- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

середа, 10 січня 2018 р.

РЕКЕТ В ЗАКОНІ: іще раз про СВАВІЛЛЯ ГАЗОМОНОПОЛІСТІВ

Grom-kozak.16mb.com                                                     Володимир Степаненко
РЕКЕТ  В  ЗАКОНІ 
Ірина К. З заяви до Національної комісії з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП):
«Коли почали зростати ціни на газ, ми встановили твердопаливний  котел і з 2014 року користуємось ним для опалення будинку. Дорогий газ використовуємо лише для приготування їжі і споживаємо до 10 куб.м газу на місяць. Щомісяця контролери газової служби знімали покази лічильника і, мабуть, перевіряли цілісність пломб. Все було гаразд і питань до нас, а у нас до них багато років – не було.

22.09.2017 року працівником газової служби була здійснена остання нормальна перевірка труб і шланги газової плити, перевірка і зняття показів лічильника − все було гаразд, про що ми підписалися в журналі контролерів.
А вже через 10 днів прийшли два контролери – і прямо до лічильника. Сонце світило у вікно, до того ж я ввімкнула світло біля лічильника, і підставила стілець, щоб очі контролера були проти віконця лічильника.
Контролер попросив ліхтарика, щоб підсвітити. Я їм говорю, що мені навіть здаля видно цифри, − але вони вперто просили принести ліхтарик.
Коли я не знайшовши ліхтарика повернулася − скло в лічильнику разом з пломбою було відірване і я подумала, що це було зроблено із-за необачності – бо коли я виходила – лічильник ще був неушкоджений.
Вони зняли пошкоджений лічильник, поставили з обмінного фонду інший (підсвічуючи ліхтариком свого мобільного тлф), опломбували і склали акт, заспокоюючи, що все буде гаразд, попросили його підписати (я ще співчувала, що у них будуть неприємності за неумисне пошкодження лічильника і вони знітилися).
Я помилилася – неприємності прийшли до мене: мене звинуватили в крадіжці газу і нарахували 10220 грн штрафу і оплати газу, який ми не споживали».
В нашому селі таких постраждалих відгукнулися троє: Ірина К., Людмила Х. і Софія П. У всіх аналогічні історії з просьбою «ліхтарика», або документа про останню «повірку лічильника» і лише після цього виявлення «пошкодження пломби».
 Судячи з явки чисельних «крадіїв газу» на комісію з розгляду питань про порушення користування газом – цей вид рекету набув масового характеру.
Софія П. мешкає в Києві, а в селі Межиріч після смерті свекрів з 2008 року – будинок використовували наїздами, як літню дачу і для вирощування городини. З тих пір вода з системи опалення злита і біля газового котла труба «обратка» зіржавіла до дір. Користувалися газовою плитою лише влітку для приготування їжі. Вона взяла довідку з сільської ради – що вона в селі постійно НЕ ПРОЖИВАЄ.
Та це їй не допомогло − нарахували санкцій 5107,63 грн «за крадіжку газу». Її цим знищили, як людину – в неї зріс тиск, підвищився цукор в крові, порушився сон, закріпився стан безвиході і пригніченості. (Вона вже була готова заплатити грошима, які збирає на памʼятник чоловікові, який минулого року помер: «Нехай цим нèлюдам буде на лікарствá, гроби і памʼятники»).
Людмила Х. «Після проходження всіх формальностей мені призначили виплатити штраф 5217 грн. Я йшла містом і ридала. На мене оглядалися люди, але я не могла зупинити ридання – адже я ні в чому не винна». Щоб довести свою невинуватість Людмила відправила лічильник для експертизи на завод-виробник в м.Київ, але один з членів павлоградської комісії зі здібностями Вольфа Мессінга впевнено «передбачив», що це не допоможе. Не помилився, бо неправомірне втручання павлоградської «експертизи» в лічильний механізм зробило це неможливим.
На намір скривджених людей звернутися до суду «комісійники» їх шантажують тим, що це буде марна плата на покриття судових витрат – краще заплатіть одразу призначену вам суму штрафу − дешевше обійдеться (бо до того ж, наросте пеня).
А тепер про суди, про адвокатів і судову «реффформу».
Немає адвокатів, які взялись би виграти такий суд.
Ті, хто спланував і організував цю бандитську схему рекету, покладаються на бездоказовість позицій захисту потерпілих – і тому гарантоване визнання судом їх крадіями-злочинцями. Хоча це не так.
