Роздуваючи
істерію навколо «згубності» для України курсу на інтеграцію з ЄС, Росія
намагається закамуфлювати власні проблеми.
Початок тижня
подарував українцям нову порцію погроз з боку Росії.
Прем´єр-міністр
РФ Дмитро Медведєв на зустрічі з радою палати Ради Федерації черговий раз
налякав Україну закінченням «особливого партнерського режиму» після підписання
угоди про асоціацію з Євросоюзом і запропонував спробувати продавати українські
товари в ЄС замість Росії: «Нехай продають свою продукцію в Європу, нехай
спробують продати» , - заявив Медведєв. А нові «страшилки» російського
телебачення за рівнем яскравості фарб опису прийдешніх проблем для України
цілком здатні потягатися, а то й переплюнути сюжети часів «помаранчевої
революції».
Утім, така тональність в і без того
загострених російсько-українських відносинах досягла апофеозу вже в ході
п´ятничного засідання Держдуми Росії. Під час розгляду заяви «у зв´язку з
прийняттям Європейським парламентом резолюції, що містить безпідставні
звинувачення на адресу Російської Федерації», яку всі фракції Держдуми
підтримали одноголосно, забезпечивши максимальну кількість голосів, звучали
ідеї, що суперечать не тільки партнерським, а й просто нормальним міждержавним
відносинам.
Варто відзначити, що в самому тексті заяви
Держдуми, яка мала стати відповіддю на резолюцію Європарламенту про
неприпустимість тиску Росії, з усіх країн Східного партнерства конкретно
згадується тільки Україна, якій Євросоюз, що демонструє «неоімперські амбіції»,
на шляху інтеграції «викручує руки». Виключно Україні ж було присвячено і
обговорення документа.
Зокрема, депутат від ЛДПР Ярослав Нілов
запропонував додатково звернутися у Федеральну міграційну службу і до головного
санітарного лікаря з вимогою проінспектувати мігрантів з України і українські
продукти харчування. Василь Лихачов зазначив у Європарламенті спалах «на основі
русофобії» під впливом силових структур США. Леонід Слуцький доповнив, що
«євразійська інтеграція для наших «стратегічних друзів» як кістка в горлі» і,
втягуючи в інтеграційні процеси Україну, Європа намагається не допустити
«консолідації російського світу». А «справедливорос» Михайло Ємельянов взагалі
здивовано констатував провал російської «партнерської» дипломатії стосовно
України: «Принаймні, наша дипломатія дуже активно тиснула на Україну: ми
забороняли ввезення кондитерських виробів, ми влаштовували проблеми на митному
кордоні, наше політичне керівництво активно вело переговори з політичним
керівництвом України», - описав «братні» методи дипломатичної роботи депутат.
АЛЬТЕРНАТИВНИЙ
ПОРЯДОК ДЕННИЙ КРЕМЛЯ
Проте варто згадати, що разом з активним
обговоренням «згубного» для української економіки курсу на асоціацію з Європою
в Москві останнім часом не менш активно обговорюються проблеми в економіці
самої Росії. Після перегляду прогнозу зростання ВВП в 2013 році у бік зниження
і уточнення макропоказників економіки РФ глава Міністерства економічного
розвитку РФ Олексій Улюкаєв констатував, що рівень розвитку економіки Росії
вперше впав нижче середнього по світу. За словами міністра, «такої
несприятливої обстановки не було останні п´ять років
після глобальної кризи».
Весь минулий тиждень у Росії був присвячений
обговоренню небувалого останнім часом скорочення запланованих витрат
російського держбюджету на 2014-2016 роки. Для розгляду секвестру державних
витрат, винахідливо названого Мінфіном РФ «бюджетним маневром», було навіть
проведено спеціальну багатогодинну закриту нараду у президента Володимира
Путіна.
Масштаби пропонованого скорочення витрат
виявилися дійсно великі. Для економії держкоштів було запропоновано 5%
скорочення всіх бюджетних витрат, додаткове скорочення держзакупівель,
державної програми озброєння і перенесення на 2016 рік великих інвестиційних
проектів. За попередніми планами, під скорочення не потраплять лише 16
бюджетних статей, серед яких названі стипендії студентам, пенсії
військовослужбовцям, зарплати. Крім цього, в 2014 році пропонується позбавити
Білорусь пільг на імпорт нафти, які тривалий час розглядалися як певна плата
Білорусі за участь у Митному союзі. А заплановане «заморожування» тарифів
державних монополій, за оцінкою «Газпрому», призведе до різкого зменшення
доходів компанії і скорочення інвестиційних програм, а це, в свою чергу,
спричинить втрату десятків тисяч робочих місць. Крім того, уряд РФ планує
відмовитися від індексації і «заморозити» зарплати державним службовцям і
військовим в 2014 році.
