16 січня
над Україною пролітала якась зірка, або навпаки чорна діра. Так чи інакше, але
розум наших депутатів затьмарило, якщо взагалі було що затьмарювати
А в президента був приступ писемності,
отже на прийняте Радою було напідписане так би мовити гарантом (кому чого — це
тема не цього допису). Отже, почнемо аналізувати, що воно понаписувано.
Перший твір, який автори (Вадим
Колесніченко, уродженець Умані Черкаської області, зараз - мешканець села
Резервне міста Севастополя, принаймні так вказано на сайті Верховної ради, та
його земляк з Черкас Володимир Олійник) чомусь назвали законопроектом "Про
внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних
законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян", викликає огиду
через непрофесіоналізм та недолугість. Від самого початку до самого кінця
читача не покидає здивування, по кілька разів ловиш себе на думці: «Це що,
першоквітневий жарт? Вони що, не закусювали? Хворі?» Ну, почнемо.
Заборона на весілля та
похорон
Починається закон з такого абзацу:
«Здійснення особою, яка керує транспортним засобом, руху у колонах в складі
більше п’яти транспортних засобів без узгодження умов та порядку руху з
відповідним підрозділом Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечує
безпеку дорожнього руху, що спричинило створення перешкод для дорожнього руху,
-
тягнуть за собою накладення штрафу від
сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох
років з оплатним вилученням транспортного засобу у його власника чи без
такого».
З одного боку, ми бачимо великі колони
щоразу, коли в наших селах та містах стається весілля або похорон. Отже, закон
спрямований, в першу чергу, на те, щоб не дати людям спокійно побратися або
померти. Це, звісно, жарт. Зрозуміло, що пригоди автомайданівців та марші
антисланцевих активістів, які їм передували, змусили наших депутатів втратити
голову. Але щоб настільки — навіть уявити важко.
Автори цього істеричного закону навіть
не подивилися в Правила дорожнього руху України,в яких є
розділ 25 «Рух транспортних засобах у колонах», а також визначення, що саме є
колоною, процитую: «колона транспортних засобів - організована група з трьох і
більше транспортних засобів, що разом рухаються в одному напрямку безпосередньо
один за одним з постійно увімкненим ближнім світлом фар» (пункт1.10). А ось які
вимоги висувають правила дорожнього руху до колони транспортних засобів:
«Колона, що рухається без супроводження оперативними транспортними засобами,
повинна бути розділена на групи (не більше п'яти транспортних засобів у кожній),
дистанція між якими повинна забезпечувати можливість обгону групи іншими
транспортними засобами». Тобто автомобілістам ВЖЕ заборонено їздити суцільною
колоною (якщо їх не супроводжують міліціянти) більше п’яти машин, а слід
розривати колону на групи по п’ять транспортних засобів.
Так на кого націлена ця норма? Читаємо
наступні терміни, наприклад: «велосипед -транспортний засіб, крім інвалідних
колясок, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на
ньому». Правила дорожнього руху пишуть таке про колону велосипедистів: «Колона
велосипедистів, що рухається по проїзній частині, повинна бути розділена на
групи (до 10 велосипедистів у групі) з дистанцією руху між групами 80-100 м.»
(пункт 6.3.). Тобто, тепер велосипедистам не можна пересуватися так, а треба
пересуватися по п’ять осіб? Чи може це має відношення до гужового транспорту,
колони якого дійсно в законодавстві та Правилах дорожнього руху не описані?
Тож, тепер власникам кобил прийдеться непереливки… А ще ж є в Україні морський та
річковий транспорт, авіація, врешті решт підземний транспорт в деяких містах…
Як боротися з цим законом? Адже тепер
будь-яка людина, яка стоїть в пробці в мегаполісі може бути притягнута до
відповідальності. Мовляв, керуєш транспортним засобом у колоні більше п’яти без
узгодження. Та що таке узгодження ніхто не знає, має воно бути письмовим чи
усним, телефонним або це якимось. Більше того, заборонений непросто який-небудь
рух колонами більше п’яти, а той, який «спричинив створення перешкод для
дорожнього руху». Це перекладається як «ДАЇ відтепер може хапати кого попало та
притягувати до відповідальності за цією статтею». Гарно одне —довести щось по
цій статті неможливо. Погано інше: в наших судах не треба й нічого доводити.