По-перше. Обвинувачені «крадії», звинувачення в зриві пломб покладають на так званих «контролерів». І суду, перш ніж висунути звинувачення, необхідно встановити винуватця.
По-друге. У споживачів газу мотивацій красти немає:
Ірина топить твердопаливним котлом. Який сенс було на нього витрачатися, монтувати в опалювальну систему, якщо через 10 днів після останньої перевірки можна, розбивши в друзки лічильник, красти газ?
Людмила живе одна. Щоб економити газ, підтоплює дровами  (і всім, що горить), в хаті порається тепло одягнена, на ніч кладе під ковдру пляшку з гарячою водою.
 Софія буває в селі наїздами: посадка городини, прополка, збір урожаю і консервація – кража мізер, ризик непомірний, (та і злочинних думок у наших моральних, добрих, наївних жінок − не виникає).
По третє. Спостерігається раптовий підозрілий сплеск масового збожевоління незнайомих між собою людей і безглуздого зриву ними пломб − напрошується висновок, що ця акція спланована і організована газовою службою, де можлива змова, або вказівка «зверху».
По-четверте. Викликає підозру й те, що до Павлоградського району для таких «перевірок» залучають слюсарів з інших районів (зокрема – Синельниківського, Васильківського, Покровського). Можливо, порушення пломб здійснюється при попередньому знятті показів лічильника (бо хто з нас після «зняття показів» перевіряє цілісність пломб?), а слюсарі з чужого району «виявляють» порушення (бо своїм би за це рано, чи пізно односельці, які в роботу лічильника не втручались, набили би морду – це по мінімуму).
По-пʼяте. Нащо вони возять з собою лічильники з обмінного фонду?
По-шосте. Цифри «штрафів» взяті «зі стелі».
Ситуація, в якій злочин є, а винуватець не визначений, як правило, вигідна тому, хто вчинив злочин, стовідсотково покладаючись на безкарність. Це не є прямим доказом, але шантаж «додатковими судовими витратами» вказує на злочинця. У наших т.зв. «крадіїв газу» такої гарантії потрібного судового рішення − немає.
Якщо злочин є, а винуватець не залишив слідів, (чи в іншому, не передбаченому законом випадку) − справа має розглядатися судом присяжних. Судова практика царської Росії дає чисельні приклади успішного і справедливого вирішення присяжними подібних справ.
В нашій Конституції передбачено і суд присяжних і участь в судах народних засідателів, але ці положення саботовані олігархічною владою (як і багато інших декларативних положень Конституції), або нейтралізовані повзучою роками т.зв. «судовою реформою», мета якої − позбавити людину судового захисту.
Суд присяжних у нас не практикується від 1917 року; а народні засідателі законом 3388-VI від 19.05.2011р (за Януковича) виключені з розгляду кримінальних та інших важливих справ, що розвʼязало руки суддям для корупційних змов зі злочинцями (як в нашому випадку) і для замовних одноосібних суддівських рішень (без засідателів) про посадки наших патріотів, добровольців майдану, які пішли на фронт і зупинили російських окупантів.
Наявність суду з народними засідателями (а тим більше суду присяжних) – міг би бути надійним запобіжником щодо організації і безкарної реалізації цього рекету і замовних посадок.
І взагалі: поява «рекету в законі» наводить на думку, що почалася передвиборча кампанія збирання коштів на «бігморди» і «гречку» для підкупу виборців на наступних парламентських виборах. Цей «общак» треба шукати за реквізитами, вказаними в спеціально створеному окремому рахунку для сплати штрафів за наклепом: «Рахунок на оплату збитків:
ВАБ Клірінговий дім м. Київ  ЕДРПОУ: 03340920  ІПН 033409204026  р/р26002024114  МФО 300647».
1). За інформацією, отриманою у виробника газових лічильників,– звернень на завод для спростування звинувачень про втручання в роботу лічильника багато, а в НКРЕКП, ще й запитали: «По газу, чи по електроенергії?» (теж цікаве питаннячко(?))
2). Прошу наших адвокатів-патріотів, а також правозахисні організації − не просто допомогти нашим постраждалим, а відсудити предʼявлені їм санкції в подвійному розмірі за замах на їх честь, гідність, здоровʼя і життя.

Немає коментарів:

Дописати коментар