- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

субота, 1 червня 2013 р.

Чому середній клас не при владі



Поки економічно успішні люди не зрозуміють, як користуватися політикою, старі еліти можуть нічого не боятися.

У Москві їх називають "нерадянські росіяни". У Нью-Делі – це "політичний Голіаф", який може незабаром прокинутися. У Пекіні і Сан-Паулу - це юристи та інші фахівці, які скаржаться на непробивну урядову бюрократію і постійні проблеми з корупцією. Економічне процвітання поширюється у багатьох країнах, що розвиваються, а от політичні зміни – ні, пише оглядач Reuters Девід Рід.

Економічна лібералізація викликала величезні зміни у країнах БРІК - Бразилії, Росії, Індії і Китаю. Середній клас, який колись складався із державних службовців, сьогодні утворюють наймані працівники приватного сектора.

 Тим часом, руйнуються державні установи, які колись забезпечували основи життя - освіту, охорону здоров'я та зайнятість. Розчаровані представники середнього класу вимагають змін, але традиційні представники правлячого класу, починаючи з президента Росії Володимира Путіна і закінчуючи великими політичними партіями в Індії, залишаються при владі.

Економічні здобутки не принесли політичної влади середньому класу росіян.

 "Вони хочуть модернізації, - сказав нещодавно один російський аналітик, який попросив не називати його імені. - Вони хочуть, щоб їх поважали у світі".

 Динаміка подій в кожній країні різна, але московський середній клас - це один із характерних прикладів. Працевлаштовані приватними компаніями та фінансово самодостатні, вони виграли від приходу економічної глобалізації. Інженери програмного забезпечення та дизайнери інтер'єру - всі вони воліють купувати міжнародні бренди і подорожувати Європою. Крім того, вони постійно пов'язані з глобальними подіями та світовою культурою через Інтернет.

Розчарувавшись у державних системах охорони здоров'я та освіти, вони засновують свої власні організації, щоб заповнити цей пробіл. Марія Ліпман, науковець із московського центру Карнегі, описує цю групу людей як "тих, що звикли досягати результату", які "вірять в добродійність, як і їхні колеги в Європі".

"Я люблю називати їх - нерадянські росіяни, - додала вона. - Вони не поділяють традиційного російського менталітету про державний патерналізм".

 Торік десятки тисяч людей із середнього класу Москви вийшли на вулиці на знак протесту проти спірного переобрання президентом Путіна. За словами Ліпман і російського аналітика, який попросив не називати його імені, протестувальники самі були здивовані кількістю учасників демонстрації.

 "Раптом вони прокинулися, потрапивши у політику", - сказала вона.

 Проте, протестна активність у Москві була малоефективною. Середній клас розглядав участь у традиційній політиці як принизливу для себе. Вибір лідерів, пошук компромісів з іншими групами і повільне будівництво опозиційного руху розглядалися ними як різновид корупції.

"Політика за своїм визначенням - це робота на довгострокову перспективу, - каже Ліпман. - Інколи вам доводиться укладати коаліції з людьми, які вам дуже не подобаються. Це було абсолютно неприйнятно для протестантів із Москви".

 Розколи між учасниками та розгін руху Путіним позбавили протести сили. Досі незрозуміло, чи зможе Путін зберегти владу по закінченні свого президентського терміну в 2016 році. Однак, багато людей із середнього класу Москви все більше уваги приділяють еміграції з Росії - а не змінам всередині країни.

"Багато представників середнього класу мають наміри виїхати з країни через повну відсутність захисту, - розповів анонімний аналітик. - Зараз у мене все в порядку, але якщо у мене виникне конфлікт з владою, тоді мене кинуть у в'язницю. Судова система в країні політизована і корумпована".

 Середній клас Індії, який швидко зростає, також демонструє ознаки політичного пробудження. Торік сотні тисяч представників цього класу в країні покінчили із десятиліттями апатії і вперше вийшли з протестами проти корупції.

До сих пір їм значною мірою не вдавалося зломити опір домінуючих політичних партій, які в першу чергу задовольняють потреби ультра-багатих і сільської бідноти Індії. Загальнонаціональні вибори, які заплановано на 2014 рік, покажуть, чи буде здатним середній клас Індії здобути для себе більше політичної ваги.

 Вибуховий ріст міського середнього класу в Бразилії не призвів до усунення старих корумпованих політичних партій. Середній клас бразильців вітає зусилля із реформування уряду, які проводить президент Ділма Руссефф, однак, вони сумніваються у тому, чи зможе вона довести розпочаті реформи до успішного кінця.

В інтерв'ю восени минулого року адвокат енергетичної компанії і перша людина у своїй родині, що вступила до коледжу, Деннис Діас розповів, що бразильці платять податки, які можна прирівняти до тих, що існують в Західній Європі, але не отримують відповідних якісних послуг.

 "Люди все більше розчаровуються, тому що реформи не приносять результатів", - наголосив він.

 В IKEA у Пекіні 18 місяців тому представники середнього класу Китаю також висловили своє розчарування. В окремих інтерв'ю і банкір, і бухгалтер, і дизайнер інтер'єрів поскаржилися на високі ціни на житло, нерівність і корупцію в уряді. Вони також рокритикували блокування урядом Facebook, Twitter, You Tube та інших веб-сайтів.

37-річний розробник програмного забезпечення для Ali Baba, китайського відповідника Amazon, особливо негативно коментував ситуацію. Незважаючи на свій величезний успіх у Китаї, він сказав, що подав заяву на канадську візу, тому що забруднення довкілля і бідна освіта завдають шкоди його 18-місячному сину.

 "Вони вчать дітей брехати, - сказав чоловік, який попросив не називати його імені. - Вони вчать поганих цінностей".

 Цей активізм середнього класу продовжує поширюватися. Минулого тижня у Пакистані злість через корупцію і погані державні послуги привели 40 мільйонів нових виборців на виборчі дільниці і забезпечили рекордну 60-відсоткову явку на виборах.

 Протестні рухи є різнобарвними, але найбільшою загрозою для можновладців залишається організована, дисциплінована і політично потужна опозиція. Лідери Росії і Китаю безжально придушують спроби формування опозиції у своїх країнах. Політики Індії та Бразилії використовують більш тонкі засоби для утримання влади.

 Поки новий середній клас у країнах БРІК не зрозуміє, як користуватися потворними, але необхідними політичними засобами, Путіну та іншим старим елітам немає чого боятися.


Немає коментарів:

Дописати коментар