Отже, стовідсотково корупційна стаття.
Як вона вплине на Майдан? Ніяк, бо ДАЇ
все одно не складатимуть протоколів проти автомайданівців, коли їх багато, а
довести що хоч трішечки впевнений у собі чоловік їхав у колоні, а не сам собою,
практично неможливо. А от пересічних громадян хапатимуть по повній програмі.
Особливо під час поховань. Весілля, сподіваюся, не чіпатимуть, бо там і до
тумаків недалеко.
Удар під дих
комбайнерам-хліборобам
Не більш мудре доповнення зробила ця
пара зловісних черкащан до статті 126 КУпАПу «Керування транспортним засобом
особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача
керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким
транспортним засобом». Раніше за це штрафували на 30-55неоподаткованих
мінімумів доходів громадян. Тепер буде таке: «накладення штрафу від п’ятдесяти
до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням
транспортного засобу у його власника чи без такого». За цією статтею ДАЇ
зазвичай робило план на полях. Адже комбайнерів завжди бракує, а під час жнив
щоб не втратити врожай за кермо тракторів, комбайнів, вантажної техніки
пускають навіть підлітків, аби вміли на педалі натискати. Відтепер ДАЇшники
отримують додатковий спосіб корупційного шантажу аграріїв: або давайте мзду,
або вилучимо комбайн. Якщо засічуть, як комбайнер, стомившись, пішов перепочити
а за кермо посадив свого помічника. А оформити заздалегідь на всі випадки в
такій ситуації неможливо.
Увага! Випадково потрапила
нормальна стаття (мабуть, хтось прогледів)
Відтепер за керування транспортним
засобом особам, які були позбавлені водійських прав, передбачені вдвічі-втричі
більші штрафи (до 150 неоподаткованих мінімумів) та ймовірність вилучення
транспортного засобу. Це нормально, адже водії, позбавлені прав (зрозуміло, з
можновладців) часто-густо їздили за кермом, глузуючи з громадян, чиїх дітей
вони позбивали машинами.
Інформаційним агенціям —
перший кнут
Від автомобілістів черкащани раптом
перейшли до інформаційних агенцій. Мабуть, хтось їм сказав, що такі бувають.
Відтепер адмінправопорушенням є «здійснення діяльності інформаційного агентства
без його державної реєстрації, після припинення його діяльності або з ухиленням
від перереєстрації за наявності передбачених для цього законом підстав». Автори
й не підозрюють, що в державі нашій є Закон
України «Про інформаційні агентства», який передбачає
відповідальність за все, що перераховано в цьому законі.
Чому ця норма є анекдотичною? Тому що
її неможливо застосувати. Розглянемо, що ж таке е Кодекс України про
Адміністративні Правопорушення (КУпАП), до якого втулили свою жалюгідну дописку
автори цього папірця, який через астрономічні негаразди став законом. Це
зведення законів, які описують різноманітні порушення та міри покарання за це
ОСОБИ. Наприклад, стаття 8 КУпАП каже: «Особа, яка вчинила адміністративне
правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і
за місцем вчинення правопорушення». А стаття 10 каже: «Адміністративне
правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила,
усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала ї
їшкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків».
Або є стаття 12: «Адміністративній відповідальності підлягають особи, які
досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного
віку».
Зрозуміло? Цей Кодекс стосується
вчинків осіб, тобто громадян. Але громадянин не може здійснювати діяльність
інформаційного агентства. Тобто мова йде про юридичну особу, організацію. Ось
що передбачено в якості покарання: «тягне за собою накладення штрафу від
шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією
виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних
внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чибез такої». Що є
сировиною інформаційної агенції сказати важко, мабуть, це події, які
відбуваються в суспільстві. Як їх будуть вилучати — окрема пісня. Але
адміністративне правопорушення може бути пред’явлене лише особі. Якій?
Журналісту, який працює в агентстві, директорові агентства, бухгалтерові,
водієві, художнику? Як вилучатимуть виготовлену продукцію? Повитягують з
Інтернету? Чи з ефіру? В кого вилучатимуть знаряддя виробництва? Як їх взагалі
знайдуть, якщо, скажімо, співробітники агентства, яке схибило з перереєстрацією
працюють по домівках? Сміх та й годі.
