ОЛІГАРХИ, ЧИ ОЛІГОФРЕНИ?

Деякі мої знайомі працюють в приватних фірмах, деякі – в державних. Відгуки про роботу, про зарплату, про соціальний захист – різні.  Про роботу в шахтах «Павлоградвугілля» Рината Ахметова часто говорять «татарське іго».

На державних – посередньо, або погано.

Про одне з підприємств малого бізнесу – відгуки якнайкращі: прийнятна заробітна платня і вчасно; до великих свят – подарунки з шампанським; святкування кожного Нового року – разом в кав’ярні; обов’язкові подарунки до дня народження. Колектив разом з підприємцем – як одна сім’я.

Таке підприємство і є ідеал національного солідаризму. Наша мета – всі відносини в сфері економіки незалежно від форм власності повинні бути прийнятними як для держави, так і для власника підприємства та найманого працівника. В інших сферах людської діяльності – також.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СОЛІДАРИЗМ – це гармонізація відносин у всіх сферах життя. Це омріяне нашими мудрецями ЧУТТЯ ЄДИНОЇ РОДИНИ.

Маленька Фінляндія, вирвавшись з неволі Російської імперії, завдяки національному солідаризму швидко підняла економіку і встояла проти агресії такого монстра, як СССР. Фіни захищали СВОЮ державу, СВОЮ свободу, всі – від пролетаря до капіталіста, бо було чуття єдиної родини.

І зараз, в Фінляндії, Норвегії, Швеції, Нідерландах – депутати і міністри добираються на роботу, скупляються в магазинах без всякої охорони , бо не чинять своїм людям зла, бо всі громадяни – єдина родина.

Для цього треба змінювати систему соціальних відносин. Необхідно міняти психологію як підприємця, так і найманого працівника, а також чиновника, який є уособленням держави. Необхідно ліквідувати всі функції держави, які створені виключно для корупції і забезпечити умови для вільного розвитку економіки і суспільства.

Це дуже важке завдання, бо в спадок від «папєрєдніков» маємо досвід тоталітаризму, де всяка ініціатива «наказуєма» та досвід кримінальних відносин, де кожен «сам за себе і проти всіх». Все це наклало на психіку людей тяжкий відбиток страху, зневіри та спотворених моральних цінностей.

Треба викорінити закладену «папєрєднікамі» брехню і подвійну мораль, як основу взаємовідносин. Слово повинно стати повноцінним еквівалентом дії.

Жахає загальне невігластво «проффесіоналів», їхнє абсолютне нерозуміння спрямування сучасної політики.

Зараз основною рушійною силою спрямування світової політики є гроші надпотужних транснаціональних банків (ТНБ) та корпорацій (ТНК), забезпечені їх же економікою світового масштабу. Сьогоднішні наші «олігархи» – для скоординованої міжнародної політики ТНБ та ТНК менше важать, ніж нашим олігархам наш малий бізнес (який олігархи нещадно нищать всіма способами).

 (Може бути, що деякі з «наших» олігархів уже є метастазами ТНБ та ТНК в Україні і мають завдання прибрати до рук економіку, та задешево без посередників скупити землю).

Наші олігархи (які не мають безпосереднього відношення до ТНК) вважають, що вони грабують народ і руйнують країну, наживаючи статки для себе. Це їхня ілюзія – вони лише буферні виконавці брудної  роботи по концентрації народного багатства в приватних руках. При цьому вони викликають до себе ненависть народу, чим руйнують під собою національну опору і захист.

Усіх оцих безродних «олігархів-олігофренів» у всесвітніх фінансових аферистів є тисяча способів позбавити статків і впливу, а то й життя. І вони це обов’язково зроблять. Найдешевшим і найефективнішим способом).

Вони зроблять це у той самий спосіб і з тою самою метою, з якою це зараз роблять олігархічні клани у відношенні до малого і середнього бізнесу у власнїй країні.

Скоординовані в діях ТНБ та ТНК не у народу, а у наших олігархів-олігофренів статки відберуть (під схвальне злорадство «лохторату»), а негатив пограбування власного народу олігофренами залишать їм і нам на недобру згадку.

За 20 років партноменклатурна та кримінальна «еліта» підвели народ і самі себе до крайнього рубежу. Тільки усвідомлення смертельної загрози може об’єднати націю. В українців немає іншої батьківщини. Ми можемо стати вигнанцями НА НАШІЙ ВЖЕ НЕ СВОЇЙ ЗЕМЛІ.  ВСІ.  ВКЛЮЧАЮЧИ «ОЛІГАРХІВ».

Якщо всі ми – ліберали, комуністи і націоналісти; капіталісти і пролетарі; люди різних поколінь, віросповідань і національностей не усвідомимо, що потрібні самі собі лише в Україні, що лише тут ми вдома – різні, але «свої» і захищені «своїми».

В тій ситуації, що склалася, немає іншого прийнятного виходу, ніж покінчити з розбратом і здійснити перехід мирним шляхом до принципів національного солідаризму. Ще на початку 90-х років треба було провести кадрову, а не соціальну революцію і вже потім здійснити цей перехід. Ми могли би уникнути цієї руїни. Але «маємо те, що маємо».

Тому, найкоротшим шляхом, ігноруючи пустопорожні програми і обіцянки всіх учасників передвиборних «перегонів» – ЧЕРЕЗ КОНСТИТУЦІЙНИЙ РЕФЕРЕНДУМ ЗА НАРОДНОЮ ІНІЦІАТИВОЮ ЗДІЙСНИТИ ПЕРЕЗАСНУВАННЯ ДЕРЖАВИ НА ПРИНЦИПАХ НАЦІОНАЛЬНОГО СОЛІДАРИЗМУ.

Це повинно стати ОСОБИСТОЮ СПРАВОЮ кожного патріота!

Володимир Степаненко

http://lelekanews.blogspot.com/2012/04/blog-post_25.html