«Альтком»-Колесніков=поразка

«Укравтодор» вирішив взагалі не будувати міст в Черкасах, аби не віддавати 1,5 мільярди гривень «Альткому», чий покровитель Борис Колесніков втратив урядову посаду і партійний вплив.

Цей випадок зайвий раз демонструє, що великі гроші в Україні можна заробити лише маючи потужний дах.

Минулої осені Володимир Демішкан (один з трьох засновників клубу «Кедр», який утримує мисливські угіддя в Сухолуччі для Віктора Януковича) вирішив обратись до Верховної Ради, отримавши депутатську недоторканність.

Аналогічну рокіровку здійснив Борис Колесніков, конвертувавши у депутатський значок посади віце-прем’єра по Євро-2012 та міністра інфраструктури.

Однак є суттєва відмінність. Демішкан залишив «Укравтодор» на бізнес-партнера свого сина Євгена Прусенка. А спадок Колеснікова розтягли геть чужі йому люди.

Ціна питання не забарилась.

Минулого року, ще до парламентських виборів, Служба автомобільних доріг у Черкаській області (САД) оголосила тендер на реконструкцію мосту через Дніпро на км 23+068 траси Золотоноша – Черкаси – Сміла – Умань. Очікувану вартість встановили на рівні 2,4 млрд грн. Відтак було зрозуміло, що ці гроші отримає хтось з бізонів ринку.

Оскільки всі мега-шляховики ходять під дахом Партії регіонів можна було б очікувати, що питання буде вирішене кулуарно і на тендер вийдуть лише мінімально необхідні два учасники, які і розіграють підряд максимально наближено до очікуваної суми витрат.

Однак під час парламентської кампанії всередині Партії регіонів проходили тектонічні зсуви, жертвою яких і став Борис Вікторович (пам’ятаєте кримінальну історію з «прокладками», які розпиляли сотні мільйонів на будівництві Дарницького депо?).

Відтак кулуарного договірняка не сталось. І абсолютно несподівано для України трапився абсолютно прозорий тендер з реальною конкуренцією і юридичними розборками.

«Разбить? Поллитра?!»

На розкритті пропозицій з’ясувалось, що бажаючих будувати міст в Черкасах аж п’ятеро.

«Альтком» запропонував 1,44 млрд грн., що стало найдешевшою ціною. Всі інші пропонували на 300-450 млн грн. дорожче.

Один з учасників – донецьке підприємство «Маст-буд» – погорів відразу, не подавши оригінал виписки з ЄДР та подавши прострочену довідку з банку. І у подальшому з його боку не було якихось активних дій. Програли то й програли. Інакше повели себе два інші конкурсанти, заявки яких було відхилено не через формальні, а фактичні претензії.

«БМК Планета-Буд» хоч і запропонувала найдорожчі роботи (1,90 млрд грн.), однак було відхилен через ненадання локальних кошторисів на окремі види робіт.

«Альткому» впаяли те, що його найдешевша заявка не враховувала робіт по присипних узбіччях та розподільчій смузі. Так іноді роблять аби виграти тендер – занижують вартість робіт, аби виграти тендер, а потім вимагають від замовника додаткових грошей, коли міняти будівельника вже дуже складно через технологічні проблеми.

Однак в нашому випадку «Альтком» не переслідував таку мету. Далі буде зрозуміло чому.

Отже розігнавши всіх неправильних конкурсантів Черкаська САД залишила двох – кримське ТОВ «Мостобудівельний загін №122» з ціною 1,74 млрд грн. і ВАТ «Уманьавтодор» з 1,85 млрд грн. Перша компанія входить в орбіту «Мостобуду» народного депутата від Партії регіонів Володимира Прудивуса. Друга належить колишньому голові Черкаської САД Бахтіяру Сапаєву, який також є бізнес-партнером Демішкана і разом з Продівусом освоює понад 3 млрд грн. на будівництві мосту у Запоріжжі.

Тобто на цьому етапі вже була класична «конкуренція» між двома, скажімо так, не дуже чужими один одному шляховиками.

Не дивно, що акцептовано було дорожчу пропозицію «Уманьавтодору». Бо окрім ціни враховувались ще кілька критеріїв (умови оплати, контроль якості, гарантійний термін), за якими фірма Сапаєва, вочевидь була кращою.

Від акцепту до угоди залишався один крок. Однак тендер, який відразу був не класичним розпилом, завершився теж оригінально.

Відразу двоє пораженців подали скарги в Антимонопольний комітет, вимагаючи перегляду результатів. «Планеті-міст» було відмовлено, бо якщо замовник вимагає локальні кошториси, то їх все-таки треба надати. А ось «Альткому» пофартило.

Донецька корпорація повідомила, що неврахування робіт по узбіччям відбулось через замовника. Мовляв, САД мала направити «Альткому» точні технічні вимоги електронною поштою. Однак в отриманому файлі ніяких вимог щодо узбіч не було. І до того ж, невраховані роботи коштують лише 4 млн грн., що є мізерними копійками у порівнянні з мільярдною ціною будівництва мосту.

В цьому випадку комісія АМКУ стала на бік ображених і 30 січня прийняла рішення, яким Черкаську САД зобов’язали відмінити акцепт, і завершити тендер вже з врахування найдешевшої заявки «Альткому».

«Разбить? Поллитра?! Да я тебя!!!»

