Край неляканих вінничан

«Регіонал» провернув класичну оборудку – розіграв 68 мільйонів гривень на будівництво шикарної школи між власними, офіційно пов’язаними, фірмами.

За кілька років у Вінниці має з’явитися нова пафосна школа. Триповерхова будівля із дзеркальним фасадом, мармуром і керамічною смальтою у вестибюлі та коридорах, власною котельнею та автогаражем. Її повністю укомплектують меблями, комп’ютерною та побутовою технікою, спортивним інвентарем та всім, що необхідно для навчання 1 200 дітлахів.

Цей гламур обійдеться у 68,15 млн грн., котрі нашкребли у державному та місцевих бюджетах. Будуватиме школу ТОВ «БМУ-3», яке 26 вересня за результатами тендеру отримало підряд від Департаменту капітального будівництва Вінницької міськради.

Важливо відзначити те, що тендер проводився не за якою-небудь неконкурентною процедурою, а як відкриті торги.

Це мало, хоча б теоретично забезпечити прозору конкуренцію. Але, як то кажуть, теоретично – кінь, а практично – не їде.

Тендер розіграли у найгірших і найпримітивніших традиціях вітчизняної схемотворчості.

Між собою конкурували дві фірми, основним власником котрих є один і той самий персонаж – депутат Вінницької облради Тимофій Гіренко (Партія регіонів).

Гіренко не ховає свою причетність до «БМУ-3». Про те, що ця фірма входить в очолюваний ним концерн «Поділля», відкрито написано на офіційному сайті концерну. Там «БМУ-3» називають «найбільшим та основним підприємством концерну», а сам концерн – «найпотужнішою будівельною організацією Вінниччини».

Ми взяли офіційні витяги на учасників тендеру.

Виявилось, що Гіренку належить 67% фірми-переможця «БМУ-3». І йому ж належить 85% «Будівельного управління №7», яке було єдиним конкурентом на тендері.

Отже фірми-«конкуренти» є пов’язаними особами у класичному сенсі цього терміну, який чорним по білому прописаний у ст.1, п.22 Закону «Про здійснення державних закупівель»: пов’язаними особами вважаються учасники тендеру, у статутних капіталах яких понад 25% контролює один і той же власник.

Цитуємо дослівно:

«Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного капіталу учасника процедури закупівлі, оператора електронного майданчика або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого учасника процедури закупівлі, оператора електронного майданчика, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), яка становить не менш як 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі, оператора електронного майданчика».

Маючи в одній фірмі 67%, а в іншій 85%, Гіренко робить їх пов’язаними.

Що мав зробити у цій ситуації тендерний комітет? Відповідно до ст. 17 п. 6 того ж Закону:

«Замовник приймає рішення про відмову учаснику […] у разі якщо […] пропозиція конкурсних торгів (кваліфікаційна, цінова пропозиція) подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі»

Однак комітет конкурсних торгів на чолі з заступником директора департаменту Валерієм Гапоненком чомусь такого рішення не прийняв.

І тепер ключове питання – чи комусь за це все хоч щось буде?

Якщо посадовці порушили тендерне законодавство, то це трактується як адміністративне правопорушення і загрожує штрафом від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Останній наразі становить 17 грн., так що штраф може скласти від 11 900 – 17 000 грн. Погодьтесь, це жалюгідна сума у порівнянні з 68 мільйонами, розпиляними на тендері.

Що ж до учасників тендеру, то ні Законом «Про здійснення державних закупівель», ні Кодексом про адміністративні правопорушення не визначено якогось конкретного покарання для власника, який привів на тендер дві пов’язані компанії.

Однак ми дуже сподіваємося, що компетентні органи не оминуть своєю увагою цю закупівлю. Маємо на увазі Антимонопольний комітет і Держфінінспекцію.

АМКУ нещодавно оштрафував на 77 млн грн. компанії «Хюндай Мотор Україна» і «Паритет Моторс» за антиконкурентні узгоджені дії на тендері «Укрпошти» на постачання легкових автомобілів. Спотворення результатів тендеру АМКУ визнав порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

ДФІ днями отримала право проводити позапланові перевірки тендерів і вимагати усунення виявлених порушень. Підставою для здійснення окремого контрольного заходу, тобто перевірки, відтепер є факт отримання ДФІ інформації про порушення підконтрольною установою законодавства з питань держзакупівель. Інформуємо. І запрошуємо ревізорів скористатись новою опцією у Вінниці.

Леся Іванова, «Наші Гроші»