Я приведу приклад нормальної статті
КУпАП для порівняння: «Неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій
про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, не ведення обліку або
неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України
встановлено обов'язкову форму обліку…» Ось, бачите, чітко видно, хто є
суб’єктом відповідальності: громадянин, який не подав або несвоєчасно подав
декларацію про доходи. А у разі «здійснення діяльності інформаційного
агентства»? Залишаються запитання ще й такі: яка діяльність мається на увазі? Господарча,
інформаційна, рекламна, політична тощо. І це не юридична гра. Інформаційне
агентство може припинити інформаційну діяльність, втратити свідоцтво про
реєстрацію, але цілком законно продовжувати господарчу діяльність, наприклад,
продаючи свою техніку або здаючи в оренду приміщення. Воно може (якщо це
передбачено статутом) займатися наданням інформаційних послуг, розробляти
рекламні продукти, не виконуючи при цьому функції засобу масової інформації,
тобто не порушуючи жодного закону.
Ну, а саме формулювання «здійснення
діяльності… після припинення діяльності» — це взагалі ще одне підтвердження, що
довгі свята шкодять свідомості людей, які, мабуть, не обрали для себе тверезий
спосіб життя без наркотиків.
Як боротися? По-перше, не називати
кожен свій сайт «Інформаційне агентство». Називати «Інформаційне бюро», і все,
закон на це не розповсюджується. Взагалі, Закон України «Про інформаційні
агентства» дає таке тлумачення цього поняття: «Інформаційними агентствами
згідно з цим Законом є зареєстровані як юридичні особи суб'єкти інформаційної
діяльності, що діють з метою надання інформаційних послуг». Ось вам і вихід:
або не мати юридичної особи, або не мати статутною метою надання інформаційних
послуг, або реєструватися за кордоном, а в Україні відкривати представництво
інформагентства, на які ці норми не поширено авторами.
А чого ви, тьотю, така
переполохана?
Черкаські хлопці злякалися
ЄвроМайдану. Ну, злякалися то злякалися, з ким не буває. Справа життєва. Але
вони свій переляк перетворили на норму адміністративного кодексу. Ось,
дивіться, була така собі стаття 185 з позначкою 1, яка всупереч Конституції
казала: «Порушення встановленого порядку організації або проведення зборів,
мітингів, вуличних походів і демонстрацій - тягне за собою попередження або
накладення штрафу від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян». А порядок цей в державі не було встановлено, тому інколи
суди незаконно приймали рішення по цій статті, але коли мова йшла про штраф у
кілька десятків гривень здебільшого ніхто з судами не сперечався. Плювалися,
платили той несправедливий штраф та йшли далі. Ось що понароблено тепер:
«Порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів,
вуличних походів і демонстрацій їх учасником, в тому числі біля органів
державної влади, місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій,
житла чи іншого володіння осіб, - тягне за собою накладення штрафу від ста до
двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт
на строк до десяти діб».
Почнемо з того, що фраза «в тому числі
біля органів державної влади, місцевого самоврядування, установ, підприємств,
організацій, житла чи іншого володіння осіб» взагалі немає ніякого сенсу. Адже
можна дописати не змінивши зміст: «в тому числі і біля вулканів, парканів,
поруч з річкою, неподалік від садочку, за кілометр від зоопарку» і таке інше.
Навіщо її додали — незрозуміло. Мабуть, щось хотілося сформулювати розумне, а
таланту нема. Ось і вийшла чергова тупість.
Закінчуємо штрафом та арештом. За що?
За те, що людина користується своїм конституційним, ні, більше того, всесвітньо
визнаним, конвенціями закріпленим правом на свободу вираження поглядів? Ви з
дуба впали? Майже дві тисячі гривень ви хочете виймати з наших кишень за те, що
ми прийшли вам нагадати про своє існування? А що це за «порядок» такий, де він,
хто його бачив? Отже, черкаська двійка авторів спромоглася одного: зробити
підстави для того, щоб мітингів протесту в Україні було більше. Дивіться самі:
прийшли, скажімо, студенти мітингувати через маленькі стипендії. А раптом щось
наплутали з порядком, якого ніхто не бачив. Ось одного з них арештовують.
