Розпад Російської Федерації – неминучий, тому вступ України до Митного
союзу – це абсурд
Виглядає так, що креатура Медведчука звиває
своє зміїне кубло уже й на Галичині. Зокрема, після серії публікацій Медведчука
у львівських виданнях, на електронних ресурсах під публікаціями знаних
політиків та громадських діячів, які різко виступають проти вступу України до
Митного союзу і проти окупації України кремлівсько-кадебістськими
представниками п’ятої колони, з’являються коментарі начебто звичайних читачів. Наведемо,
для прикладу, одне висловлювання анонімного (в "кращих"
комуністично-кадебістських традиціях!) читача на прізвисько "Думка",
розміщене на Інтернет-ресурсі "Вголос": "Все одно прийде час
об'єднуватися з Росією. Альтернативи цьому немає і бути не може, просто повинен
пройти деякий період для усвідомлення цієї життєво важливої для України
необхідності".
Для людей, які ще досі перебувають у
романтично-фантазійному стані ми вирішили навести ряд раціональних
науково-аналітичних аргументів, щоб остаточно розвіяти дивні фантазії, ймовірно
замовлені Медведчуком, на предмет можливості приєднання України до Росії.
Своїми думками з цього приводу поділився Олег Соскін, голова Української
Національної Консервативної партії, професор Національної академії управління.
«За прогнозами експертів штучне утворення під
назвою Російська Федерація до 2018 року розпадеться на національні
фіно-угорські та тюркські держави. На сьогоднішній день в цій країні, за
підрахунками фахівців, вже проживає близько
20 мільйонів мусульман, або ж 14% населення Російської Федерації, і це
число продовжує стрімко зростати. Окрім цього, триває масова колонізація російської території з боку китайського
етносу, на сьогоднішній день жодна державна служба в Російській Федерації не
може достовірно підрахувати кількість китайців у країні, але усі розуміють, що
рахунок іде на мільйони.
Яскравим прикладом поглинання Російської
Федерації не слов’янськими етносами слугує Москва. За неофіційною інформацією,
станом на 2012 рік у Москві проживає менше 60% росіян, натомість 1,5 млн.
азербайджанців, майже 900 тисяч татарів, 500 тисяч вірмен, сотні тисяч інших
народів Кавказу, а також вихідців із Середньої Азії, китайців, в’єтнамців,
Африки.
Зрозуміло, що Російська Федерація – це штучне
утворення, яке не має ні свої власної назви, адже слово «Росія» - це лише
калька із споконвічної назви України – Русь, ні своєї мови, оскільки росіяни
перейняли давньоукраїнську мову, ні своєї віри.
Взагалі той етнічний симбіоз, який функціонує
на території Російської Федерації, не здатний
до освоєння не лише 5-6, а й навіть 3-4 технологічних укладів, тому для
кадебістського керівництва Московії так важливо поглинути Україну, яка могла б
стати для них стратегічною можливістю врятувати себе і зберегти свою владу,
відродивши Російську імперію.
Але Україна має своє власне стратегічне
геополітичне завдання, яке сягає корінням ще в часи Русі-України, Скіфії та
арійської держави. Ця місія полягає у тому, щоб знову зібрати в єдину державу
ті землі, які споконвіку були українськими. Мова йде, як про території, які ще
поки перебувають в складі Російської Федерації, шматки, які рано чи пізно
почнуть відпадати від цього етнічного мутанта – Воронезьку, Брянську, Курську,
Белгородську, Ростовську області, Краснодарський і Ставропольський краї, а
також такі держави, як Молдова, Придністров’я, Грузія, Білорусь.
Тому як Україна може приєднуватися до Митного
союзу? До чого тут приєднуватися, куди тут вступати? Такі наївні фантазії
можуть з’являтися лише у відчайдушних фантазерів або ж людей, які виконують
завдання кадебістського Кремля. А Медведчук, замість того, щоб розгортати таку
масштабну антидержавну українофобську інформаційну кампанію, краще б розповів
всім українцям, яка його роль була у цькуванні та смерті легендарного поета України,
українського патріота Василя Стуса, та які інші спецоперації він виконував та
продовжує виконувати.
Отже, виглядає так, що Україна та українська
нація входять у вирішальний період свого буття. Перед нами постало генеральне
завдання: або ми відродимо Україну-Русь як потужну, успішну, сучасну
європейську державу, в склад якої увійдуть Воронезька, Брянська, Курська,
Белгородська, Ростовська області, Краснодарський і Ставропольський краї, а
також такі держави, як Молдова, Придністров’я, Грузія, Білорусь, або на нас
знову чекатиме руїна і ми перетворимося на колоніальні огризки тоталітарної
диктаторської Московії. Кожному українцю доведеться визначатися, на чиєму він
боці, і це – неминуче. Настає момент істини», - вважає Олег Соскін.
Немає коментарів:
Дописати коментар