Журналісти у день свого професійного свята звернулася
з відкритим листом до президента України Віктора Януковича, у якому вимагають
його як гаранта свободи слова зупинити безкарність нападів на журналістів. Лист
біля резиденції «Межигір'я», де зібралися журналісти, зачитала виконавчий
директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар.
Наводимо його
повний текст:
Лист-звернення
до президента Віктора Януковича
від українських
журналістів
Вікторе
Федоровичу!
У день професійного свята ми вирішили звернутися до
вас, аби надати вам інформацію про стан свободи слова в Україні та ваші
першочергові завдання для її забезпечення.
Для початку зазначимо: ЗМІ - це не просто бізнес,
журналісти - це не просто професія. Без вільних ЗМІ не буває демократії, бо це
один із важливих інструментів впливу суспільства на владу. Без вільних
журналістів не буває вільних ЗМІ та нормальних взаємовідносин між владою та
суспільством.
Усе це необхідно для того, щоби в державі
забезпечувалася справедливість. Відомий філософ та богослов Августин Блаженний
колись сказав, що «без справедливості держава є не чим іншим, як лише бандою
розбишак». Ми не хочемо, щоби українці думали про свою державу як про «банду
розбишак», тому закликаємо вас виконувати свої обов'язки й гарантувати норми
Конституції, які дають українцям право на свободу слова та вираження поглядів.
Вільні ЗМІ неможливі без гарантій права власності.
Натомість ми нещодавно побачили, як в Україні у власника забрали телеканал, а
влада просто самоусунулася від резонансного конфлікту довкола ТВі. Таке
самоусування влади викликає природні підозри в причетності до злочину. Це не
сприяє бізнес-клімату в державі й незалежності ЗМІ. Тому важливо забезпечити
існування в країні цивілізованого медіаринку та створити суспільне мовлення,
щоби вся країна не залежала від волі власників.
Вільних журналістів не буває без гарантій їхньої
фізичної безпеки. Ви вже знаєте, що в Україні журналістів б'ють часто. Це
відбувається тому, що влада практично на це не реагує, окрім хіба заяв «із
осудом». Ми платимо податки на утримання правоохоронних структур не для того,
щоби вони писали красиві заяви про те, що «розслідування триває». Ми вимагаємо
результату: покарання підозрюваного в побитті наших колег Ольги Сніцарчук та
Владислава Соделя, імені та покарання охоронця, що застосував силу проти Олени
Притули під час Всесвітнього газетного Конгресу, винних у жорстокому побитті
фотокора Віталія Лазебника та інших нападів на журналістів. Інакше безпечно в
країні почуватимуться хіба що «спортсмени». Безкарність - це шлях до
продукування насилля, який торкається й непокоїть не лише журналістів, але й
кожного українця. Ви маєте особисто гарантувати успішне розслідування, щоби
зняти занепокоєння суспільства щодо того, чи спроможна ця влада забезпечити
свою базову функцію - гарантувати безпеку.
Свобода слова неможлива без відкритості та
підзвітності влади. Шарль Монтеск'є писав: «Усяка людина, що має владу, схильна
зловживати нею». Велич політика в тому, щоб обійти цю схильність та спокусу,
але в Україні ми цього не бачимо. Закритість влади - це очевидне зловживання.
Бажання міністрів відокремити себе чорними стрічками вид журналістів - це
очевидне зловживання, відмова міністра Захарченка спілкуватися з журналістами й
давати звіт про резонансні справи - це зловживання, відсутність розслідувань
фактів корупції високих чиновників після журналістських публікацій, а отже
після того, як про це дізналися люди - це зловживання. Закриватися від
спілкування з журналістами на півроку для обраної особи означає зловживати
владою. Ви маєте показати особистий приклад відкритості, доступності та
підзвітності. Це те, чого чекають люди, яким ви обіцяли «почути кожного».
Письменник та сатирик Бернард Шоу у притаманній йому
манері пішов далі, зазначивши, що «влада не розбещує людей; але дурні, що
забралися на вершину влади, розбещують владу». Тому ми змушені говорити про
персональну відповідальність кожного, хто має владу, але не виконує своїх
обов'язків. Тому ми визначаємо «Ворогів преси», бо в кожного зловживання, як і
в кожної корупції, є своє ім'я.
Завершимо словами вашого великого попередника Михайла
Грушевського, який казав: «Найбільша біда України в тому, що нею керують люди,
яким вона не потрібна». Ви напевне знаєте, що Михайло Грушевський був
істориком, він бачив процеси в історичній багатомірності. Сьогодні Україною
керуєте ви, і саме від ваших дій залежить, як ви увійдете до історії: людиною,
яка збудувала Межигір'я, чи людиною, яка будувала Україну.
Ми закликаємо вас бути гарантом, а не ворогом -
гарантом прав і свобод кожного громадянина, а не ворогом свободи слова; діячем
державного рівня, а не рівня Межигір'я.
Немає коментарів:
Дописати коментар