Шановні читачі! В сьогоднішній статті – про чергове «покращання життя вже сьогодні», яке почнеться з нового опалювального сезону не тільки для заможних, але й найбільш патріотично налаштованих громадян України. Ця нова стаття з циклу «Психологія абсурду» є логічним продовженням статей «Газової теми», в т.ч. «Газова війна: шлях до перемоги», «Кілька слів вартістю 4,5 млрд. дол.» та інших.
Почну з того, що з 1 травня знов в 1,5 рази підвищується тариф на електроенергію для споживачів, які споживають її понад 800 кВт/год. на місяць. Аналіз споживання доводить, що таких споживачів в Україні обмаль. До них відносяться: вельми заможні, що мають великі оселі; громадяни, які обігрівають житло площею понад 45…50 кв. м та частина багатодітних сімей, для яких новою Постановою НКРЕ №497 від 23 квітня 2012 р., зареєстрованою в той же день Мінюстом, зроблено виняток. Подальший аналіз ситуації доводить, що опалення житла площею понад 45…50 кв. м газом, який Україна імпортує в 1,5 рази більше ніж споживає вся Польща, за ціною майже вдвічі вищою від європейської, буде в 1,5 дешевше, ніж вітчизняною електроенергією. Тією самою, якої торік Україна продала за кордон 10 млрд. кВт/год. за далеко не європейськими цінами. За моїм понад як шестирічним досвідом, цією електроенергією при обігріві житла легко замінити 3,5 млрд. куб. м газу на суму майже 1,5 млрд. дол. При цьому, продаж її за кордон, в кращому випадку, принесе тільки 0,85 млрд. доларів, а збитки держави від такої «високопроффесійної» державної політики складуть понад 0,6 млрд. дол. При цьому, збільшаться прибутки олігархів, які володіють обленерго та енергогенеруючими компаніями, і, відповідно, саме для них, з 1 травня 2012 року, дійсно настане спочатку малосуттєве, а з 1 листопада – значне покращення життя. При цьому воно суттєво погіршиться для тих, хто, за закликом деяких українських політиків, був патріотом, купуючи українську електроенергію. За моїми оцінками Україна має надлишок електроенергії близько 60 млрд. кВт/год. на рік, якою без великих проблем можна зменшити газову залежність від Росії на 20 млрд. куб. м. всього за 2 роки. З урахуванням попередніх домовленостей з Азербайджаном про придбання там щороку 7 млрд. куб м. газу протягом 2 років Україна може повністю ліквідувати газову залежність від Росії.
В мене, на відміну від очільників влади, немає сумніву у можливості здійснення і у високій економічній ефективності такого плану. Але в них, безперечно, своє уявлення про економічний ефект. Причиною відмови від енергетичної незалежності для України є зменшення статків і прибутків тих, хто «сидить на трубі», з якої іде російський газ. Через це, запропонований мною майже рік тому, випробуваний на протязі 6 років варіант для чинної влади, неприйнятний, навіть з огляду на Розпорядження КМУ №502-р, датованого 2006 р, і підписаного Прем'єром Віктором Януковичем. Неприйнятний тому, що заважає покращенню життя його оточення. Тому – краще позбутися «головняка» і покращити це життя. Навіть за рахунок значного погіршення невеликої частини патріотично налаштованих представників «єдиного джерела влади». Ну хто вони такі, в порівнянні з Рінатом, щоб собі голову морочити? Якийсь там не чисельний «лохторат».
Підводячи підсумок, варто констатувати, що згадана Постанова НКРЕ, на мій погляд, має ознаки корупції державного рівня і перетворює електроенергетику в корумповану галузь – за схожими до газопостачання схемами. На жаль, українці мають саме такі реалії «боротьби» за енергетичну незалежність та з корупцією на державному рівні. І буде це доки значна частина їх не відчує себе дійсно «єдиним джерелом влади», а не «лохторатом», яким його вважає влада.
Леонід Тартасюк, інженер та винахідник
Джерело: http://lelekanews.blogspot.com/2012/04/blog-post_27.html
Почну з того, що з 1 травня знов в 1,5 рази підвищується тариф на електроенергію для споживачів, які споживають її понад 800 кВт/год. на місяць. Аналіз споживання доводить, що таких споживачів в Україні обмаль. До них відносяться: вельми заможні, що мають великі оселі; громадяни, які обігрівають житло площею понад 45…50 кв. м та частина багатодітних сімей, для яких новою Постановою НКРЕ №497 від 23 квітня 2012 р., зареєстрованою в той же день Мінюстом, зроблено виняток. Подальший аналіз ситуації доводить, що опалення житла площею понад 45…50 кв. м газом, який Україна імпортує в 1,5 рази більше ніж споживає вся Польща, за ціною майже вдвічі вищою від європейської, буде в 1,5 дешевше, ніж вітчизняною електроенергією. Тією самою, якої торік Україна продала за кордон 10 млрд. кВт/год. за далеко не європейськими цінами. За моїм понад як шестирічним досвідом, цією електроенергією при обігріві житла легко замінити 3,5 млрд. куб. м газу на суму майже 1,5 млрд. дол. При цьому, продаж її за кордон, в кращому випадку, принесе тільки 0,85 млрд. доларів, а збитки держави від такої «високопроффесійної» державної політики складуть понад 0,6 млрд. дол. При цьому, збільшаться прибутки олігархів, які володіють обленерго та енергогенеруючими компаніями, і, відповідно, саме для них, з 1 травня 2012 року, дійсно настане спочатку малосуттєве, а з 1 листопада – значне покращення життя. При цьому воно суттєво погіршиться для тих, хто, за закликом деяких українських політиків, був патріотом, купуючи українську електроенергію. За моїми оцінками Україна має надлишок електроенергії близько 60 млрд. кВт/год. на рік, якою без великих проблем можна зменшити газову залежність від Росії на 20 млрд. куб. м. всього за 2 роки. З урахуванням попередніх домовленостей з Азербайджаном про придбання там щороку 7 млрд. куб м. газу протягом 2 років Україна може повністю ліквідувати газову залежність від Росії.
В мене, на відміну від очільників влади, немає сумніву у можливості здійснення і у високій економічній ефективності такого плану. Але в них, безперечно, своє уявлення про економічний ефект. Причиною відмови від енергетичної незалежності для України є зменшення статків і прибутків тих, хто «сидить на трубі», з якої іде російський газ. Через це, запропонований мною майже рік тому, випробуваний на протязі 6 років варіант для чинної влади, неприйнятний, навіть з огляду на Розпорядження КМУ №502-р, датованого 2006 р, і підписаного Прем'єром Віктором Януковичем. Неприйнятний тому, що заважає покращенню життя його оточення. Тому – краще позбутися «головняка» і покращити це життя. Навіть за рахунок значного погіршення невеликої частини патріотично налаштованих представників «єдиного джерела влади». Ну хто вони такі, в порівнянні з Рінатом, щоб собі голову морочити? Якийсь там не чисельний «лохторат».
Підводячи підсумок, варто констатувати, що згадана Постанова НКРЕ, на мій погляд, має ознаки корупції державного рівня і перетворює електроенергетику в корумповану галузь – за схожими до газопостачання схемами. На жаль, українці мають саме такі реалії «боротьби» за енергетичну незалежність та з корупцією на державному рівні. І буде це доки значна частина їх не відчує себе дійсно «єдиним джерелом влади», а не «лохторатом», яким його вважає влада.
Леонід Тартасюк, інженер та винахідник
Джерело: http://lelekanews.blogspot.com/2012/04/blog-post_27.html
Немає коментарів:
Дописати коментар