Фаворит дорожніх тендерів після
загрози в’язниці віддав половину своєї фірми оточенню Коломойського, і тепер
фірма отримає понад 200 мільйонів від мерії Філатова.
Є в Дніпропетровську «Українсько-польське
підприємство з іноземними інвестиціями «УПС». Днями воно виграло суд першої
інстанції про стягнення 204,64 млн грн. боргу з Департаменту комунального
господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міськради.
Здавалося б звичайний нудний спір
господарюючих суб’єктів. Фірма виконала роботи, а мерія вчасно не
розрахувалась. Однак все виявилось набагато феєричніше.
Виявляється, мерія програла справу по боргам
часів Януковича, коли до вартості підрядів зашивали найнеймовірніші суми. А
найпікантніше в цій історії те, що очолювана «приватівцем» Філатовим мерія
заплатить сотні мільйонів фірмі, у якій напередодні судового вироку 50%
статутного капіталу відійшло оточенню іншого конфідента Коломойського.
Тарас Палій
Щоб оцінити всю красу історії варто
розповісти її по порядку.
Колись співвласником «УПС» значилась польська
фірма «ПУС», але вона вийшла зі складу засновників ще у 2006 р. Відтоді єдиним
власником «УПС» був Тарас Палій. Це син Миколи Палія, який у першій половині
2000-х очолював ДП «Дніпропетровський облавтодор». Син пішов стопами батька і
отримав бізнес, зав’язаний на ремонті доріг за бюджетні кошти.
З 2008 року компанія виграла держзакупівель
на 2,25 млрд грн. Левова частка цих контрактів отримана у Дніпропетровській
області у часи президентства Віктора Януковича. Після призначення губернатором
Ігоря Коломойського компанія «УПС» та її партнери по-справжньому відчули зміну
влади.
У червні 2014 р. відбулося гучне затримання тодішнього
начальника департаменту капбудівництва мерії Володимира Лисого і самого Тараса
Палія. Зокрема було влаштовано обшук у розкішному
будинку з басейном, власником якого при задекларованому річному
доході у 80 тис грн. був комунальник.
За даними місцевих
ЗМІ, йшлося про епізод трирічної давності. Лисому і Палію інкримінували
розкрадання 13 млн грн. на ремонті доріг у 2011 році, коли мерія офіційно
приймала значно більші обсяги робіт, аніж було виконано.
На затриманні Лисого тоді
активно піарився
замгубернатора Святослав Олійник (на фото), який назвав розміри «відкатів» на
ремонтах доріг, які отримували облдержадміністрація, правоохоронні органи,
казначейство.
«Гроші з міського бюджету, проходячи всього
лиш одного переможця тендеру, одразу падають в «яму» – фіктивні фірми. Об’єм
(«відкатів» – авт.) тут 30% – 50% від суми, яка виділяється», – заявив Олійник.
Чиновник показав журналістам список
переможців тендерів мерії і субпідрядників, через які виводились гроші.
Також Олійник сказав тоді, що до самих
переможців тендерів він начебто претензій не має. «Ми хочемо «відмити» всі ці
структури, які мають реальні активи, і запустити їх на реальні, чесні тендери»,
– сказав Святослав Олійник.
Через півтора року з тих подій можемо
констатувати, що Олійник свого слова дотримав. Структури «відмито» хто б що не
мав на увазі.
Але не будемо поспішати і повернемося до
карної справи проти Лисого і Палія. Коли вона дійшла до суду, то замість
привласнення, розтрати і заволодіння майном через зловживання службовим
становищем (це довгі роки тюрми з конфіскацією), підозрюваним «світила» вже тільки
службова недбалість і сума збитків зменшилась до 2,85 млн грн.
А через рік після затримання, у
червні 2015 року, Лисого і Палія взагалі амністували і
справу закрили.
Володимир Лисий
Сталося це за клопотанням адвокатів
підозрюваних. Адвокат Володимира Лисого апелював до того, що з моменту злочину
минуло більше 4 років, його підзахисний покаявся, сприяв розкриттю злочину і
відшкодував збитки, є особою похилого віку, хворіє на цукровий діабет,
гіпертонію та серцеві захворювання, має престарілу матір на утриманні. Крім
того, Лисий уже звільнився з посади начальника департаменту капбудівництва і
перестав бути суспільно-небезпечною особою.
Тарасу Палію з фірми «УПС» також вдалося
уникнути покарання, оскільки він має неповнолітню доньку, визнав свою вину і
компенсував завдану шкоду.
