- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

субота, 9 листопада 2013 р.

МАХНОВСЬКИЙ МАРШ У ЛЬВОВІ


7 листопада 2013 року на одній із центральних вулиць міста Львова активістами Автономного Опору була проведена хода. Марш, в якому взяли участь понад 80 чоловік, був приурочений до 125-ї річниці від Дня народження видатного українського революціонера Нестора Махна і спрямований на донесення ідеї солідарності всіх пригнічених у боротьбі за свободу.

Попереду колони активісти несли банер з головним гаслом махновського руху: “З пригнобленими проти гнобителів – завжди!”.

Цією акцією ми звертаємо увагу, наскільки актуальними сьогодні є махновський ідеал, в якому влада і власність належать озброєним працюючим масам, об’єднаним на засадах рівності всіх національностей.
Особливо в наші часи, коли більшість трудового народу перебуває за межею бідності і лишається безправною, прикладом для пригнічених має стати саме така постать як Нестор Махно. На відміну від нинішніх владних і опозиційних політиків-ошуканців Нестор Махно завжди виступав на боці гноблених проти гнобителів. За цією ознакою йому вдалося об’єднати масу найрізноманітніших людей, селян і робітників, українців і неукраїнців, чоловіків і жінок, що належали до єдиного визискуваного класу, бажали боротись за своє визволення і разом будувати нове суспільство без класів, держав і грошей.
Ми прагнемо донести до громадян, що чим менше ми віримо у свою спроможність чинити опір поліцейській державі чи будь-яким іншим гнобителям, тим більше вони тяжіють над нами. На прикладі шляху від малого до великого, який пройшли такі революціонери як Нестор Махно, ми бачимо, що поневолювачі не такі могутні, як нас переконують і народ в змозі успішно боротися проти них. Держава вимагає від народу пасивного і покірного існування відповідно до заданих нею стандартів, вимагає безапеляційно визнавати авторитет і владу начальників та багатіїв, які приймають закони і встановлюють правила. Натомість ми хочемо, щоб люди запам’ятали: “Держава народу не господар!


Немає коментарів:

Дописати коментар