«Слава богу , це поки що не криза. Будемо
сподіватися, що й не розвинеться в кризу», - висловив свою думку в ході
спецнаради про поточну економічну ситуацію в Росії Володимир Путін. Можливо,
масштабне скорочення витрат держбюджету і падіння доходів несировинного сектору
повністю залежної від експорту вуглеводнів Росії дійсно не є кризою. Проте
цілком імовірно, що загрозливі заяви на адресу України і страхітливі прогнози
її майбутнього, крім української влади, мають ще одного адресата - власне,
російського виборця, якого необхідно чимось відволікти від непростих перспектив
економіки вітчизняної.
ОСОБЛИВОСТІ
«ПАРТНЕРСЬКОГО РЕЖИМУ»
Обіцяні українським експортерам прем´єром РФ
Дмитром Медведєвим проблеми з доступом на російський ринок дійсно можуть
жорстко позначитися на економіці України. Скорочення експорту українських
товарів може бути різким, але навряд чи зовсім уже несподіваним - тенденція до
зменшення товарообігу між країнами простежується вже кілька років.
Зокрема, згідно з даними Держстату, в
січні-липні 2013 року (для порівняння взято період до серпневої «торговельної
війни» на російській митниці) обсяг експорту українських товарів у РФ в
грошовому вираженні склав $8,9 млрд, що на 13% менше, ніж в аналогічному
періоді 2012 року. При цьому в січні-липні минулого року експорт також
скоротився на 6,6% порівняно з січнем-липнем 2011 року.
Основу українського експорту - близько
половини всього обсягу - складає продукція металургії, важкого машинобудування
і залізничний транспорт. При цьому основні статті українського експорту
стабільно демонструють падіння. Зокрема, згідно з даними Держстату, в січні-
липні 2013 року дещо зросли лише поставки чорних металів (на 3,9%), щоправда ,
після падіння на 5,9% в аналогічному періоді минулого року. Разом із тим
експорт виробів з чорного металу за цей період скоротився на 8% після падіння
на 48,6% в аналогічному періоді минулого року. Поставки залізничного
транспорту, які в грошовому вираженні займають 13,1% всього експорту, за
підсумками 7 місяців 2013 року скоротилися на 27,8% порівняно з аналогічним
періодом 2012 року, коли вони також були на 10,2% менші, ніж у 2011-му.
Поставки за статтею експорту «реактори ядерні, котли, машини», що займають у
структурі українського експорту до Росії 13,6% , за сім місяців 2013 року також
зменшилися на 7%.
І в негативній динаміці українського експорту
є заслуга російської сторони, яка, крім декларування «особливого партнерського
ставлення», активно стимулює політику імпортозаміщення. Так, в основному втрата
позицій українських вагонобудівників на російському ринку пов´язана його
насиченням і падінням попиту на нові вагони. Однак, швидше за все, падіння
продовжиться - в умовах скорочення ринку уряд РФ очевидно вдасться до введення
заходів з підтримки власних виробників вагонів, обмеживши імпорт української
продукції шляхом, зокрема, введення утилізаційного збору. Зазначимо, що після
введення Росією минулого року утилізаційного збору на автомобілі експорт засобів
автомобільного транспорту українського виробництва до Росії зменшився більш ніж
удвічі.
У найближчі роки будуть також скорочуватися
поставки української арматури і сталевих конструкцій, які, за оцінками
експертів, займали близько чверті російського ринку. В найближчі два роки на
російських підприємствах «Сєвєрсталь» і «Євраз» будуть запущені нові
потужності, в які було інвестовано близько $2 млрд, і конкуренція на ринку
істотно посилиться.
Варто згадати, що фактично експорт української
трубної продукції був обмежений ще три роки тому. Поки Росія налагодила
виробництво аналогічної продукції всередині країни, в 2011 і 2012 роках на
безмитні поставки труб до Росії була виділена квота в 300 тис. тонн на рік.
Згодом вона була скорочена до 120 тис. тонн на перше півріччя 2013 року, а на
друге півріччя взагалі не була продовжена, що в уряді РФ пояснили доцільністю
збільшення поставок продукції російських трубовиробників.
У сфері співпраці в рамках
військово-промислового комплексу Росія також послідовно проводить політику
відмови від спільного виробництва озброєнь. Це вже призвело до того, що обидві
країни, які виробляють озброєння, засновані на загальних радянських
напрацюваннях, у міжнародній торгівлі перетворилися по більшості груп товарів з
учасників кооперації у відвертих прямих конкурентів. Реалізація ж спільних
проектів, наприклад, у літакобудуванні, роками послідовно затягується Росією.
Що стосується експорту продуктів харчування,
то якщо у випадку з кондитерською продукцією заборона на імпорт продукції
найбільшого українського виробника не мала аналогів раніше, то, наприклад,
введення різних обмежень на поставки сиро-молочної продукції спостерігалися
протягом кількох останніх років із завидною регулярністю, що призвело до
значного спаду виробництва українських підприємств.
При цьому агресивну економічну політику Росія
проводить і щодо країн - членів Митного союзу. «Ефективність» євразійської
інтеграції наочно демонструє зміна за останні роки балансу зовнішньої торгівлі
«молодших» партнерів Росії - Білорусі та Казахстану: за останні роки імпорт
російських товарів у ці країни зростає випереджаючими темпами стосовно
експорту.
Немає коментарів:
Дописати коментар