Назавтра, або в той же ж день, тисячі інших студентів вийдуть на захист
арештованого. А причепитися ж можна й к стовпу… І на захист цих арештованих
вийдуть викладачі. І пішло-поїхало. Здебільшого гарно ця норма працюватиме на
місцях на кшталт Харкова, де виють і мітингують вже майже з дитячого садочку…
Тут можна взагалі все місто заздалегідь арештувати, бо різниці зі свободою не
буде: місто має вигляд як СІЗО, бо смаки його оформлювачів відповідні.
І в цій саме статті
з’явилася така дописочка:
«Участь в зборах, мітингу, вуличному
поході, демонстрації, іншому масовому заході у масці, шоломі або з
використанням інших засобів чи способів маскування з метою уникнення
ідентифікації особи, або наявність у особи, яка бере участь у такому заході,
відкритого вогню, піротехнічних засобів (освітлювальних, сигнальних,
імітаційних), зброї, спеціальних засобів самооборони, заряджених
речовинами сльозоточивої та дратівної дії, вибухових чи легкозаймистих
речовин, предметів, спеціально пристосованих чи заздалегідь заготовлених для
вчинення протиправних дій, а також участь у такому заході без дозволу органів
внутрішніх справ у форменому одязі, що повторює або схожий на формений одяг
працівників правоохоронних органів чи військовослужбовців, - тягнуть за
собою накладення штрафу від стап’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на
строк до п'ятнадцяти діб.
Встановлення без дозволу органів
внутрішніх справ для проведення зборів, мітингів, вуличних походів чи
демонстрацій або під час їх проведення конструкцій, палаток чи інших малих
архітектурних форм, предметів чи конструкцій, що використовуються як сцена,
звукопідсилюючої апаратури,- тягнуть за собою накладення штрафу від
двохсотп’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб».
Ну, почнемо з маски. Я знаю «інший
масовий захід» — карнавал. Приймав у ньому участь з дитинства. Тоді ще на 15
діб за це не садили. Автори впевнені, що їх налякав саме карнавал? У деяких
народів України є традиція ходити у масках під час весілля а у деяких заведено
вдягати маски на поховання родичів. Черкаські мислителі впевнені, що їх лякають
традиційні весілля та похорони? Хворі на ОРЗ люди зазвичай вдягають маски, щоб
не розповсюджувати захворіння. Чому їм неможна з масками ходити на мітинги? Під
час масових акцій — спортивних змагань —діти та дорослі, які займаються деякими
видами спорту весь час вдягають маски. Що в цьому поганого? Чи розповсюджується
ця норма на співробітників спецпідрозділів, які час від часу намагаються
уникнути відповідальності за свої дії, ховаючи обличчя під масками?
Шолом. Це взагалі загадка. Що мають на
увазі черкаські волхви? Енциклопедія каже наступне: «Шолом— це частина
захисного обладунку, яка призначена для захисту голови». І показує типи
шоломів, серед яких є лицарські, воротарські, водолазні, тропічні пробкові та
навіть сухожильні. Майданівці не використовують шоломів, вони ходять у касках.
І то не всі. Каска і шолом — то різні речі. Але в літературі вовняним шоломом
часто називають будьонівку. То як визначитися, чи не підпадає раптово твій
капелюх під визначення шолома? Ось ключ, ми його бачимо в письменах авторів:
«або з використанням інших засобів чи способів маскування з метою уникнення
ідентифікації особи». Тобто якщо те, що в тебе на голові, є засобом або
способом маскування. При цьому маскування це — лише з метою уникнення
ідентифікації особи, то воно шолом. Якщо ні — не шолом. Точно.
Таким чином якщо вдягнути після
прийняття цього закону на голову відро та вийти на мітинг, все, підпадаєш під
цей закон. Але якщо написати на відерці своє ім’я, прізвище, по-батькові та
номер паспорту — ні, не підпадаєш, бо це вже не назвеш «з метою уникнення
ідентифікації особи». Нема мети, навпаки, ти допомагаєш визначити свою особу з
усіх можливих сил. До велосипедистів можуть чіплятися, але слід відповідати: в мене
не шолом, а каска, причому каска не заважає встановити мою особу. До побачення,
привіт Вадіку та Володє.
Але є тут певна проблема. Віднині
жінки не зможуть ходити на мітинги з нафарбованими губами тащо ками. Адже ці
засоби та способи точно заважають нам, чоловікам, ідентифікувати їхні особи!
