Шановні читачі! Сьогодні до вашої уваги нова стаття на газову тему з циклу «Якою має стати Україна». Приводом до написання її стала оприлюднена напередодні телеканалами з вуст Микола Азарова інформація про необхідність підвищення цін на природній газ для населення на 32% для отримання чергового траншу МВФ. На зустрічі прем'єра з колективом «Південмашу» слюсар порадив йому не брати черговий кредит на завідомо не вигідних умовах МВФ, додавши, що він сам ніколи не користувався послугами кредиторів. Миколі Яновичу довелось погодитися з ним в присутності колективу, але перемовини з місією МВФ про черговий транш уряд таки не припинив. З цього випливає, що плював голова чинного уряду на одного з тих, хто за 5-ю статтею чинної Конституції України є «єдиним джерелом влади…» (і не тільки на нього одного), але сьогодні – не про це.
Обігрів сільської оселі взимку в степовій зоні України завжди був проблематичним. Нині ця проблема ще більш загострилась через значне подорожчання енергоресурсів. Якщо до 1992 р. вартість 5 тонн вугілля, а саме стільки його необхідно на обігрів середньої сільської оселі в опалювальний сезон, не перевищувала найнижчої зарплати і була трохи більшою мінімальної пенсії сільського мешканця, то нині вона сягнула 5 мінімальних зарплат або 6 мінімальних пенсій. Як відомо, в степовій зоні нема лісу і нагріти хату нічим, та й нема за що, бо вартість природного газу на опалювальний сезон сягає 5…6 мінімальним зарплатам або 6..7 мінімальним пенсіям. Разом з тим на Україні практично відсутні села в яких нема електроенергії. У зв'язку з тим, що переважна більшість колгоспів припинили своє існування, а їх трансформаторні підстанції збереглись в селах, залишились електричні потужності достатні для обігріву житла електроенергією. Ще 5 років тому, тільки в Юр'ївському районі Дніпропетровської області, мною було переобладнано на електричний обігрів 55 осель. За моїм досвідом на обігрів сільської оселі площею 60 кв. м достатньо існуючої нині договірної потужності 3 кВт, яка за діючими ДБН може бути і 5 кВт. Середньомісячне споживання електроенергії на обігрів будинку з вищенаведеною площею за моїм п'ятирічним досвідом в самий холодний період степової зони вкладається в 1500 кВт. ∙ год. на місяць або в середньому 2,1 кВт за 1 год. при застосуванні сучасних обігрівачів радіаційного типу вітчизняного виробництва. Навіть при застосуванні звичайного тарифу 0,3654 грн. за 1 кВт, вартість обігріву сільської оселі за опалювальний сезон не буде перевищувати 2750 грн. замість 5000 грн. при опаленні оселі вугіллям. При застосуванні існуючого спеціального тарифу 0,215 грн. за 1 кВт год. вартість опалення не перевищить 1650 грн., що майже втричі менше ніж при опаленні вугіллям. Для швидкого впровадження такого обігріву варто вжити заходів, наведених в моїй статті «Кілька слів вартістю 4,5 млрд. дол.», для чого уряду навіть при дуже поганій роботі достатньо 1 місяця. Щоб таким обігрівом могли скористатися малозабезпечені, вкрай необхідно встановити норми споживання електроенергії на обіргів житла. Дані власного п'ятирічного досвіду наведені в моїй статті «Технічний абсурд з кримінальними ознаками». Саме їх може використати чинний уряд для вирішення актуальної проблеми.
Впровадження моєї пропозиції обійдеться державі мінімум в 100 разів дешевше, ніж прокладання нових газопроводів, бо забезпечити сільську місцевість електроенергію в межах вимог ДБН зобов’язані енергопостачальні компанії. Виграють від цього і селяни бо обігрів осель обійдеться їм в 2...3 рази дешевше ніж існуючими нині засобами. Такий підхід набагато ефективніший від прокладання газопроводів, дотацій на опалення та нескінчених балачок про турботу, які тривають вже понад пів століття.
