Революції задумують романтики,
здійснюють фанатики, а надбаннями їх
користуються злочинці.
(Робесп’єр, приблизно 1792 р.)
Розпочаті студентами в кінці
листопада 2013 р. протести на Майдані Незалежності перетворились в
широкомасштабний мирний протест громадян,
названий народом Революцією Гідності, наприкінці якого відбувся масовий
розстріл злочинною владою мирного
населення. Зовсім нещодавно минуло два
роки з тих часів. Вже поросли травою могили 105-ти загиблих патріотів, які вони
відали життя за гідне життя народу України. Їх смерть змусила втекти з країни
клан, узурпувавшого владу в Україні, москальського прихвосня Януковича. Імена
ще 53-ох суспільству невідомі, бо вони вважаються зниклими безвісти.
Внаслідок Революції Гідності до
влади прийшли інші персоналії. Одна з них, яка під час революції досить часто
однак ненадовго навідувалась на Майдан Незалежності, стала чинним Президентом
України. До його конституційних обов’язків входить захист не тільки суверенітету та
територіальної цілісності країни але й
гарантування конституційних прав
громадян. На моє, і не тільки моє,
переконання останній обов’язок
переважною більшістю громадян сприймається так само як забезпечення
справедливості. Насправді прихід до влади
інших персоналій не приніс більшості громадян України ні покращання
рівня життя, ні гідності, ні справедливості. Чинна влада спочатку не спромоглася затримати ні
замовників вбивств, ні вбивць, ні розкрадачів державних коштів та майна. За два
наступні роки вона не спромоглася ні знайти зниклих безвісти майданівців, ні
відновити суверенітет та територіальну цілісність України, ні покарати суддів,
які виносили злочинні вироки проти учасників народного протесту. Разом з тим Нацбанк при 30-ти відсотковому
падінні виробництва спромігся до понад як трикратного знецінення гривні, а
Кабінет Міністрів – понад як двократного зростання цін на комуналку та
харчі. Як кажуть, в існуючих умовах, про
будь-яку гідність і мову годі вести. Єдиним надбанням постмайданної влади стали
підписані з очільниками ЄС папірці, які
переважній більшості українців не принесли жодної користі. Разом з тим
своїми «профффесійними» діями чинна влада подбала про зростання статків не
тільки своїх але й олігархів ворожої держави, що призвело до широкомасштабної
корупції і не тільки до тотального зубожіння українців але й до вельми
вірогідного покращання фінансування ворожих військових дій коштом українського
народу. Останнє виглядає не тільки повним безглуздям але й має ознаки державної
зради. Разом з тим вочевидь, що допоки чинний пан Президент в переважній більшості в
повному обсязі своїх конституційних обов’язків не виконує.
Існуючий стан справ надихає на логічне запитання, яке стало заголовком
статті. Відповідь на нього випливає з аналізу дій влади, яка дбає про зростання
статків олігархів, за не нашу, а їх свободу безкарно грабувати український
народ. З цього випливає, що в епіграфі до статті міститься відповідь на
винесеного в заголовок питання.
Вочевидь, що до такого стану справ
призвела діяльність уряду та Верховної Ради при довготривалій практично бездіяльності гаранта суверенітету,
територіальної цілосності України та наших конституційних прав. Пошукати шлях до
подолання існуючого ганебного стану справ пропопоную кожному громадянину
самостійно.
23 лютого 2016 р. Іцнженер та винахідник Леонід Тартасюк
Матеріали по темі:
Немає коментарів:
Дописати коментар