Невгомонні законодавці роблять чергову спробу використати війну на Донбасі для виведення держзакупівель у корупційний морок підзаконних актів. Тепер Кузьмук.
Як
повідомили «Нашим Грошам» у «Центрі протидії корупції», з-під сукна витягнули
законопроект №4789 щодо застосування переговорної процедури в особливий період
або в умовах надзвичайного стану. Його розгляд у парламенті очікується уже
наступного тижня. У випадку його прийняття та підписання президентом очікується
розгул корупції, який можна порівняти хіба що з виведенням держпідприємств
з-під дії закону про держзакупівлі часів Януковича.
Верховна
Рада 6 травня вже робила спробу полегшити закупівлі для військових з одночасним
відкриттям простору для корупції. Права рука Арсенія Яценюка нардеп Андрій Іванчук
тоді подав законопроект, яким пропонувалось дозволити БУДЬ-КОМУ проводити
закупівлі по неконкурентній та скороченій процедурі «В ОДНОГО УЧАСНИКА» під
приводом «особливого періоду».
На
словах людям пояснювали, що це потрібно, аби армія не копирсалась з довгими та
марудними відкритими торгами і могла якнайшвидше купувати все необхідне для
війни на Донбасі. Однак ці наміри ніяк не були відображені у законопроекті,
який дозволяв під приводом війни проводити неконкурентні тендери взагалі
будь-якому замовнику. Тобто це був прямий шлях до корупції.
Тоді
від прийняття такої редакції закону врятував лише розголос про законопроект.
Бо, нагадаємо, його прийняття відбувалось на закритому засіданні Верховної Ради.
І лише опублікування інформації у новинних стрічках змусило нардепів задуматись
над тим, що вони збираються робити. Прямо у ході розгляду було з голосу внесено
суттєву поправку – неконкурентну та скорочену процедуру торгів дозволити, але
тільки тим, хто справді має відношення до війни – Міноборони, МВС, СБУ,
Нацгвардії, прикордонникам, зовнішній розвідці, Держслужбі спецзв’язку,
Держслужбі надзвичайних ситуацій.
У
такій редакції зло миттєво стало добром. Бо під час війни є завеликою розкішшю
витрачати більше двох місяців на військові тендери. Бронежилети потрібні тут і
зараз.
Аж ось з незрозумілих причин на
світ божий витягнуто законопроект №4789 кадрового генерала Олександра Кузьмука.
У ньому лише три новели – дві
нормальні і одна повністю корупційна.
Прямо
прописано тільки перші дві.
По-перше,
це дозволити «переговорні процедури» (саме так за новою термінологією
називаються закупівлі «в одного учасника») не лише у «особливий період», а й
під час «надзвичайного стану». Ну це нормально.
По-друге,
дозволити «переговорну процедуру» по процедурі, скороченій аж до одного дня. І
це під час війни може бути прийнятним.
Але
головна новела інша. Вона не прописана в законопроекті Кузьмука і саме в цьому
її фішка.
І
це по-третє. З закону про держзакупівлі пропонується повністю викреслити
перелік замовників, яким дозволено проводити скорочені до одного дня
неконкурентні закупівлі. Мова йде саме за той перелік, який з боями 6 травня
депутати таки внесли в закон – Міноборони, МВС та інші силові структури.
Фактично це означає, що проводити
скорочені до одного дня неконкурентні закупівлі буде дозволено БУДЬ-КОМУ без
ЖОДНИХ ОБМЕЖЕНЬ.
Чи
є потреба пояснювати, що означає дозвіл купувати будь-що за будь-якою ціною у
будь-кого? Здається, що читачам «Наших Грошей» все зрозуміло. Але тільки не
Кузьмуку і угрупуванню, яке намагається протягнути цей законопроект. Тому
пошлемось на зрозумілі їм слова з висновку Комітету з питань боротьби з
організованою злочинністю і корупцією: «У проекті акта виявлено корупціогенні
фактори – проект акта не відповідає вимогам антикорупційного законодавства».
Немає
жодних сумнівів, що цей законопроект будуть протягувати під балачки, що для
армії під час війни потрібні якнайкращі умови. І ми не проти цього. Але є
кілька але.
По-перше.
Тендерні умови для армії вже створено. А те, що військові через власну
безалаберність не можуть витратити вже виділені їм 4 млрд грн, включаючи дурника, коли їм розповідають, що тендерна
процедура вже спрощена – це виключно проблеми тилових пацюків, які не звикли
добре робити свою роботу.
Це
чудово продемонстрував скандал із закупівлею бронежилетів. Армійські бюрократи
занадто довго тягнули волинку з оголошенням тендеру, а коли обрали
постачальника, то виявилось, що він шиє бронежилети занадто довго. Тому міністр
оборони Коваль перевів стрілки на Антимонопольний комітет, прикриваючи власних
генералів (докладно про цю історію у статті «Брехня про бронежилети для армії»).
По-друге.
Законопроект Кузьмука полегшує тендерні умови не лише для армії, а взагалі для
будь-кого.
Звідси
простий висновок. Якщо для армії треба спрости і так прості закупівлі – ОК,
робіть це. Але робіть це саме для військових. Тому в законі потрібно залишити
перелік замовників, яким дозволяється це робити: Міноборони, МВС, СБУ,
Нацгвардії, прикордонникам, зовнішній розвідці, Держслужбі спецзв’язку,
Держслужбі надзвичайних ситуацій.
Бо, якщо на війні можна буде легально
заробляти – то вона ніколи не закінчиться.
Юрій
Ніколов
Немає коментарів:
Дописати коментар