Китай включив нашу
країну в глобальний план із надання своїй валюті статусу резервної.
Україна почне
розплачуватися за китайський імпорт юанями ще до кінця цього року. Як заявив
днями перший віце-прем’єр України Сергій Арбузов, угода про валютний своп між
Україною та Китаєм запрацює найближчим часом.
Це
означає, що суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності двох країн зможуть
розраховуватися один із одним у гривнях і юанях, а не в американських доларах,
як це відбувається зараз. Угода була підписана
ще в червні 2012 року. За її умовами Нацбанк погодився закупити 15 млрд. юанів
(або близько $2,36 млрд.) за 19 млрд. грн. «Зараз триває процес обговорення з
представниками бізнесу. Українська сторона веде консультації зі своїми банками,
китайська — зі своїми. Вже є побажання як наших банків, так і їх клієнтів
працювати в національних валютах. Гадаю, вже в цьому році мають відбутися перші
операції», — заявив Арбузов.
Обмін національними
валютами з Україною — частина плану Піднебесної з просування юаня в розряд
конвертованих, а потім і резервних валют. Пекін підписав аналогічні угоди більш
ніж з двома десятками країн. Так, сума операції своп між Національним банком
Білорусі та Народним банком Китаю склала 20 млрд. юанів, а угода між Бразилією
та Піднебесною взагалі перевищила $30 млрд. (190 млрд. юанів). Один із
найбільших контрактів (створення 3-річного свопу обсягом у 200 мільярдів
китайських юанів, еквівалент $33 млрд.) підписано в червні з британським
центробанком. Лондон уклав цю угоду також не без далекого прицілу??? —
найбільшим світовим вузлом валютної торгівлі — головним міжнародним центром з
торгівлі юанем за межами материкового Китаю та Гонконгу.
На перший погляд, свою
вигоду від аналогічної операції отримає також Україна. «Своп зменшить тиск на
курс гривня/долар. Україна зможе розраховуватися з Піднебесною юанями (в
еквіваленті на $2,3 млрд.) замість того, щоб витрачати золотовалютні резерви
НБУ», — пояснює економіст Міжнародного центру перспективних досліджень
Олександр Жолудь. Економія ВКВ зараз як ніколи актуальна для нашого
центробанку. У серпні запаси центробанку зменшилися на $1 млрд. — до $21,65
млрд., що стало мінімумом з 2006 року.
Щоправда, резерви в
цьому випадку зростуть лише формально. Збільшення їх обсягу не дозволить НБУ
вільно витрачати ВКВ на підтримку курсу. Оскільки юань не є вільно
конвертованим, його досить складно обміняти на долари. Поповнення китайською
валютою також не полегшить центробанку завдання розрахунків із валютними
боргами. До кінця року Україна має повернути ще $1,5 млрд., що може викликати
подальше зменшення резервів.
Експерти вважають, що
імпортери також будуть дуже обережні з юанем. Більшість із них як і раніше
віддаватимуть перевагу долару. «Сфера застосування юаня в Україні обмежена.
Якщо підприємства-імпортери отримають на свій рахунок юані, то зможуть їх
використовувати або для розрахунків із китайським контрагентом, або для продажу
через крос-курс на міжбанку. Зрозуміло, що в таких умовах їм більше цікаво
оперувати вільно конвертованими валютами, які популярні у нас в регіоні (долар,
євро, рубль)», — зазначає виконавчий директор дослідницького агентства CASE
Україна Дмитро Боярчук. До того ж, враховуючи, що імпорт з Китаю в 2012 році
більш ніж вчетверо перевищив наш експорт (на $6,12 млрд.), куплених юанів може
не вистачити навіть для того, щоб перекрити річний дефіцит торгівлі товарами
між нашими країнами.
В українському уряді
плекають оптимістичну надію, що збільшивши постачання товарів до Піднебесної,
Україна може вийти в торгівлі з Китаєм в нуль. «Якщо будуть реалізовані проекти
в ключових галузях для співпраці, Україні вдасться поліпшити сальдо торгівлі з
Китаєм, звівши його до нуля», — заявив Арбузов. Під час недавньої зустрічі
віце-прем’єрів України та КНР йшлося про співпрацю у сфері літакобудування з
подальшим постачанням літаків на ринок Піднебесної. Серед інших проектів —
поставки в КНР сільгосппродукції (ячменю та сої), транспорту тощо.
Але такі передбачення
виглядають мало ймовірно навіть з урахуванням деякого поліпшення в показниках
товарообігу двох країн. За даними Держстату, за 7 місяців цього року
вітчизняний експорт у Китай виріс на 50,4%, імпорт з КНР в Україну — на 11,4%.
Та зовнішньоторговельний дефіцит все ще залишається величезним. Згідно з
інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в 2012 році
імпорт в 4,5 раза перевищував експорт з Китаю, у першому кварталі 2013 року — в
3,6 раза. «Негативне сальдо в 2012 році дорівнює 6$ млрд., у першому кварталі
2013 — 1,6$ млрд. Для того, щоб вивести в нуль цей показник, необхідно в кілька
разів збільшити експорт до Піднебесної, що в середньостроковій перспективі не
видається можливим навіть з урахуванням оптимістичних прогнозів уряду», —
вважає Олександр Михайленко, фінансовий аналітик Альпарі.
Немає коментарів:
Дописати коментар