Паралельно із цією справою на Палія з жовтня
2014 р. було відкрито ще одне кримінальне провадження щодо робіт по
реконструкції мосту через річку Вовча у м.Павлоград на Дніпропетровщині. Палія підозрювали у
привласненні 1 млн грн. бюджетних коштів. Але слідчі з часом знову розм’якли,
замінивши тяжкі підозри на «розбіжності між актами виконаних робіт і їх
реальними обсягами» і зменшивши суму цих «розбіжностей» у сім разів – до 145
тис грн.
З реєстру судових рішень відомо,
у вересні 2015 р. Палія та його адвоката повідомили про завершення
розслідування і запропонували ознайомитись з матеріалами справи. Але Палій
відключив телефон і просто зник. У зв’язку з цим власника фірми «УПС» оголосили
у розшук.
За кілька днів Тарас Палій мабуть щось таки
зрозумів про своє майбутнє. Бо він сам з’явився до правосуддя. І 2 жовтня 2015
р. суд звільнив його від кримінальної відповідальності
та закрив справу. Суд зважив на його щире каяття, відшкодування шкоди і
допомогу у розслідуванні злочину. Крім того, суд вважав Палія таким, що
притягується до кримінальної відповідальності вперше, бо не враховував попередню
справу, оскільки він був амністований, а не кинутий за грати.
Погодимось, що у житті Тараса Палія 2015 рік
був дуже бурхливим. І він, мабуть, був би неповним на пригоди без останнього
штриха.
24 грудня 2015 р. багаторічний
єдиний власник «УПС»
Тарас Палій уступив половину свого підприємства словацькій фірмі «Ароґраф». І
після цього на «УПС» нарешті посипались пряники.
Вже через тиждень після зміни власників «УПС» подав
позов у суд про
стягнення з Дніпропетровської міськради 204,64 млн грн. боргу за будівництво
автодороги на ділянці від вул. Кайдацький шлях до автомобільної дороги Київ
Луганськ Ізварине у 2011-2014 рр. А 16 лютого «УПС» отримав позитивнерішення у першій інстанції. Чи подавалась
апеляція поки невідомо, на подачу такої заяви міськрада мала 10 днів.
Однак після дослідження фірми, що стала новим
співвласником «УПСу», у нас немає твердої впевненості, що мерія Філатова
випнеться зі шкіри, аби перемогти у цій справі.
В українському реєстрі бенефіціаром
словацької фірми записана громадянка Австрії Рафаелла Татарскі.
Однак це застарілі дані. Бо за даними
словацького реєстру, фрау Татарскі була власницею фірми у 2007-2011 рр. А з червня 2012 року єдиною
власницею «Арографу» є Ірина Гуназа з села Суданівка Дніпропетровської області.
Ірина Гуназа – це контактна особа
дніпропетровської міської організації партії «Україна майбутнього» Святослава
Олійника. Це
той самий заступник Коломойського, який оприлюднив списки підрядників
департаменту капбудівництва і обіцяв «відмити» ці контори для участі в чесних
тендерах.
Тобто
маємо таку картину. Коли Філатов і Олійник були заступниками губернатора
Коломойського у Палія, у фірми «УПС» виникла купа проблем з правоохоронними
органами. Потім ці проблеми магічним чином зникли, а Палій віддав половину
фірми панночці, пов’язаній з Олійником. І тепер мерія Філатова платитиме цій
фірмі сотні мільйонів, і не тільки по старим боргам.
«УПС» залишається найбільшим
підрядником по ремонту доріг у Дніпропетровську. За даними Порталу публічних
фінансів, тільки у вересні-грудні 2015 р. Департамент комунального господарства
та капітального будівництва Дніпропетровської міськради перерахував фірмі «УПС»
57,55 млн грн.
Відтак можемо зафіксувати, що оточення Ігоря
Коломойського у боротьбі з корупцією не винайшло нічого нового замість того,
щоб включити в систему своїх людей. Відтак на одного чесного підрядника на
дорогах Дніпропетровська точно стане більше.
Мила дрібниця. Влітку 2014 р.
Держфінінспекція виявила,
що мерія переплатила фірмі «УПС» 46,76 млн грн. З тих пір ДФІ намагається
повернути ці гроші в бюджет міста. Але проти цього виступає як фірма, так і
профільний департамент міськради.
І ми навіть здогадуємось – чому.
Немає коментарів:
Дописати коментар