З
першого дня проголошення України, як незалежної національної держави, Україна
намагалася вирватися із ціпких російських «братерських» обіймів. І чим більше
вона пручалася, тим більше ці обійми стискалися.
Пам’ятаю перші роки становлення держави. Скільки надій
покладали люди на «незалежність». Як мріяли і завзято працювали. Але дивлячись
на політику української влади яка розгорталася навкруги, люди відчували що то
політика загарбників . Люди намагалися її змінити, виходили на акції протесту.
Та хоча це й призупиняло на деякий час
руйнацію країни, яка все ще намагалася відбутися, але не надовго. Наступні
вибори, нові обличчя, та старі домовленості зі «старшим» братом. Україні так і
не вдалося, розціпити ці обійми, які вже нестерпно душили її з усіх боків. І
ось останній крок: російська військова ескалація. Що це? Кінець незалежності
хоча б проголошеної? Вірю що ні!
Запорукою
існування України є Майдан. Майдан в наших серцях, нашому розумі і в духові
життя. На Майдані українці боролися саме за неї – за незалежність і свободу, за
чесну політику, за збереження рідної землі на яку вже наточили пазурі свої і
чужі вовки.
Саме майдан є найбільшою загрозою, для тоталітарних влад. В.Путін
добре розуміє що люди на Майдані вже вимагають не зміни одних політиків
на інших, а вимагають системних і кардинальних змін в управлінні державою. Це
вже дуже небезпечний приклад для тоталітарного керівництва Росії. Крім того
такі зміни назавжди можуть покласти край імперському геополітичному плану
Путіна щодо розділення України і приєднання
більшої її частини до Росії. Він вирішив, що багаторічна, системна
робота по розколу України, саме зараз має можливість реалізуватися. Продажні
українські політики всіх каденцій, а не тільки Янукович, вже виконали головні пункти
цього плану. Не можна щоб вся ця робота була марною. Настав час діяти. Тому
і почалася військова ескалація України.
Як не
прикро про це казати, але вона стала вигідною саме тим, хто зараз перехопив
владні повноваження. Вони не змінюючи самої системи, мовляв не на часі, вже
почали керувати країною, розставляючи на владні пости, олігархів з якими
будуються певні домовленості та по більшості, залишаючи там тих, хто й був. Та найгірше,
що ще може бути, так це можливі закулісні попередні домовленості нинішньої влади
з Кремлем, де Крим і його мешканці можуть стати розмінною монетою, у вкрай
небезпечній для народу, політичній грі. Народ заплатить за це велику ціну, а
правди не зможе дізнатися ніколи.
Відчуваю що
навіть, не знаходячись фізично в Києві, народ все більше згуртовується навкруги
Майдану, як форми безпосередньої народної влади. Чуються його вимоги до діючого
політикуму:
·
повернути країну
до устрою, який був прописаний в Конституції України 1996 року на день її
прийняття ;
·
повернути
громадянам України їх права власників на колективну неділиму власність, що
становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний
та соціальний розвиток;
·
створити Єдиний
Реєстр Громадян України – колективних власників загальнодержавної власності;
·
створити реальні
юридичні конституційні суб’єкти публічного права – територіальні громади, для
ефективного управління цією власністю.
Мета
Майдану, зробити всіх громадян України
не люмпенами, або рабами на своїй землі, яка поки що є загальнонародною
власністю, а ефективними і заможними власниками. Тому, тут на місцях ми повинні продовжити
розпочате на Майдані, те за що віддали своє життя кращі сини України. Найголовніший
крок до мети, є реальне створення в кожній
адміністративно-територіальній одиниці (селі, місті, районі міста) суб’єкта публічного права власника народної
власності - територіальної громади. Через неї народ отримає можливість
реалізовувати свої конституційні і звичаєві права на володіння, управління і
розпорядження загальнонародним майном. Такі приклади, в Україні на сьогодні,
вже є. Сорок три територіальні громади,
вже почали напрацьовувати досвід прямого народовладдя. Подробиці на www.vlasnyk.org
Член
координаційної Ради Дніпропетровщини по створенню територіальних громад
Заступник Голови Ради Асоціації «ХіД»
Світлана Шульга
Детально про ТЕРИТОРІАЛЬНІ ГРОМАДИ
Немає коментарів:
Дописати коментар