Концепція побудови і розвитку Української Самостійної Соборної Держави

           Вступ

Україна останніх 23 роки свого «незалежного» життя, а особливо зараз на тлі воєнного конфлікту з Росією, показала всім, що вона так і не вийшла з колоніальної залежності від Росії. Незалежність України виявилася паперовою декларацією для заспокоєння українських патріотів.

Всі ці роки Росія зі своєю п’ятою колоною в Україні присипляла українців, а тим часом скуповувалися промислові підприємства, інформаційний простір, в армії та інших силових структурах розставляли своїх людей. Здавалося залишилося зовсім небагато для перетворення України в Новоросію, але українці  і Україна, на щастя, знаходяться під Божим захистом і благословенням.  Український народ  восени 2013 року піднявся на революцію проти бандитського режиму Януковича. Майже піврічне протистояння з кривавим режимом московського прихвостня  закінчилося перемогою національної революції. Росія, знаючи, що без України вона ніколи не буде могутньою імперією, розв’язала проти нашої країни повномасштабну війну. Користуючись тим, що в Києві був перехідний період після революції, Росія анексувала в України Крим і тепер зазіхає на Донбас. Складність ситуації полягає в тому, що практично українську армію при Януковичу було знищено і тепер її доводиться розбудовувати під час воєнних дій. Практично весь український народ взявся допомогати українській армії і це вселяє оптимізм і віру в нашу перемогу над московською ордою. Те, що Україна з цієї складної ситуації вийде з честю і переможе в протистоянні з Росією, сумнівів немає. Основне питання, яке зараз постає перед Україною і українським народом – якою повинна бути Україна в майбутньому, як їй стати сильною державою, щоб з нею рахувався світ?

Підґрунтя сильної держави

Агресія Росії проти України показала, що нам немає від кого чекати дієвої допомоги, ми чуємо одні лише декларації. Сподіватися доводиться тільки на свої сили, а відтак Україна повинна стати сильною державою, щоб ні в кого навіть думки не викликало нападати на неї. Сильними державами стають за наступних умов: унітарна країна з неподільною територією, монолітна нація, яка спирається на об’єднуючу ідею. Підґрунтям сильної держави, її основою основ, тим цементуючим чинником, який єднає народ в націю є державна мова. Всі поневолювачі, які приходили на нашу землю, добре розуміли цю істину і тому вони в першу чергу вели наступ на українську мову. Вже після хрещення  Київської Русі почалися утиски української мови, вся служба в церквах велася на нікому незрозумілій церковнослов’янській мові, дітей почали хрестити чужими для українців іменами. Потужний наступ на українську мову розпочався з початком колонізації України Російською імперією: знищувалися стародруки, заборонялося навчати дітей рідною мовою, найталановитіші з них вивозилися в Московію. Вже в XX ст. москалі в боротьбі з українською мовою почали винищувати носія цієї мови українського селянина, влаштувавши три голодомори. Загалом в минулому столітті було знищено понад 50 млн. українців, а скільки асимільовано одному Богу відомо. Але, незважаючи ні на що, українська мова встояла і зараз всі ми є свідками відродження і всеохопного впровадження її в усі сфери суспільного життя. Тут треба зауважити, що за потужна часи колоніального поневолення більшість населення України втратила розуміння того, що таке мова взагалі і її значення в житті людини. Мова, вірніше Слово – це не просто звуки, це психоенергетична інформація на генному рівні. Мова формує людину, її сутність і поведінку. Людина, яка володіє словом може впливати на маси і повести їх за собою. Таких прикладів історія знає безліч. Ще один дуже знаковий приклад держави Ізраїль, народ якого був розсіяний по всьому світу досить тривалий час і коли в 1948 році було відновлено державу гебреїв, які почали з’їжджатися з усього світу на історичну батьківщину, то всі вони володіли різними мовами, але народ Ізраїлю обрав саме мову івриту, яку знала і передавала з покоління в покоління лише обмежена група священиків. Священники розуміли, що для створення сильної держави Ізраїль потрібна мова івриту, бо саме вона відповідає суті єврейського народу. Тому Україні не треба придумувати велосипеда в мовному питанні. Зараз нас ліберальні політики намагаються переконати, що Україна це таке собі багатонаціональне і багатомовне утворення і ми повинні всьому цьому сприяти. Але ми чудово знаємо з Біблії чим закінчилася історія Вавилону, який був багатомовним. Ніколи людина, яка розмовляє російською, польською, єврейською чи будь-якою іншою мовою не буде українцем, українським патріотом може бути, що ми можемо бачити сьогодні в Україні, але українцем ніколи! Людина є тієї національності на якій мові вона думає і спілкується – це є аксіома. Якщо ми хочемо збудувати успішну і сильну європейську країну, яку б поважали в усьому світі, то повинні зробити наступні дії:

1 Провести дерадянізацію і деколонізацію України;

2 Розробити і втілити в життя програму «Українська мова»;

3 Розробити і втілити в життя програму «Відродження».

Дерадянізація і деколонізація України

Це найперші і найнеобхідніші кроки, які повинна зробити українська влада, щоб вивести українців з-під потужного впливу північного сусіда. Потрібно розвіяти міфи, починаючи зі школи, які нав’язувалися українцям протягом століть:

а) Міф про Київську Русь, як колиску трьох братніх народів;

б) Міф про те, що москалі це слов’яни;

в) Міф про Переяславську Раду, на якій начебто Україна створила добровільний союз з Росією;

г) Міф про громадянську війну в 1918 – 1920 роках в Україні, а насправді це була військова агресія більшовицької Росії проти України, наслідком чого стала новітня колонізація України під виглядом Радянського союзу;

д) Міф про Велику Вітчизняну війну.

