Сторінки

середа, 5 березня 2014 р.

Росія ніколи не була братом для України, ‒ «Правий сектор»

Друга українська революція виявилась не лише значно тривалішою і жорстокішою, ніж перша. Вперше за часів незалежності військову силу проти України намагається застосувати кремлівський диктатор Володимир Путін. Про те, наскільки реальними є його плани, а також про ті завдання Революції гідності, які і досі залишаються невиконаними, Galnet розмовляв із одним із лідерів західноукраїнського «Правого сектору» Романом Ковалем.


Пане Романе, як «Правий сектор» та ви особисто реагуєте на заяви та дії Путіна щодо України?

Росія ніколи не відмовлялася від ласого шматка – України. Це зрозуміло. Ціль? Давайте згадаємо трішки історію. З часу захоплення України більшовицьким режимом проти українців чинили репресії. Після 91-го року, коли нібито демократи прийшли до влади, будемо говорити так, більше половини керівництва держави працювала не на Україну, а на Росію. Тому ми живемо в таких умовах сьогодні, коли в нас немає ні армії, ні флоту. А Службу безпеки України очолюють представники ворогів української нації. Це офіцери, які пройшли школу КГБ і ФСБ. І така ж сама ситуація у правоохоронних органах. Захарченко є яскравим прикладом. Він був представником Російського Генерального штабу.
Всі речі, які відбувалися в Україні після приходу Януковича до влади, спрямовані на те, щоб знищити Збройні Сили як такі, і вони це зробили.
Зараз Путін добре розуміє, що відбувається у Збройних Силах України. Не маючи флоту, не маючи ядерної зброї, частину якої Україна передала Росії, наша держава стала беззахисною.
Росії ніколи не захоче відмовитися від України. Причому якщо їй не вдасться захопити всю Україну, то вони тішитиме себе хоча б Кримом.
Я розумію, що Україна має бути цілісною державою. Але Росія придумала причину і каже, що в Україні росіяни потерпають від переслідувань. Пряме втручання у справи України призвели до майже військового конфлікту. Не виключаю, що це може призвести і до збройної агресії проти України.
Яких дій слід очікувати від «Правого сектору», якщо конфлікт загострюватиметься?

Ми висловили свою чітку позицію. Зараз в Україні оголошена мобілізація. Ми будемо співпрацювати з військовиками, офіцерами, генералами, які вважають себе українцями і які виступають на захист української держави.
Росії не так легко буде воювати проти України. Не маючи Збройних Сил, ми маємо досить сильний патріотичний дух, потенціал. І ми готові пожертвувати собою заради того, щоб окупанти не зазіхнули на територію України.
Зараз йде поки що політичне протистояння, але якщо буде збройна агресія, ми будемо боротися проти агресора.
Чи достатньо жорсткою є позиція української влади та міжнародних політиків у цьому конфлікті?

Міжнародні політики досить мляво реагують на цей конфлікт. Крим зараз перебуває під контролем російських військ. Те, що там нібито перебувають українці російського походження, які хочуть захистити російські сили, це все брехня. І це кожен розуміє.
Все це російські спецпідрозділи, які фактично сьогодні окупували Крим. В мене є переконання, що Америка і країни Європи мали виступити гарантами безпеки для України, коли був переданий ядерний арсенал. Чому, наприклад, Америка не може в екваторію Чорного моря закинути кілька військових кораблів, щоб підтвердити свої заяви щодо захисту України.
Вони готові ніби допомогти Україні у цих перемовинах з Росією, але говорити, чи вони націлені допомогти Збройними силами Україні ще зарано.
Всі прекрасно розуміють, що на території Україні є ряд атомних станцій, які можуть стати об’єктами для світової катастрофи.
На вашу думку, чому міжнародні політики мляво реагують на українсько-російський конфлікт?

Європейські і американські політики в першу чергу хочуть вирішити все у перемовинах. Вони намагаються переконати Росію в тому, що зараз недоцільно вводили війська в Україну. Вони не тільки бояться Росії, вони хочуть дипломатично вирішити це питання. Можливо треба було це робити радикальніше.
Згадайте, коли були заморожені рахунки Януковича і компанії у країнах Європи і Америки, Янукович змушений був сісти за стіл переговорів. Якщо би це було зроблено раніше, то, можливо, ми би не мали такої кількості людських жертв на Майдані.
З огляду на останні політичні процеси в Україні, як вважаєте, влада виконує вимоги Майдану?
Ні, не виконує. В мене є переконання, що влада мала би провести люстрацію тих, кого вони хочуть ставити на посади, а вже після цього приступати до призначень. А зараз просто йде дерибан влади, і до керівництва державою йдуть ті, хто вже там був у 2004 році. Ніхто з Майданом сьогодні не радиться. А це небезпечно.

Наскільки важливо сьогодні провести люстрацію?

