Ідеологічні резолюції: 1.Чи є націоналізм пропагандою?

11.09. 2010 р.  

 Немає натхнення створити щось капітальне. Отже, з появою цікавих думок з приводу ідеології українського націоналізму буду їх тут занотовувати, з позначкою "Ідеологічні резолюції". Оця буде перша, не тому, що найголовніша, а тому, що першою записана.

 Питання:

 Припустимо, що лібералізм - пропаганда. Пропаганда чого?

 А націоналізм - то теж пропаганда?

 Резолюція:

 Ні, націоналізм не пропаганда, націоналізм - ідеологія. Націоналізм дає нашу, українську, версію буття і взаємин в нашому (українському) суспільстві.

 Перший пункт Декалогу: "Здобудеш українську державу або згинеш в боротьбі за неї!" В чому тут пропаганда? Це істина для своїх. Це те, як воно є насправді, без прекрас і метафор. Це те, що слід робити. Це ідея і чин!

 А пропаганда завжди розрахована на чужинців. Інколи і для своїх, але тільки тоді, коли провідники не вірять у свій нарід, тобто коли прирівнюють своїх до чужинців.

 Пропаганда - то завжди маніпуляція, то значить, що це - брехня, замішана з правдою в певній пропорції, щоб люди, побачивши крихти правди, повірили і в правдивість всієї суміші.

 Маніпуляція передбачає прогнозованість поведінки особистості, яка полягає у вільному виборі власної вигоди. Єдине, про що не кажуть маніпулятори, що разом з маленькою вигодою люди отримують і великі біди чи шкоди. Класичний приклад: риба клює на черв'ячка і не знаючи про гачок, ковтає і його.

 Як правило, вигода особистості полягає в наданні шкоди громаді чи нації, бо то найлегший шлях. Тобто вигода здебільшого спонукає не до створення нових благ, а до перерозподілу, на свою користь, благ вже існуючих. Відбери у когось і зроби те своїм. А це значить, що в громаді (суспільстві, нації) існують два типи людей: продуценти і паразити. Перші створюють додану вартість чи нематеріальні активи, другі - споживають створене першими. І чим більше паразитів, тим слабше громада (суспільство, нація). Звісно, що діти, інваліди і старики, хоча нічого й не створюють, до паразитів все ж не відносяться, позаяк являються частиною системи відтворення громади (суспільства, нації).

 Зауважимо, що крім ворогів внутрішніх, у нас є ще й вороги зовнішні, для яких наші вороги внутрішні завжди, до певної межі, будуть їх спільниками. На практиці, якщо немає дуже кризових обставин, встановлюється певна рівновага між продуцентами, паразитами внутрішніми та зовнішніми ворогами, що в статичних системах виглядають, як паразити зовнішні.

 Продуцент, стаючи паразитом, робить моральний та ідеологічний вибір. На прийняття ним цього рішення якраз і впливає пропаганда, яка вириває особистість з єдиного ідеологічного поля, або інакше - з єдиної суспільної матриці. І далі цей процес уподоблюється росту ракових клітин в організмі. Організм, громада, суспільство, нація повинні мати захисні механізми проти цього. Захисний механізм української нації - то є ідеї українського націоналізму і українська держава, як інструмент цих ідей.

 Здоровий організм - організм без паразитів, здорова нація - нація без паразитів. Здорова нація, що не відволікається на боротьбу з внутрішніми ворогами, буде успішно боротись з ворогами зовнішніми і перемагати.

 Лібералізм - то є різновид т.з. економічної пропаганди, яка має собі за мету створення в країні економічної моделі, що найбільше відповідала б інтересам зовнішніх паразитів. При цьому всі дії зі створення такої моделі повинні в очах продуцентів виглядати як такі, що спрямовані на захист їхніх інтересів. Знову гачок і черв'ячок, але напрочуд ефективно.

Джерело: http://www.liveinternet.ru/users/yury_108/post134622471