Як відомо, у трьох війнах, які Фінляндія вела з Росією/СРСР, вона зазнала поразки. Але, незважаючи на непорівнянність ресурсів і військових можливостей супротивників, фінська армія виявилася дуже міцним горішком, зажадавши від Радянської Армії максимального напруження сил для перемоги.
Втративши території разом з мрією про "Велику Фінляндію", зазнавши важких втрат, країна проте зберегла незалежність. Характерно, що всього три столиці європейських держав, що брали участь у другій світовій війні, не були окуповані противником - Москва, Лондон і Гельсінкі...
Після закінчення війни національні пріоритети країни не дозволяли великих витрат на розвиток збройних сил. Під час "холодної війни" Фінляндія строго дотримувалася миролюбної політики нейтралітету, добросусідства і взаємовигідного економічного співробітництва з СРСР. Політичний клімат країни не допускав і донині не допускає відкритих проявів реваншизму і мілітаризму. До того ж Паризький мирний договір 1947 обмежив розміри оборонних сил Фінляндії до мінімальних потреб оборони.
Заборонялися наступальні види озброєнь: бомбардувальники, ракети, підводні човни. Число літаків обмежувалося 60 шт., танків - всього 30 шт. Озброєння часів Другої світової переважало у фінській армії через майже двадцять років після її закінчення.
Нова геополітична реальність, що наступила після розпаду СРСР і різкого скорочення російських Збройних Сил на Північно-Західному театрі військових дій (ТВД), не привела, однак, до докорінної зміни зовнішньополітичної лінії Фінляндії, її статусу нейтральної країни. Хоча вона інтегрована в Євросоюз, але в НАТО фіни не квапляться: за результатами опитувань, 71% висловлюється проти членства в Північноатлантичному союзі.
Ні для кого не секрет: від Мурманська до Виборга майже не залишилося з’єднань російських сухопутних військ. Про Фінляндію ж цього не скажеш - в останні роки її оборонні сили, трохи скоротившись, значно покращилися якісно, модернізувавши свої озброєння. Обмеження по ракетній зброї були зняті ще на початку 60-х, а в 90-ті роки фінляндський уряд денонсував і обмеження Паризького договору як застарілі і такі, що не відповідають часу.
Загальна характеристика фінських Сил самооборни
Верховним головнокомандувачем оборонними силами Фінляндії є Президент; безпосереднє керівництво здійснює командувач через головний штаб. Міністр оборони, як і в усьому цивілізованому світі, є цивільною особою. У нинішньому уряді міністр оборони - Карл Хаглунд, як і більшість його попередників, - представник Шведської народної партії. У його підпорядкуванні знаходяться також і питання прикордонного співробітництва.
Збройні сили комплектуються на основі закону про військову повинність, призовний вік - від 18 до 30 років, термін дійсної служби - 6, 9 та 12 місяців, - в залежності від військового фаху. Є можливість пройти замість військової служби альтернативну, громадянську, але число "альтернативників" невелике - престиж військової служби в Фінляндії традиційно високий, це вважається "зобовяанням і обов’язком справжнього чоловіка".
Військові витрати складають близько 2,8 млрд.євро. Загальна чисельність оборонних сил - до 35 тис. солдатів, офіцерів і службовців; по мобілізації армія може бути збільшена до 500 тис. осіб (10% від загальної кількості населення), у тому числі до 420 тис. в сухопутні війська, 35 тис. у ВПС, до 8 тис. у ВМС і до 23 тис. прикордонників. В армії, на добровільних засадах, служить близько 5 тис. жінок.
«Фінляндія як незалежна країна не може покладатися на політичні переговори і повинна мати реальну здатність відбити напад, якщо це буде необхідно», - таку думку свого часу висловився бригадний генерал Марку Ніккіля.
Втративши території разом з мрією про "Велику Фінляндію", зазнавши важких втрат, країна проте зберегла незалежність. Характерно, що всього три столиці європейських держав, що брали участь у другій світовій війні, не були окуповані противником - Москва, Лондон і Гельсінкі...
Після закінчення війни національні пріоритети країни не дозволяли великих витрат на розвиток збройних сил. Під час "холодної війни" Фінляндія строго дотримувалася миролюбної політики нейтралітету, добросусідства і взаємовигідного економічного співробітництва з СРСР. Політичний клімат країни не допускав і донині не допускає відкритих проявів реваншизму і мілітаризму. До того ж Паризький мирний договір 1947 обмежив розміри оборонних сил Фінляндії до мінімальних потреб оборони.
