У Дніпропетровську на тендерах на відкати йшло до половини ціни тендеру. Кому належать вісім фірм, які розтендерили 2,5 мільярди гривень.
Віддаємо належне групі Ігоря Коломойського, яка після нападу Росії на Україну взяла на себе контроль над Дніпропетровською облдержадміністрацією. Окрім того, ніхто активніше за них не брався за душі попередників.
Щоб це не виглядала панегіриком відразу обмовимся, що рахунок «приватним» здобуткам Коломойського ми теж ведемо. І паливні тендери, і нафту з державного нафтопроводу, і дерибан «Укрнафти» на аукціонах (усе це можна відслідковувати за новим тегом «Приват»).
Однак зараз мова про світлу сторону «приватівців» і темний бік інших корупціонерів. Ось тут історія про те, як у Коломойського здійснили справжній замах на митні схеми. А днями в. о. заступника губернатора Дніпропетровщини Святослав Олійник оголосив, що розмір відкатів у Дніпропетровській області при витрачанні бюджетних коштів протягом багатьох років становив 30-50%. 15-16% йшло на відкат облдержадміністрації, 8% – правоохоронним органам, 3-10% – хабар казначейству. Ще 12% коштувала конвертація в готівку. У межах 10-15% крали розпорядники коштів і близько 5-6% – заробіток виконавців робіт.
Таким чином у Дніпропетровську на рік «нераціонально витрачали» приблизно мільярд гривень за супернахабною схемою. Гроші з міського бюджету потрапляли переможцю тендеру, а потім відразу йшли у «яму» – фіктивну фірму, призначену для розподілу прибутків та «обналічки».Тобто ніяких ланцюжків фірм, які банкрутують відразу після проводки грошей. Бюджет-переможець тендеру-«яма»-кеш.
А тепер від теорії до практики.
Два місяці тому правоохоронці затримали віце-мера Дніпропетровська Володимира Лисого, який також очолював Департамент комунального господарства і капітального будівництва Дніпропетровської міськради. Йому інкримінують розкрадання 10 млн грн., виділених на ремонт і експлуатацію автомобільних доріг. Досудове розслідування встановило, що Лисий організовував тендери, до участі в яких, як правило, допускалися двоє учасників. Надалі переможець переводив гроші, які вигравалися на тендері, на фіктивні фірми, які значилися як субпідрядники (постачальники і т.д.).
На жаль у офіційних повідомленнях не вказано, через які саме фірми постраждав Лисий. Однак вивчення тендерів його департаменту дало певний натяк (до аналізу взято тендери Департаменту та КП «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів», яке теж роздає гроші на дороги Дніпропетровська). У 2008-2014 роках тендери на 77 млн грн. виграло таке собі ПАТ «Мережа-сервіс», акціонером якого є такий собі Альберт Мерцалов. Однак першим директором та одним з засновників фірми був Володимир Лисий.
Разом з тим ця сума виглядає жалюгідно на фоні щорічного мільярда, який «нераціонально» тендерять у Дніпропетровську. Тож ми подивились на дніпропетровські тендери ширше, і копнули глибше.
За шість років ці установи провели тендери на 3,75 млрд грн.: Департамент на 2,70 млрд грн. та Управління на 0,75 млрд грн.
З 2008 року департамент і управління провели тендерів на 3,75 млрд грн. Якщо відкинути комунальних переможців на кшталт «Міськсвітла» та «Міськзеленбуду», а також приватні фірми з невеличкими здобутками, то вийде, що всього вісім приватних отримали підряди Департаменту та Управління на 2,52 млрд грн.
Підрядник/грн.: ТОВ «Українсько-польське ПІІ «УПС»-1 725 682 472, ТОВ «Буддоргруп»-254 032 456, ТОВ «Торонадо – Л.Т.Сервіс»-156 126 308, ДІП «Дніпродор»-129 227 436, ТОВ «Майстер-буд»-87 884 687, ЗАТ «Мережа-сервіс»-77 352 249, ТОВ «Века пром буд»-43 486 640, ТОВ «Інвестбудпроект»-41 980 800.
Серед них є безумовний лідер – ТОВ «Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями «УПС». Воно має відразу два рекорди: найбільший підряд вартістю 0,92 млрд грн. (2011 рік, будівництво автодороги на ділянці від вул.Кайдацький шлях до автомобільної дороги Київ – Луганськ – Ізваріне) і найбільший загальний здобуток – 1,72 млрд грн.
Нині фірма зберегла польські корні лише у назві. Однак українські набагато цікавіші. Єдиним засновником є Тарас Палій, син колишнього гендиректора ДП «Дніпропетровський облавтодор».
Хоча і Польща має сенс. У 90-х роках, коли Палій ще був просто директором фірми, її засновником була польска фірма «PUS» з Жешова. І саме ця фірма є власником ДІП «Дніпродор» (129 млн грн.).
Також Палій до лютого 2011 року був співвласником ТОВ «Торонадо – Л.Т.Сервіс» (156 млн на тендерах департаменту і управління).
Фірми «Буддоргруп» (254 млн грн.) і «Века Пром Груп» (43 млн грн.) схожі на класичні «прокладки». Обидві зареєстровані в Дніпропетровську у одному будинку по вул. Батумська, 11, у якому прописані ще сотні фірм.
«Інвестбудпроект» (42 млн грн.) був пов’язаний з депутатом Дніпропетровської міської ради від Партії регіонів Андрієм Каменським, директором комунального підприємства «Дніпропетровський електротранспорт».
Наостанок ми залишили фірму «Майстер-буд». Нам чомусь не вдалось розгледіти її назву у чудовій табличці зі схемами розпилу, продемонстрований Олійником (на фото). Хоча її підряд від Департаменту Лисого на будівництво багатоповерхівки поряд з вул. Агнії Барто, 2 датовано 2013 роком. Тобто саме тим періодом, який досліджував Олійник.
А було б цікаво, якби «приватівець» злив розклад з обналом фірми «Майстер-буд», одним з власників якої є Дмитро Мішалов, раніше відомий як менеджер групи «Приват» по девелоперським проектам (інша фірма Мішалова «Завод Майстер-Профі Україна»).
Звісно не дуже хочеться підозрювати Олійника у тому, що він зумисне випустив з виду фірму, яка ж за його словами мала неминуче відкатити половину з виграних 88 мільйонів різним покидькам з різних органів влади. І дуже хочеться сподіватись, що дніпропетровську ініціативу з розкриття шахрайських схем підхоплять у інших регіонах. Бо, виявляється, зробити це можна швидко і ефективно.
Синім виділені фірми, які перемагали на тендерах Департаменту комунального господарства та капбудівництва міськради, червоним – фіктивні фірми, в які «зливалися» гроші, як субпідрядникам.
Юрій Ніколов, «Наші Гроші»
Немає коментарів:
Дописати коментар