Однак такий розвиток подій не входив в плани шляховиків. Аби не віддавати півтора мільярди «Альткому» Черкаська САД 11 лютого приймає рішення про відміну свого тендеру «через скорочення видатків на здійснення закупівлі». Тобто рішення АМКУ було проігноровано у повний ріст.

В такому розкладі були нюанси, які при певному збігу обставин могли привести до того, що «укравтодорівці» таки злили б «Уманьавтодору» вже акцептовані 1,85 млрд грн. по формально відміненому тендеру.

Наприклад, якби Кабмін, який регулює видатки держбюджету, раптово повідомив шляховикам, що гроші на черкаській міст знайшлись. Та якби комусь в «Уманьавтодорі» спало на думку подати позов з вимогою укласти угоду поверх вже нанесеного акцепту (а як ми пам’ятаємо, тендер було відмінено не через скаргу «Альткому», який вимагав відмінити акцепт). Та якби якийсь районний суд тихо прийняв би відповідне рішення…

Мабуть подібні думки осяяли когось в «Альткомі» і там вирішили ще раз пошукати щастя в комісії по оскарженням АМКУ, яку контролює донеччанин Рафаель Кузьмін (брат заступника Генпрокурора).

І тут виявилось, що… уряд не скорочував видатки на будівництво черкаського мосту. Мінінфраструктури та Кабмін підтвердили, що станом на початок квітня на це будівництво у 2013 році передбачено 5 млн грн.

Нехай не бентежить незначна сума у порівнянні з загальною ціною будівництва, бо воно розраховано на дев’ять років А зараз йдуть лише проектні роботи, відтак основні гроші будівельниками мали б припасти на наступні роки.

Головне, що «укравтодорівців» офіційно спіймали на брехні.

Також «Альтком» у своїй скарзі накручував антимонопольників і більш емоційними жалобами. Корпорація жалілась, що для участі в тендері вона вивела з обігу 10 млн грн. аби внести їх у якості забезпечення конкурсної пропозиції, «що є значними матеріальними затратами».

Також «Альтком» вважає, що у результаті тендеру стала загальновідомою інформація про його виробничий потенціал, способи та засоби ведення господарської діяльності у сфері будівництва. Це все, на думку корпорації, буде використане підприємствами-конкурентами всупереч економічним інтересам «Альткому».

Це звучить так, що участь компанії у мільярдному тендері може призвести до економічних втрат, якщо тільки вона не отримає перемогу.

Після такого обґрунтування АМКУ 5 квітня задовольнила нову скаргу «Альткому». Черкаську САД зобов’язали відмінити своє попереднє рішення про відміну тендеру через скорочення видатків, відмінити акцепт «Уманьавтодору» та довести до кінця процедуру з врахування найдешевшої заявки «Альткому».

Нічого дивного, що такий розвиток подій, як і раніше, не входив в плани «укравтодорівців». 8 травня вони знову продемонстрували своє ставлення до відомства Кузьміна, не виконавши його рішення. САД змінила лише формулювання у новій відміні тендеру. Тепер через «відсутність подальшої потреби у закупівлі».

Наразі невідомо як розвиватимуться події, чи перекинеться «холівор» у судову площину, чи «Альтком» змириться з поразкою.

Фактом є те, що в «Укравтодорі» не хотіли будувати міст за 1,44 млрд грн., бо їх більше влаштовувало витратити 1,85 млрд грн. за допомогою бізнес-партнера Демішкана. А коли протягнути це рішення тихцем не вдалось, то будівництво мосту було відкладено до кращих часів.

Sic transit gloria mundi

До речі, це не перша, і мабуть не остання поразка «Альткому». Днями стало відомо, що рідна їм Донецька САД віддала 273 млн грн. на будівництво траси Знам’янка – Луганськ – Ізварине  в межах Донецької області компанії «Південьзахідшляхбуд». «Альтком», який раніше отримав 614 млн грн. на будівництво інших ділянок цієї траси, на останньому тендері чемно програв. Можливо, це пояснюється тим, що переможець входить в структуру корпорації «Золоті ворота», яку раніше очолював нинішній голова «Укравтодору» Прусенко.

До того ж у «Віснику держзакупівель» останній тендерний успіх «Альткому» датовано груднем 2012 року. Після того маємо лише повідомлення самої корпорації про те, що вона отримала підряд в Туркменістані на мільярд доларів, та проведе ремонт траси Київ-Одеса за європейські гроші. В мутній воді державних тендерів мільярди на гачок «Альткому» після відставки Колеснікова потрапляти перестали.

Тож нагадаємо історію успіхів «Альткому», який формально належить донецькому бізнесмену Олександру Тісленко, однак сліди справжніх бенефіціарів ховаються в Віргінських офшорах.

Рік   Сума державних підрядів «Альткому», млн. грн. Посада Бориса Колеснікова

2008 247,94       Народний депутат

2009 1 075,23    Народний депутат, заступник голови Партії регіонів

2010 2 479,55    Віце-прем’єр по Євро-2012

2011 6 979,80    Віце-прем’єр по Євро-2012, міністр інфраструктури

2012 3 662,25    Віце-прем’єр по Євро-2012, міністр інфраструктури, втратив посади після осінніх виборів до парламенту

2013 (по травень)    0       Народний депутат, втратив посаду заступника голови ПР, хоча входить до президії політради партії

Всього      14 444,77

Юрій Ніколов, «Наші Гроші»