Окреме питання, чому садитимуть у в’язницю або штрафуватимуть усіх
мусульманських жінок, які приходитимуть на мітинги або демонстрації у чадрі,
пенджабі чи паранджі… На мій погляд, це якась релігійна дискримінація, ні?
Ще одна порція черкаського абсурду:
«наявність у особи, яка бере участь у такому заході, відкритого вогню,
піротехнічних засобів (освітлювальних, сигнальних, імітаційних), зброї,
спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та
дратівної дії, вибухових чи легкозаймистих речовин».
Віднині в Україні ризикують потрапити
до буцегарні ті парафіяни, які прийдуть на Пасху святити паски зі свічками, не
можна буде проводити хресних ходів, бо який же хід без свічок, а свічка то є
відкритий вогонь. На Івана Купала під час народних гулянь більше не буде
стрибків через багаття або запуску річкою вінків, прикрашених свічками. Наші
брати-віряни не понесуть більше Благодатний Вогонь з Іерусаліму, а носії
Олімпійського Вогню, які сьогодні тролять наших сусідів-росіян, оминатимуть
Україну як скажений собака воду. Саме проведення Олімпіади в Україні вже
неможливе… Під забороною опинилися й факельні походи, які традиційно на честь
Дня Перемоги 9 Травня проходили в мсті Ізюм Харківської області, Криму, деяких
інших містах. Ми більше не зможемо запалити свічку напам'ять про Голодомор,
поставити свічку до могили померлого під час поховання.
Піротехнічні засоби — теж під
забороною. Тобто на святкуванні Нового Року петарди та бенгальські вогні —
зась. Прийдеш на площу святкувати Новий Рік зі святковою хлопавкою — вийдеш з
тюрми тільки після Старого Нового Року. Я вже не кажу про такий цікавий пункт
як заборона наявності у особи «легкозаймистих речовин». В Українському
законодавстві це поняття визначається так: «Легкозаймисті речовини— це горючі
речовини і матеріали, які здатні займатися від короткочасного (до 30 с) впливу
джерела запалювання з низькою енергією (полум'я сірника, іскра, сигарета, що
жевріє, і т. ін.)». З твердих матеріалів легкозаймистим є папір. Тобто з
книгами тепер на мітинг ходити неможна. З блокнотами теж. Легкозаймисті— це лак
для волосся та одеколон. Тепер жіночкам прийдеться залишати дамські сумочки
вдома, бо знайдуть парфуми та посадять. Легкозаймистими є більшість видів
пластмас, наприклад кульки для пінг-понгу дуже легко займаються. Знайдуть у
кишені — і 15 діб у буцегарні забезпечені. А ще людей каратимуть за:
запальнички, сигарети, папіроски, сірники, хутряні вироби, борошно, багато
інших речей.
Звертаю увагу на неоднозначність взагалі
визначенню «або наявність у особи», яке вводить перелік цих речей. Наявність
де? При собі чи в оселі, в машині, в принципі? Ось стоїть чоловік на мітингу. А
в нього вдома легкозаймисте борошно є. Посадять? Або стоїть чоловік на мітингу
в Одесі, а в його машині лежить каністра бензину, а машина в Житомирі. Посадять
чи ні? Адже в нього є наявність легкозаймистої речовини, як не дивись, є.
От ще шедевр: «Встановлення без
дозволу органів внутрішніх справ для проведення зборів, мітингів, вуличних
походів чи демонстрацій або під час їх проведення конструкцій, палаток чи інших
малих архітектурних форм, предметів чи конструкцій, що використовуються як
сцена, звукопідсилюючої апаратури». Встановлення конструкцій це що таке? От я
поставив на площі стілець, став на нього та звертаюся до людей, мовляв,
громадо, слухайте мене… А стілець це конструкція? Чи ні? Це предмет, який
використовується як сцена? Що мені тепер треба брати дозвіл, щоб поставити
стілець під час мітингу? Звукопідсилююча апаратура — це частіше за все
матюгальник, вибачте, рупор. Що таке «встановлення звукопідсилюючої апаратури»?
Мені треба просити дозвіл, щоб взяти в руки матюгальник? Чи мова йде про
установку великих динаміків? А якщо для звукопідсилення
використовуєтьсяавтомобіль?
Далі буде.
Немає коментарів:
Дописати коментар