- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

неділя, 2 червня 2013 р.

10 тез про ідентичність



1. Ми розглядаємо поняття “ідентичність” в контексті “етнічної ідентичності” та етноцентричності. Для нас ідентичність – це відчуття самобутності та приналежності до українського роду.

2. Ми не щароварщики, варто вміти відрізняти любителів сала, державного патріотизму та фанатів анекдоту про москаля від націоналіста.

3. Мова, культура, побут, звичаї – це є невід`ємна частина кожної самобутньої культури, і це, безумовно, ознака етносу. Проте, це скоріше матеріальні ознаки. До духовних ознак можна віднести дух та кров.

4. Націоналісти – захисники національної ідентичності. Якщо навіть націоналісти не будуть сприймати національні традиції, говорити рідною мовою, ігнорувати власну культуру – то чого можна чекати від пересічних громадян?

5. Ми не психічнохворі, і тому не пропонуємо всім їздити на конях, носити козацькі вуса, ненавидіти росіян. Ми пропонуємо пристосувати потреби самобутності кожного народу, з урахування того, що ми живемо у ХХІ сторіччі.

6. Ми виступаємо проти глобалізації, проти стирання відмінностей між різноманітними великими і малими народами. Імміграція, буржуазне нав`язування змішування з представниками інших етносів – те, про що нам говорять з екранів телевізору, – це вороги етнічної ідентичності.

7. Міграція народів – це стирання ідентичності і для народів, які мігрують, і для народу, який вимушений терпіти мігрантів у себе вдома. Мешканець, наприклад, якої-небудь африканської країни навряд чи зможе утриматись від «західних привілеїв», тим самим прийме на себе важкий удар асиміляції, мігранти поступово інтегрується у європейське суспільство: вони поступово починають забувати свої традиції, приймають чужу релігію, гублять свою мову. Так само і народ – автохтон: він втрачає свою самобутність, вимушений коритись і змішувати свою культуру з іншими, а в ХХІ столітті, з розвитком капіталізму, ще й насаджується толерантність.

8. В наші дні, в рамках боротьби за ідентичність, варто вести мову про свою самобутність та етнічну солідарність, а не про повернення до первісного ладу. Адже декілька років тому стала популярною «трипільска» тема, яка вже зробила багатьох людей клоунами, замість автентичних українців.

9. Борець за ідентичність хоче відчувати зв`язок крові та духу з іншими членами своєї етнічної спільноти.

10. Націоналіст, який стоїть на варті ідентичності, має поважати й інші культури та ідентичність інших народів. Він не мусить посягати на їх культурні чи територіальні надбання, навпаки: він мусить поважати і любити їх заради плекання справжньої міжнародної дружби і співпраці заради збереження самобутності і унікальності кожного етносу.

Ідентичність замість глобалізації!

Немає коментарів:

Дописати коментар