Бандера об’єднав і розсварив Майдан

У 1941-му році на II-му Великому зборі ОУН в Кракові офіційно затвердили гасло націоналістів "Слава Україні! Героям Слава!". Там же головою "Революційного проводу ОУН" обрали Степана Бандеру.

Запозичені символи

Червоно-чорний прапор, що символізує українську землю та кров борців за свободу і незалежність України, вважається офіційним стягом Організації українських націоналістів (революційної). Його ще називають бандерівським прапором, іменем очільника ОУН (р). Під час другої світової війни та підпільної боротьби з Радянським союзом червоно-чорний використовувала поруч з жовто-синім стягом Українська повстанська армія.

Після десятиліть радянської пропаганди означення "бандерівець" за межами Галичини стало ледь не лайкою, а реакція на бандерівський прапор в центральній і східній Україні часто була ідентичною реакції бика на червону шмату.

 Та навіть за понад двадцять років незалежності сприйняття націоналістичної символіки, м’яко кажучи, неоднозначне. Червоно-чорний стяг восени минулого року став одним з подразників на львівському стадіоні, після чого "Львів-Арена" отримала дискваліфікацію на п’ять років.

Тому несподівано, що в центрі столиці України, де ще донедавна на головній вулиці міста височів пам’ятник більшовицькому вождю, набула величезної популярності націоналістична символіка. Гасла "Героям слава!", "Смерть ворогам!", чорно-червоний прапор та пісні УПА стали незмінними атрибутами Євромайдану та Єврореволюції.

Більше того, певні аналогії з діяльністю ОУН і УПА та Євромайданом почали виникати, коли в центрі Києва з’явилися загони самооборони. "Це ціла система, що складається з позапартійних людей, одна з найбільш боєздатних і дисциплінованих одиниць Майдану, яка відповідає за безпеку і охорону. Тут є певна паралель з УПА, де був надвисокий рівень самоорганізації, а більшість повстанців були поза партіями і громадськими організаціями", – коментує iPress.ua комендант наметового містечка Андрій Парубій.

Загалом він порівнює тодішню і нинішню боротьбу, називаючи євромайданівців продовжувачами справи націоналістів. "Сьогоднішня наша акція - це продовження національно-визвольної боротьби, яку проводила ОУН і лейтмотивом якої було отримання незалежності та українського суверенітету. Сьогодні боротьба триває за утвердження української держави, недопущення повернення України в колоніальний стан", – додав Парубій.

Спочатку був Ленін

"Ніч, сплю, і тут чую під вікном "Слава Нації! Смерть ворогам!". Думаю, кіно чи що? Підхожу до вікна, дивлюся вниз, а це колона наших хлопців з Жовтневого палацу, який ми перейменували в палац Свободи, йде в камуфляжній формі під червоно-чорними знаменами блокувати Кабмін. Картина вражала", – згадує у коментарі iPress.ua "свободівка" Ірина Фаріон.

1-го грудня після велелюдного віче євромайданівці заблокували Кабмін, ознаменувавши локальну перемогу підняттям на урядовий флагшток націоналістичного стягу. По периметру Євромайдану чорно-червоні знамена видно усюди. Водночас, у центрі Києва звідусіль тільки і чути "Слава Україні! Героям Слава!", "Слава нації! Смерть ворогам!".

Жодних гучних протиріч на тему використання і популяризації націоналістичної символіки тут не виникало, попри ідеологічну полярність учасників Євромайдану. Більше люди дискутували, чи місце портрету Юлії Тимошенко на головній ялинці. Мовляв, не за неї тут стоїмо.

Однак, коли справа пішла далі вигукування гасел і націоналісти реалізували одне з них ­"Смерть ворогам!", поваливши пам’ятник Леніну, учасників Євромайдану поглинули внутрішні чвари.

Частина з них обурювалися, що не гоже недемократичними, неєвропейськими, нецивілізованими методами воювати з пам’ятниками, навіть якщо вони поставлені кривавим постатям в історії України. При цьому, забуваючи, що серед методів ОУН І УПА, атрибутику яких сучасні, в т.ч. помірковані революціонери, взяли собі за моду, були не лише мирні, а й терористичні методи.

Зрештою, після відсутності очікуваних репресії за повалення пам’ятника, про Леніна усі забули. Однак вже за кільки тижнів новою темою для розбрату стала постать Степана Бандери.

Фашизм чи символізм: хто кого?

Кожен рік, починаючи з 2006-го, 1 січня у день народження провідника ОУН ВО "Свобода"  проводить у Києві смолоскипну ходу. Цього разу намір провести вже традиційний захід викликав шквал критики від соратників по Майдану.

 Соціальні мережі заполонила дискусія, треба чи не треба проводити такий марш. Допис відомого історика, дослідника діяльності ОУН і УПА та одного з координаторів громадського сектору Євромайдану Володимира В’ятровича про неприпустимість смолоскипної ходи, мовляв це компрометує і самого Бандеру, і Євромайдан, отримав близько шістсот передруків у мережі facebook та сімсот "лайків", тобто підтримки.

