожче ніж тим, з ким колись воювала в одних окопах? При цьому Євросоюз не виставляє Україні таких «братерських» умов, як Росія. То пропонують, всупереч чинній Конституції України, продовжити за безцінь оренду 18 тис. га Чорноморського узбережжя Криму терміном на 31 рік. Навзамін, пропонують річну знижку ціни на газ, а ще хочуть «на халяву» отримати газотранспортну систему разом з унікальними газосховищами. То тягнуть до «Таможєнного союзу», де Україна матиме право тільки погоджуватись на любі забаганки російської влади, бо інше не передбачено. А ще мені зовсім не зрозуміло, чому така освічена людина, доктор економічних наук Наталія Вітренко, спілкувалась на українському телеканалі з українськими телеглядачами не українською, якою вона добре володіє, а мовою уряду тієї країни, яка грабувала, грабує і має намір надалі, під різними приводами, грабувати Україну? Хіба цьогорічний досвід Білорусі Вам, Наталіє Михайлівно, ні про що не каже? А ще мені здалося, що Ви спілкувались в той вечір не з українцями, а з російською владою, проголошуючи на всю країну з «наукових» позицій не українські, а її інтереси? В мене немає сумнівів, що її вірний слуга, українофоб Корнілов вже доповів своїм російським хазяям про Вашу позицію, яка, на моє переконання, має більше спільного з російським колоніалізмом ніж з соціалізмом.
Зважаючи на вищевикладене, легко прийти до дуже прикрого висновку, що лідер ПСПУ, доктор економічних наук, принаймні на цьому телешоу або переплутала прогресивний соціалізм з російським неоколоніалізмом, або вдалася до улюбленої номенклатурою КПСС маніпуляції, за якої спочатку викладались абсолютно беззаперечні істини, а потім робились необхідні для замовника висновки. Шкода, що в розглянутому нині випадку, на моє тверде переконання, замовник був зовсім не той, хто за 5-ю статтею чинної Конституції України є «Єдиним джерелом влади...», що дає підстави вважати Ваш, Наталіє Михайлівно, виступ провокацією, а Вас ... Буду радий, якщо Ви мені раптом доведете протилежне.
Леонід Тартасюк, інженер та винахідник
Джерело:http://lelekanews.blogspot.com/2011/11/blog-post_09.html
7 листопада на ток-шоу «Свобода слова», що йде на телеканалі IСTV я побачив знайоме обличчя. То була, добре відома мені ще з 1999 р., лідер Прогресивної Соціалістичної партії України (надалі - ПСПУ) Наталія Вітренко. Мене не здивував її детальний та точний аналіз сучасної економіки світу в т.ч. і економіки України. Не зважаючи на те, що наші шляхи добрих 5 років не перетиналися, моя точка зору на цю тему має багато спільного з точкою зору доктора економічних наук Наталії Вітренко і вже давно викладена в статті «Кому й навіщо потрібні сьогодні кредити МВФ?» незважаючи на те, що я на відміну від цього науковця тільки інженер в третьому поколінні, що має декілька винаходів в різних галузях техніки. Разом з тим, я пам'ятаю точку зору Наталії Вітренко на згадану вище тему ще в 1999 р. і берусь стверджувати, що вона була такою самою як і нині, тобто не змінилася. Одночасно я берусь стверджувати, що лідер ПСПУ ще в далекому 1999 р. попереджала українське суспільство про згубність співробітництва з МВФ. За минулий час жодна влада її не почула, але час довів правдивість її прогнозу. Принаймні мені це навіть тоді було зрозуміло, бо в умовах ринку ніхто не дбає про процвітання конкурента. Першою вдарила по українській економіці «дружня» Росія. В результаті вона отримала українську кваліфіковану робочу силу.