За роки колонізації Росією України все робилося для того, щоб стерти навіть згадку про могутність і величну славу України, про запорозьких козаків і їхню славну вольницю – Запорізьку Січ. Знищувалися не тільки писемні згадки про них, але й перейменовувалися назви козацьких поселень, назви українських містечок і сіл ,які збереглися ще з трипільських часів(З цього приводу багато можна прочитати у Павла Штепи в його праці «Московство»). Особливо багато було перейменовано українських поселень за роки Радянської влади. Зараз ми маємо в Україні сотні октябрьських, жовтневих, первомайськів, чапаєвих і т. д. Москва мітила територію де тільки могла, щоб наступні покоління українців бачили навколо тільки імперські позначки і символи. Тому так важливо повернути Україні її українське обличчя.

Дуже велика відповідальність лежить на представниках історичної науки – вони повинні об’єднати свої зусилля і написати справжню історію України, яку в нас вкрала Російська імперія. Це має дуже велике значення, бо без справжньої історії Україна не зможе стати сильною державою, яку б поважав весь цивілізований світ.

Розробити і втілити в життя програму «Українська мова»

Питання мови в Україні є ключовим, якщо ми його вирішимо в найкоротші  терміни, тоді позбудемося тих  проблем, які ми маємо зараз у вигляді Донецької республіки і Новоросії.

Ще до 1941 року на територіях Слобожанщини, Донбасу, Воронізьчини, Білгородчини, Таганрогчини, Кубані та Півдня України люди в переважній більшості розмовляли українською мовою. Після війни Сталін видав наказ про відродження Донбасу і тисячі молодих українців з усієї України в «телятниках» повезли на Донбас. Серед них були мій батько і моя мати, які там і познайомилися. Серед них було багато і вояків ОУН-УПА, які там сподівалися загубитися. Я ще малим пам’ятаю, як люди віталися один до одного «Слава Україні!». Ще в 60-х роках на луганщині переважала українська мова. Радянська влада запровадила жорстку систему зросійщення українців, насамперед через систему освіти. Потужними центрами російщення українців стали великі міста: Харків, Луганськ, Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон, Миколаїв, Одеса. Молоді люди після закінчення школи, а вони переважно навчалися в сільських україномовних школах, змушені були переходити на навчання російською мовою, бо починаючи від ПТУ і до університетів навчання велося на окупаційній мові. Тому українське суспільство повинно дати рішучу відсіч всім тим демагогам і фальсифікаторам, які розводячи руки зітхають, що так, бачите, історично склалося. Колоніальний спадок повинен бути ліквідований по всій Україні!

Український Уряд і Верховна Рада повинні розробити програму «Українська мова» і забезпечити її фінансово. По всій Україні повинні бути створені безкоштовні курси української мови, де люди могли б вивчити державну мову. Через ЗМІ треба пропагувати культуру мовлення і значення її для українського суспільства. Все діловодство в державі Україна повинно вестися українською мовою. Надавати громадянство України людині треба тільки після того, як вона складе іспит з знання державної мови і Конституції України. Так само потрібно розробити і ввести посвідченні виборця, яке буде видаватися після того, як людина складе іспит на знання державної мови і Конституції України, щоб надалі в українських виборах не змогли брати участь громадяни Росії і п’ята колона.

В освітніх закладах мало відновити навчання українською мовою а потрібно ще і наповнити його українським змістом і Духом, щоб освітянські заклади України випускали не тільки спеціалістів, а й патріотів України.

Вже відколи українські мовники розробили новий український правопис, який притаманний українській мові, але п’ята колона все робила для того, щоб він не був втілений в життя. Це потрібно негайно виправити. Сотні питомих прадавніх українських слів були викинуті з ужитку радянською владою під тим приводом, що вони націоналістичні. Ми не повинні забувати того, що кожне прадавнє українське слово несе в собі потужну інформацію.

Тисячі українців за роки насильницької колонізації Росією України були асимільовані, відрізані від свого родового коріння. Завдання нової української влади полягає в тому, щоб повернути цих людей до своїх витоків, повернути їм родову і національну пам’ять.

Розробити і втілити в життя програму «Відродження»

Національна програма «Відродження» повинна охоплювати всі сфери суспільного життя в Україні. За роки колоніального підневільного стану України загарбники понищили все, що тільки можна, все що нагадувало б українцям про їхню колишню велич і славу: історична пам’ять, мова, топоніміка, звичаєве право, судоустрій, традиційна українська сім’я, прив’язаність і любов українця до землі, навколишнє середовище. До розробки і впровадження в життя програми «Відродження» необхідно залучити якнайширше коло української громади: фахівців, науковців, громадських діячів і всіх небайдужих патріотів України. Мета програми «Відродження» - повернути Україні її українське обличчя, зробити Україну сучасною європейською державою, яка б була прикладом для навколишнього світу.

Україна і українці мають унікальний шанс позбавитися раз і назавжди «колоніальних пут», розпочавши новітню еру свого історичного розвитку. І все залежить тільки від нас , чи зуміємо ми об’єднатися в єдину потужну українську силу? Українська земля з давніх часів знаходиться під Божим захистом і з Його допомогою ми доб’ємося своєї мети.

  Борітеся!  Поборете!  Вам Бог помагає!

25.06.2014р.  м. Павлоград                      Микола Заремба