"Як історик я багато років досліджую ОУН та УПА. Як громадський активіст – багато тижнів беру участь в Євромайдані. Я проти смолоскипної ходи, бо такі акції не мають нічого спільного з історією та традицією бандерівського руху, натомість чітко асоціюються з фашистською та нацистською традиціями", – переконаний В’ятрович.

Як пояснив історик у коментарі "Ipress", смолоскипні походи в 20-30 роках проводили ультраправі  фашистські та нацистські рухи в Німеччині, відтак це стало елементом їхньої корпоративної культури і естетики. В’ятрович переконаний, що російські телеканали використають цю картинку для антиреклами Єврореволюції, мовляв тут зібралися агресивні радикали.

"Володимире, від тебе не чекав. Прикро. У нас же демократія. Ми йдемо (на ходу – Авт.), а хто не хоче, то його право. Від мови, героїв та української України не відмовляються, а все решта відчуття меншовартості", – відповів історику народний депутат-"свободівець" Руслан Марцінків.

Партійна колега Ірина Фаріон відреагувала на масову критику акції "Свободи" ще різкіше, назвавши таких критиканів "ліліпутами" на тлі постаті Бандери. "Слабосилі, слабовольні здійняли галас навколо смолоскипної ходи з нагоди уродин Провідника. Перехрестіться, нещасні. Ці смолоскипи – символ нашого націоналістичного повстання, яке успішно ширимо по всій країні разом із гаслами на майданах "Слава Україні" – "Героям Слава", – пояснила у звичному радикальному тоні Фаріон.

Ці слова зачепили внука Провідника, канадійця Стефка Бандеру. "Смолоскипи та марші не обов’язкові для відмічення дня народження Степана Бандери. ВО "Свобода" не має монополію над цією датою. А той хто ділить людей на ліліпутів та гуліверів на базі того як вони ставляться до Бандери, нагадує більшовицький підхід на сортування людей, власне проти чого боролися", – не стримався нащадок Бандери.

"Упродовж усіх років проведення акції не було жодного випадку чи інциденту з учасникам акції. Кияни надзвичайно прихильно ставляться до цього заходу і щороку все масовіше підтримують смолоскипний хід", – по-своєму спробував заспокоїти схвильованих "майданівців" нардеп від "Свободи" Андрій Іллєнко.

Саме цього року слід від ходи відмовитися. Така думка ще один відомого активіста і координатора громадського сектору Євромайдану Єгора Соболєва. "Треба думати,  зараз особливо серйозно думати, як подружитися з сусідами по країні, які живуть на Сході та Півдні", – пояснив він iPress.ua свою позицію. Мовляв, такі заходи з смолоскипами лише відлякають потенційних однодумців у боротьбі з режимом Януковича.

Заступник голови ВО "Свобода" Андрій Мохник не сприймає таких аргументів. "Позиція щодо Бандери залежить не від різних регіонів, а від різних ідеологічних і політичних поглядів. Якщо ти націоналіст, немає значення, звідки ти, і ти шануєш Бандеру як провідника української нації", – переконує iPress.ua Мохник.

Бандера під забороною

Натомість координатори Євромайдану взагалі вирішили постать Бандери і дату його народження проігнорувати, навіть пропри прихильність до його постаті. "Є внутрішнє рішення ігнорувати цю дату", – повідомили власні джерела автора в громадському сектор Євромайдану.

 Частина "майданівців" продовжувала наполягати – "Свободу треба зупинити". "Смолоскипна – це телевізійна картинка для Банкової і Кремля, а особливо для Європи. Рада "Майдану" має це зупинити. Або Яценюк і Кличко мають вплинути на Тягнибока", – наголошував Тарас Стецьків, активіст "Третьої української республіки" Юрія Луценка.  

Водночас, як повідомив iPress.ua один з членів Ради новоутвореного руху "Майдан" Андрій Парубій, питання смолоскипної ходи на ній не піднімалося.

Публічно встиг відмежуватися від ходи лідер "Удару" Віталій Кличко, мовляв, це суто партійна акція "Свободи". При цьому ліберальний  і проєвропейський політик не засудив сам факт її проведення. Публічні сварки між лідерами опозиції їй зараз не вигідні.

Сварки довкола смолоскипної ходи вкотре оголили одну з слабких сторін Євромайдану, а саме ідеологічні розбіжності її учасників, поділ на помірковане та радикальне крило і різнобачення методів боротьби. Вслід за Леніним, Бандерою, можуть виникати нові і нові подразники. Якщо Янукович далі ігноруватиме Євромайдан, його учасникам загрожує через розосередженість уваги, застій енергії та брак дій, виплескувати цю енергію в внутрішні суперечки та чвари, наслідком чого може стати розвал Євромайдан зсередини. 

http://ipress.ua/articles/bandera_obiednav_i_rozsvaryv_maydan_37280.html