10 ТЕЗ ПРО ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМ

1. Різноманітні ліберали, “анархісти”, “комуністи” та “націоналісти” часто дають неправильне визначення цього терміну, плутаючи його з космполітизмом та глобалізацією. По-перше, треба дати чітке визначення самому терміну “інтернаціоналізм”. Отже, інтернаціоналізм – (з латинської “inter” – “між”, “natio” – “нація”) — ідеологія, яка пропагує співпрацю та співдружність між націями.

2. Інтернаціоналізм виступає домінуючим інтересом народів, які бажають визволитися з-під ярма неоколоніалізму. Прикладом цього можуть бути країни, які кидають виклик сучасному пануванню трійці “США – Росія – Ізраїль”. Серед них – Іран, Венесуела, Болівія, КНДР.
Всі ці країни знаходяться в обмеженні щодо експортування власних товарів, деякі з них не допущені у міжнародні організації, такі як ООН, або ж зовсім знаходяться в ізоляціонізмі.

3. Інтернаціоналізм зовсім не суперечить націоналізму, скоріше навпаки. Лише об`єднавшись навколо спільного ворога – глобалізації, яка несе у собі змішування народів та рас, експлуатації найманих робітників, стирання кордонів та інші “шалені успіхи західної демократії” поневолені народи можуть протистояти агресії і перемогти.

4. “Інтернаціонал націоналістів” існує давно. Не треба лякатись різноманітним хлопцям в бомберах, коли я скажу, що всі вони є інтернаціоналістами, адже ніхто з них не буде проти, якщо на який-небудь марш УПА приїде націоналіст з Німеччини, чи Америки. Навпаки, його будуть радісно зустрічати і навіть проводити йому ексурсії по місту.

5. Інтернаціональна солідарність має стати пріорітетною у боротьбі з лібералізмом та глобалізацією. Націоналісти всіх країн мають реагувати на експансію, яка впроваджується “провідними країнами світу”. При чому, інтернаціоналізм мусить поширюватись не лише на “білі” країни.

6. Всім затятим “правим”, себто тим, хто мене обізве “ліваком” раджу подумати над такою річчю: чи їхали б до нас іммігранти та чи змішувались би вони з білим населенням, якщо б в їх країнах панував свій націоналістичний режим, який ми хочемо збудувати в Україні?

7. Сьогоднішні націоналісти мають пам`ятати гіркий шлях США: нігерська організація “Чорні пантери” намагалась домовитись з американськими націонал-соціалістами щодо поділу США на “білу” та “чорну”. Також ці хлопці били негрів, які зустрічалися з “білими”. Тобто, немотивований расизм має бути відкинутий до таджиків, що працюють у себе в Таджикістані.

8. На мою думку, Третій Райх програв саме тому, бо не мав достатніх сил, на які можна було б покластися у поневолених більшовизмом країнах. Тобто, якщо б Гітлер, з позицій інтернаціоналізму, здійснив би свої задуми щодо передачі влади націоналістам різних країн, у нього було б більше шансів на перемогу. Шовінізм, як явище часів Наполеону І, треба залишити маргінальним політиканам.

9. Інтернаціоналізм – це не змішування, це, навпаки, – співпраця націй. В разі нашого тріумфу, ми не зможемо власними силами мати змогу захищатись від “миротворчих” сил НАТО та ООН, які будуть у нас на наступний день, якщо не раніше. Мусимо спиратись на допомогу ззовні. Народи, які сьогодні поневолені американськими, ізраїльсьими та російськими імперіалістам збагачуються зброєю та виготовлять багато продуктів. Співпраця та дружба з Іраном чи палестинським народом, чи з КНДР українським націоналістам, як мінімум, на завадить.

10. ОУН та УПА не боялись співпрацювати з націоналістично налаштованими представниками інших націй та рас. У лавах УПА боролись представники різних поневолених народів з території СРСР. Але це не означає, що повстанці бажали їх інтеграції, або воліли видавати їх за українських жінок.

Нехай кріпиться наш Націоналістичний Інтернаціонал! Перемога буде за нами!

http://bandera.lviv.ua/?p=2059