Погіршення умов її перебування в Росії з початку 2005 р. переорієнтувало заробітчан в напрямку Євросоюзу. За 5 останніх років наші співвітчизники змогли зацікавити Європу в українській робочій силі, що підтверджується намірами Євросоюзу підписати в грудні 2011 р. договір про зону вільної торгівлі з Україною, який передбачає і безвізовий режим для її громадян. Разом з тим, зовсім нещодавно пан Азаров підписав вже інший договір – про зону вільної торгівлі з Росією та її партнерами.
Вважаю, що в результаті недолугості та відсутності у більшості очільників влади патріотизму, Україна за цей час втратила майже 40% робочих місць і, як наслідок, втратила значні надходження коштів до бюджетів всіх рівнів та соціальних фондів. Українські заробітчани спочатку подалися до Росії, а потім і до Європи, де їх в наш час, тільки за офіційною статистикою, знаходиться 6,6 млн. чол. Експерти оцінюють кількість українських заробітчан в 7...8 млн.
Але з подальшими висновками Наталії Вітренко я, фаховий інженер, погодитись ніяк не можу. Дуже важко мені зрозуміти її російський вектор орієнтації. Безумовно, що і в Євросоюзі, і в Росії процвітає капіталізм, до якого вона, лідер ПСПУ, ставиться негативно. Однак ніхто не буде сперечатися, що російський – більш хижий, підступний та нахабний. Тоді навіщо Україні продавати свої товари за російськими цінами, і купувати нафту та газ за цінами, які суттєво вищі від світових? Що це за зона вільної торгівлі, де є вилучення товарів, стратегічно важливих для України? Чи можна вважати дружньою країну, яка продає «братам» газ дорожче ніж тим, з ким колись воювала в одних окопах? При цьому Євросоюз не виставляє Україні таких «братерських» умов, як Росія. То пропонують, всупереч чинній Конституції України, продовжити за безцінь оренду 18 тис. га Чорноморського узбережжя Криму терміном на 31 рік. Навзамін, пропонують річну знижку ціни на газ, а ще хочуть «на халяву» отримати газотранспортну систему разом з унікальними газосховищами. То тягнуть до «Таможєнного союзу», де Україна матиме право тільки погоджуватись на любі забаганки російської влади, бо інше не передбачено. А ще мені зовсім не зрозуміло, чому така освічена людина, доктор економічних наук Наталія Вітренко, спілкувалась на українському телеканалі з українськими телеглядачами не українською, якою вона добре володіє, а мовою уряду тієї країни, яка грабувала, грабує і має намір надалі, під різними приводами, грабувати Україну? Хіба цьогорічний досвід Білорусі Вам, Наталіє Михайлівно, ні про що не каже? А ще мені здалося, що Ви спілкувались в той вечір не з українцями, а з російською владою, проголошуючи на всю країну з «наукових» позицій не українські, а її інтереси? В мене немає сумнівів, що її вірний слуга, українофоб Корнілов вже доповів своїм російським хазяям про Вашу позицію, яка, на моє переконання, має більше спільного з російським колоніалізмом ніж з соціалізмом.
Зважаючи на вищевикладене, легко прийти до дуже прикрого висновку, що лідер ПСПУ, доктор економічних наук, принаймні на цьому телешоу або переплутала прогресивний соціалізм з російським неоколоніалізмом, або вдалася до улюбленої номенклатурою КПСС маніпуляції, за якої спочатку викладались абсолютно беззаперечні істини, а потім робились необхідні для замовника висновки. Шкода, що в розглянутому нині випадку, на моє тверде переконання, замовник був зовсім не той, хто за 5-ю статтею чинної Конституції України є «Єдиним джерелом влади...», що дає підстави вважати Ваш, Наталіє Михайлівно, виступ провокацією, а Вас ... Буду радий, якщо Ви мені раптом доведете протилежне.
Леонід Тартасюк, інженер та винахідник
Джерело:http://lelekanews.blogspot.com/2011/11/blog-post_09.html
Немає коментарів:
Дописати коментар