Не знаю, чи правильно для
прочитання тексту почати його з цитати Шевченка, але оце його "Не так тії
вороги, Як добрії люди..." найкраще пасує до того, про що я хочу сказати.
Один із найприємніших способів
"медіамочіння" (в хорошому сенсі) - це сміх. Оте висміювання
опонентів, окрім того, що є само по собі ефективним прийомом, воно ще й людям
подобається. Адже ми любимо поржати. Та вищий пілотаж - змусити опонента виставити
самого себе придурком. Його ж руками зробити з нього клоуна. Інколи таке
виходить спонтанно, і контент отримує зміст, протилежний тому, який вкладав
автор.
Спочатку я побачив в інтернеті оту
апокаліптичну картинку шо вище, з хохлом на розпутті, і дуже втішився. Бо
виглядає вона по-ідіотськи серйозно і разом з тим клінічно.
Чорти-содоміти, наркоманія, Гітлєр, а з іншого
боку - отрокь-ангєл, три багатиря з гагаріном і танк. Ну понятно, куди нам
слід, а куди - не слід. А як акуратно і гарно вималювано! А який контраст між
формою, змістом, символізмом та пафосом, ну ржака ж! Не може здорова людина
сприймати отакево серйозно. Напрошується логічна думка, що автор-ідіот (або ж
провокатор, у що я категорично не хочу вірити, бо то було б не цікаво).
Ну, думаю, зовсім вже москалі подуріли, якщо
такий ідіотизм клєпають. Поржав я з того, і так радісно мені стало, за Україну
радісно, бо наші так тонко себе гівном в болото макати ніколи б не стали. Наші
точно мають почуття гумору (за винятком політиків, звісно). А якби хтось і став
таке малювати, то його б зачмирили тутже, накидали б фейспалмів у коменти і
почали б глузувати сильно.
Аж поки не побачив точно таку ж картинку, але
навпаки. І мені аж похолоділо.
Всьо те саме, хіба лишень
содомітів нема. Замість крилатого отрока - дівчинка у вишиванці, яка манить нас
з темного льоху на світло майдану з європейськими зірочками, що сяють довкола
колони і людьми, які гуляють по площі. А ми, які в попередній картинці мали б
себе асоціювати з хохлом з оселедцем, тепер зображені у вигляді нещасного
хлопчика-безхатченка. Він дуже сумний і теж у вишиванці, що ховається під
джинсовою курточкою, яка натякає на те, що хлопчику не чужди європейські
цінності. Ота нещасна одежина в контексті того розпачу, що твориться довкола
хлопчика, має показати, що українські цінності (вишиванка) все ж захищені, все
ще тримаються, однак захист той є тоненький, і у сибірську завірюху не
вистоїть.
А в самому льоху, що б ви думали? Правильно,
розруха і запустіння. Розбита вивіска "Київ", якісь шмати, якісь худі
собаки, якісь калюжі, кремль... І як апогей, так би мовити останній вбивчий
аргумент - толкінівський Ґолум та ролінґівський Добі з припасованими головами
українського та російського президентів. Що, не розгледіли у Добі Путіна? То ми
його російським триколором огорнемо. Шах і мат, імперські агресори! Як ми вас,
га?!
(фейспалм, як і обіцяв)
Так от до суті. Найбільша проблема і смуток
тут не в гіперболізації стереотипів, і не у примітивному гуморі чи несмаку. А в
тому, що такі аґітки висміюють сам контекст. Ота гіперболізація б'є в першу
чергу по чому? По події. Все ж не
настільки по-дибільному, як зображено на листівці, а ми не ідіоти, щоб вестись
на такі "аргументи". Ми ж усі дорослі люди, і нам треба апелювання до
розуму, а не до емоцій на рівні "ти того не роби бо бабай забере і гава
вкусить".
Такими засобами "доброжелателі"
знищують отой меседж, що є на картинці. 24 листопада на Європейській площі
вочевидь щось відбудеться, але судячи з аґітки - там зберуться маргінали, які
мислять категоріями із тих картинок. Вони регочуть із Добі-Путіна і Ґолума-Януковича.
І тверезомисляча істота, замість того, щоб вибирати між простими "йти - не
йти", отримає купу зайвих внутрішніх запитань щодо доцільності свого
перебування в такій когорті.
Я не намагаюсь когось переконати, і тим більше
віднадити від участі у мітингу. Я апелюю до авторів таких "шидеврів".
Люди, схаменіться, ви ж тільки гірше робите. А до всіх інших зацитую блог Юрія
Луценка, який цитує Шекспіра:
Наші сумніви - наші зрадники. Вони
примушують нас втрачати те, що ми, можливо, могли б виграти, якби не боялись
спробувати".
Богдан Юрочко
Немає коментарів:
Дописати коментар