Вивчаючи теорії первинної побудови організації можна виділити два основних аспекти, дві основні теорії.
Перша, суть якої полягає в тому що, організація будується і керується групою осіб, не визнаючи лідера. Її діяльність починається з групи осіб, яка з часом збільшується.
Друга, відповідно протилежна, акцентує увагу на особі лідера навколо якого гуртується маса, та ідеями якого вона керується.
Та в дійсності, спостерігаючи за діяльністю сучасних організацій, приходимо до висновку, що жодна з цих теорій не є правдивою. А підсумовуючи ці дві теорії ми побачимо реальність. Тому що, якщо ці дві теорії об'єднати в одну ми створимо теорію за якою насправді функціонують сучасні організації.
Адже на своїх первинних засадах організація дійсно будується групою осіб з спільними ідеями та позиціями. Потім же, коли ця група осіб розширюється кількісно, територіально і відповідно якісно, виникає потреба в лідері. З цього моменту використовується друга теорія. Лідер стає носієм ідеї та принципів організації, а навколо нього гуртуються нові члени організації. Але лідер прямо залежить від первинної основи організації, від групи людей які були на засновницьких позиціях у організації. Найчастіше лідер і є однією з цих осіб.
Отже сучасна організація не є груповою чи лідерською (перша і друга теорії), вона існує використовуючи і функціонуючи, групові та лідерські засади.
Заверуха А.І.
Опубліковано Leleka News о 15:07 Надіслати електронною поштою
Опублікувати в блозі
Опублікувати у Twitter
Опублікувати у Facebook
Опублікувати в Google Buzz
Немає коментарів:
Дописати коментар