Сторінки

четвер, 30 травня 2013 р.

Зомбування за допомогою ЗМІ



Ноам Хомський склав список «10 способів маніпулювання» за допомогою засобів масової інформації.

1. Відволікання уваги

Основним елементом управління суспільством є відволікання уваги людей від важливих проблем і рішень, прийнятих політичними та економічними правлячими колами, за допомогою постійного насичення інформаційного простору малозначними повідомленнями. Прийом відволікання уваги вельми істотний для того, щоб не дати громадянам можливості отримувати важливі знання в галузі науки, економіки, психології, нейробіології і кібернетики.
 «Постійно відволікати увагу громадян від справжніх соціальних проблем, перемикаючи його на теми, що не мають реального значення. Домагатися того, щоб громадяни постійно були чимось зайняті і у них не залишалося часу на роздуми, з поля - у загін, як і всі інші тварини (цитата з книги «Тиха зброя для спокійних воєн»).

2. Створювати проблеми, а потім пропонувати способи їх вирішення

Даний метод також називається «проблема-реакція-рішення». Створюється проблема, якась «ситуація», розрахована на те, щоб викликати певну реакцію серед населення з тим, щоб воно саме вимагало прийняття заходів, які необхідні правлячим колам. Наприклад, допустити розкручування спіралі насильства в містах або організувати криваві теракти для того, щоб громадяни зажадали прийняття законів про посилення заходів безпеки та проведення політики, що утискає громадянські свободи.
 Або: викликати економічну кризу, щоб змусити прийняти як необхідне зло порушення соціальних прав і згортання роботи міських служб.

3. Спосіб поступового застосування

Щоб домогтися прийняття будь-якого непопулярного заходу, досить впроваджувати його поступово, день за днем, рік за роком. Саме таким чином були нав'язані принципово нові соціально-економічні умови (неолібералізм) в 80-х і 90-х роках минулого століття.
 Зведення до мінімуму функцій держави, приватизація, невпевненість, нестабільність, масове безробіття, заробітна плата, яка вже не забезпечує гідне життя. Якби все це відбулося одночасно, то напевно призвело б до революції.

4. Відстрочка виконання

Інший спосіб продавити непопулярне рішення полягає в тому, щоб представити його в якості «хворобливого і необхідного» і домогтися в даний момент згоди громадян на його здійснення в майбутньому. Набагато простіше погодитися на будь-які жертви в майбутньому, ніж у сьогоденні.

По-перше, тому що це не відбудеться негайно. По-друге, тому, що народ у масі своїй завжди схильний плекати наївні надії на те, що «завтра все зміниться на краще» і що тих жертв, яких від нього вимагають, вдасться уникнути. Це надає громадянам більше часу для того, щоб звикнути з думкою про зміни і смиренно прийняти їх, коли настане час.

5. Звертатися до народу як до малих дітей

У більшості пропагандистських виступів, розрахованих на широку публіку, використовуються такі доводи, персонажі, слова і інтонація, начебто мова йде про дітей шкільного віку із затримкою в розвитку або розумово неповноцінних індивідуумів.
 Чим посилено хтось намагається ввести в оману слухача, тим більшою мірою він намагається використовувати інфантильні мовні звороти. Чому? «Якщо хтось звертається до людини так, як ніби йому 12 або менше років, то в силу сугестивності, у відповідь або реакції цієї людини, з певним ступенем ймовірності, також буде відсутній критична оцінка, що характерно для дітей у віці 12 або менше років.

6. Робити наголос на емоції в набагато більшому ступені, ніж на роздуми

Вплив на емоції представляє з себе класичний прийом, спрямований на те, щоб заблокувати здатність людей до раціонального аналізу, а в результаті і взагалі до здатності критичного осмислення того, що відбувається. З іншого боку, використання емоційного фактора дозволяє відкрити двері в підсвідоме для того, щоб впроваджувати туди думки, бажання, страхи, побоювання, примусу або стійкі моделі поведінки ...

7. Тримати людей в невігластві, культивуючи посередність

Домагатися того, щоб люди стали нездатні розуміти прийоми і методи, використовувані для того, щоб ними керувати і підкоряти своїй волі. «Якість освіти, що надається нижчим суспільним класам, повинна бути як можна більш скупою і посередньою з тим, щоб невігластво, що відділяє нижчі суспільні класи від вищих, залишалося на рівні, який не зможуть подолати нижчі класи.

8. Спонукати громадян захоплюватися посередністю

Впроваджувати в населення думку про те, що модно бути тупим, вульгарним і невихованим ...

9. Підсилювати відчуття власної провини

Змусити людину увірувати в те, що тільки він винен у власних нещастях, які відбуваються через брак його розумових можливостей, здібностей або прикладених зусиль. В результаті, замість того, щоб повстати проти економічної системи, людина починає займатися самознищенням, звинувачуючи у всьому самого себе, що викликає пригнічений стан, що приводить, в числі іншого, до бездіяльності. А без дії ні про яку революцію і мови бути не може!

10. Знати про людей більше, ніж вони самі про себе знають

Протягом останніх 50 років успіхи в розвитку науки привели до утворення все зростаючого розриву між знаннями простих людей та відомостями, якими володіють і користуються панівні класи.
 Завдяки біології, нейробіології та прикладної психології, «система» отримала в своє розпорядження передові знання про людину, як в області фізіології, так і психіки. Системі вдалося дізнатися про звичайну людину більше, ніж він сам про себе знає. Це означає, що в більшості випадків система має більшу владу і більшою мірою керує людьми, ніж вони самі.

Ноам Хомський - американський лінгвіст, філософ, громадський діяч, автор книг і політичний аналітик. Заслужений професор мовознавства в Массачусетському технологічному інституті і один з видатних діячів науки XX століття. Його фундаментальні праці в галузі теорії мовознавства і науки пізнання отримали заслужене визнання в науковому та викладацькому співтоваристві.


Немає коментарів:

Дописати коментар