Якщо вони (чиновники – ред.) не пройдуть сьогодні люстрації, то до влади прийдуть ті, хто замазані у корупційних скандалах, в антидержавних справах. Цього ні в якому разі не можна допустити. Ми не міняємо владу, нам потрібна зміна самої системи влади. Якщо ми не поміняємо систему, то вони будуть користуватися точно такими ж схемами, як Янукович і компанія.
Чи можливо здійснити люстрацію у теперішніх умовах та як «Правий сектор» буде задіяний у цьому процесі?
Рішення про люстрацію має бути винесено на перше місце. Людина, яка претендує на державну посаду, обов’язково має пройти люстрацію. Якщо ж ця людина відмовляється від люстрації, то про те, що вона може займати якусь посаду навіть питання не може стояти. Люди, які готуються пройти люстрацію, повинні залишити свій бізнес, бо бізнес і державна влада не сумісні.
На вашу думку, чи можуть зараз непролюстровані суди, прокуратура, правоохоронні органи відкривати кримінальні справи і розслідувати злочини колишньої влади?

Давайте перейдемо трішки в історію. Згадайте, Грузію. Пам’ятаєте, коли там практично весь керівний склад міліції був розпущений, а на їхнє місце було взято зовсім інших людей.
Тому, однозначно, що ті люди, які замішані у корупційний скандалах, це генерали, полковники, вони не мають права відкривати сьогодні якісь кримінальні справи, бо вони не доведуть їх до кінця.Тим більше, що у них залишаються тісні зв’язки представниками старої влади.
Обов’язково мають бути інші слідчі, прокурори, судді, мають бути інші керівники міліції. Бо інакше це розмова ні про що. Люди не відчують змін. От подумайте, як керівник міліції буде об’єктивно розслідувати справу проти своїх побратимів – цього просто не може бути. Тому обов’язкова кардинальна зміна правоохоронних органів, прокуратури, СБУ, податкової, митниці.
Як ви вважаєте, чи доцільно зараз, коли в Україні напружена ситуація, проводити люстрацію чиновників?

Ми ж не знаємо, коли розв’яжеться ситуація з Кримом, тому чекати немає сенсу. Інакше ми можемо втратити державу. Їх треба обов’язково міняти і звільняти.
Ми не знаємо скільки це буде тривати. Це все поки що відбувається у Криму, але може і перенестися на всю Україну.
Я думаю, що це все досить тісно пов’язано.
Якщо би Янукович разом з компанією був заарештований органами правосуддя, агресії Росії проти Криму могло і не бути. Про це сьогодні в першу чергу треба питати Махніцького, Яценюка, Турчинова, Авакова. Чому вони дозволили втекти їм з території України? В той час, коли Янукович втікав з України, нинішній владі бути вже підконтрольні і прикордонні війська, і митна служба. Ну і прокуратура, звичайно, мала би порушити кримінальну справу. Але цього не сталося.
Серед багатьох людей побутує думка, що теперішню владу в Україні не можна критикувати, бо вона, так як і ми, намагається боротися зі спільним ворогом. Чи погоджуєтеся із такою позицією щодо критики влади ви?

Не погоджуюся. Якщо влада поступає неправильно, вона має зазнати критики. Арешт Януковича мав бути проведений в той же день, коли була проведена зміна влади. Цього не було зроблено. Ми їх маємо за це хвалити? Ні!
За 23 роки незалежності України ми не маємо напрацювань військового комісаріату. І сьогодні працівники міліції записують людей віком до 40 років, які підпадають під мобілізаційні пункти. В нас не має навіть мобілізаційного резерву.
Тому критикувати їх потрібно. Сьогоднішня влада була і при Януковичі. Хіба Яценюк не був при владі? Звичайно що був. Хіба Турчинов не був? Теж був. Чому вони нічого не робили? Чи вони надіялися, що Росія – наш товариш і брат? Росія ніколи не була братом для України. Вона впродовж століть була агресором і завойовником.
Громада Львівщина досить негативно зреагувала на призначення свободівки Ірини Сех на посаду голови Львівської ОДА. Що ви думаєте з цього приводу?
Це не тільки у Львівській ОДА. Четверо свободівців сьогодні призначені губернаторами у Західній Україні. Ці люди не вміють працювати. Одна річ говорити, а інша сісти і вирішувати державні справи. І суспільство на це реагує досить правильно. Треба зараз привести до влади тих людей, професіоналів і патріотів, які зможуть вивести область з кризи.
А як щодо призначень олігархів-мільярдерів Коломойського та Тарути на посади губернаторів?

Я чесно кажучи, не розумію, для чого Турчинов призначає на посади губернаторів мільярдерів і олігархів. Я не розумію цього.
Вони сподіваються, що ті мають гроші і вкладуть їх в розвиток регіону? Я щось не вірю, що вони будуть робити це за свої кошти. Олігархів цікавить одне ‒ власне збагачення і компанії, які за ними стоять.
А от людей цікавить зміна системи влади на таку, яка би працювала на Україну. Систему треба міняти, а людей при владі тим більше.
Розмовляла Ольга Куровець

http://galnet.org/interview/113111-rosiya-nikoly-ne-bula-bratom-dlya-ukrajiny--pravyj-sektor

Немає коментарів:

Дописати коментар