Бажаючі більш детально ознайомитися з вирішенням проблем, пов’язаних з енергетичною безпекою України та досвідом застосування сучасних вітчизняних систем обігріву можуть на окремій сторінці нашого блогу LELEKA NEWS Газова тема.
http://lelekanews.blogspot.com/2011/10/blog-post_27.html?spref=fb
Леонід Тартасюк, інженер та винахідник
Обігрів сільської оселі взимку в степовій зоні України завжди був проблематичним. Нині ця проблема ще більш загострилась через значне подорожчання енергоресурсів. Якщо до 1992 р. вартість 5 тонн вугілля, а саме стільки його необхідно на обігрів середньої сільської оселі в опалювальний сезон, не перевищувала найнижчої зарплати і була трохи більшою мінімальної пенсії сільського мешканця, то нині вона сягнула 5 мінімальних зарплат або 6 мінімальних пенсій. Як відомо, в степовій зоні нема лісу і нагріти хату нічим, та й нема за що, бо вартість природного газу на опалювальний сезон сягає 5…6 мінімальним зарплатам або 6..7 мінімальним пенсіям. Разом з тим на Україні практично відсутні села в яких нема електроенергії. У зв'язку з тим, що переважна більшість колгоспів припинили своє існування, а їх трансформаторні підстанції збереглись в селах, залишились електричні потужності достатні для обігріву житла електроенергією. Ще 5 років тому, тільки в Юр'ївському районі Дніпропетровської області, мною було переобладнано на електричний обігрів 55 осель. За моїм досвідом на обігрів сільської оселі площею 60 кв. м достатньо існуючої нині договірної потужності 3 кВт, яка за діючими ДБН може бути і 5 кВт. Середньомісячне споживання електроенергії на обігрів будинку з вищенаведеною площею за моїм п'ятирічним досвідом в самий холодний період степової зони вкладається в 1500 кВт. ∙ год. на місяць або в середньому 2,1 кВт за 1 год. при застосуванні сучасних обігрівачів радіаційного типу вітчизняного виробництва. Навіть при застосуванні звичайного тарифу 0,3654 грн. за 1 кВт, вартість обігріву сільської оселі за опалювальний сезон не буде перевищувати 2750 грн. замість 5000 грн. при опаленні оселі вугіллям. При застосуванні існуючого спеціального тарифу 0,215 грн. за 1 кВт год. вартість опалення не перевищить 1650 грн., що майже втричі менше ніж при опаленні вугіллям. Для швидкого впровадження такого обігріву варто вжити заходів, наведених в моїй статті «Кілька слів вартістю 4,5 млрд. дол.», для чого уряду навіть при дуже поганій роботі достатньо 1 місяця. Щоб таким обігрівом могли скористатися малозабезпечені, вкрай необхідно встановити норми споживання електроенергії на обіргів житла. Дані власного п'ятирічного досвіду наведені в моїй статті «Технічний абсурд з кримінальними ознаками». Саме їх може використати чинний уряд для вирішення актуальної проблеми.
Впровадження моєї пропозиції обійдеться державі мінімум в 100 разів дешевше, ніж прокладання нових газопроводів, бо забезпечити сільську місцевість електроенергію в межах вимог ДБН зобов’язані енергопостачальні компанії. Виграють від цього і селяни бо обігрів осель обійдеться їм в 2...3 рази дешевше ніж існуючими нині засобами. Такий підхід набагато ефективніший від прокладання газопроводів, дотацій на опалення та нескінчених балачок про турботу, які тривають вже понад пів століття.
Бажаючі більш детально ознайомитися з вирішенням проблем, пов’язаних з енергетичною безпекою України та досвідом застосування сучасних вітчизняних систем обігріву можуть на окремій сторінці нашого блогу LELEKA NEWS Газова тема.
http://lelekanews.blogspot.com/2011/10/blog-post_27.html?spref=fb
Леонід Тартасюк, інженер та винахідник
Немає коментарів:
Дописати коментар