Заборонялися наступальні види озброєнь: бомбардувальники, ракети, підводні човни. Число літаків обмежувалося 60 шт., танків - всього 30 шт. Озброєння часів Другої світової переважало у фінській армії через майже двадцять років після її закінчення.
Нова геополітична реальність, що наступила після розпаду СРСР і різкого скорочення російських Збройних Сил на Північно-Західному театрі військових дій (ТВД), не привела, однак, до докорінної зміни зовнішньополітичної лінії Фінляндії, її статусу нейтральної країни. Хоча вона інтегрована в Євросоюз, але в НАТО фіни не квапляться: за результатами опитувань, 71% висловлюється проти членства в Північноатлантичному союзі.
Ні для кого не секрет: від Мурманська до Виборга майже не залишилося з’єднань російських сухопутних військ. Про Фінляндію ж цього не скажеш - в останні роки її оборонні сили, трохи скоротившись, значно покращилися якісно, модернізувавши свої озброєння. Обмеження по ракетній зброї були зняті ще на початку 60-х, а в 90-ті роки фінляндський уряд денонсував і обмеження Паризького договору як застарілі і такі, що не відповідають часу.
Загальна характеристика фінських Сил самооборни
Верховним головнокомандувачем оборонними силами Фінляндії є Президент; безпосереднє керівництво здійснює командувач через головний штаб. Міністр оборони, як і в усьому цивілізованому світі, є цивільною особою. У нинішньому уряді міністр оборони - Карл Хаглунд, як і більшість його попередників, - представник Шведської народної партії. У його підпорядкуванні знаходяться також і питання прикордонного співробітництва.
Збройні сили комплектуються на основі закону про військову повинність, призовний вік - від 18 до 30 років, термін дійсної служби - 6, 9 та 12 місяців, - в залежності від військового фаху. Є можливість пройти замість військової служби альтернативну, громадянську, але число "альтернативників" невелике - престиж військової служби в Фінляндії традиційно високий, це вважається "зобовяанням і обов’язком справжнього чоловіка".
Військові витрати складають близько 2,8 млрд.євро. Загальна чисельність оборонних сил - до 35 тис. солдатів, офіцерів і службовців; по мобілізації армія може бути збільшена до 500 тис. осіб (10% від загальної кількості населення), у тому числі до 420 тис. в сухопутні війська, 35 тис. у ВПС, до 8 тис. у ВМС і до 23 тис. прикордонників. В армії, на добровільних засадах, служить близько 5 тис. жінок.
«Фінляндія як незалежна країна не може покладатися на політичні переговори і повинна мати реальну здатність відбити напад, якщо це буде необхідно», - таку думку свого часу висловився бригадний генерал Марку Ніккіля.
Сухопутні війська налічують близько 27 тис. чоловік, у тому числі 21 тис. солдатів строкової служби. Керівництво ними здійснюють штаби Західного (м. Хяменлінна), Східного (м. Міккелі) і Північного (м. Оулу) військових округів і штаби "військових губерній" (центри - Гельсінкі, Хяменлінна, Ювяскюля, Лохья, Турку, Вааса). Сухопутні війська ("maavoimat") включають в себе одну танкову бригаду в Пароланнумі поблизу Хяменлінна, (де є також унікальний музей бронетанкової техніки), сім піхотних бригад - "Порі", "Ууденмаа", "Пох’ойс-Карьяла", "Саво", "Карьяла", "Кайнуу", "Похья", єгерську бригаду в Соданкюля (Лапландія), гвардійський єгерський полк в Каарта, єгерський полк в Утті, два піхотні полки в Кески-Суомі і Лахті, два полки берегової оборони в Савонлінна і Турку, бригаду польової артилерії в Ніїнісало, чотири зенітно-ракетних полки в Гельсінкі, Турку, Варсінайс-Суомі і Рівному, три берегові батареї в Ханко, Вааса і Котка, полк зв’язку в Рііхімякі, військово-навчальні заклади: школу офіцерів резерву в Хаміна та інженерне училище в Коувола. Бригади утримуються за скороченими штатам: замість чотирьох батальйонів вони, як правило, налічують один.
Танкова бригада по штату налічує 5700 чоловік, 65 танків Т-72 і Т-55, 200 БМП, 36 самохідних гаубиць "Гвоздика", 9 ЗСУ і ЗРК на базі БТР, 25 машин зв’язку, 20 інженерних машин різного призначення, 15 машин управління вогнем, 27 важких мінометів. Єгерська бригада - 5300 чоловік, 22 БТР, 36 польових гармат, 36 мінометів, 18 зенітних гармат, 150 зенітних кулеметів. Піхотна бригада - 6600 осіб, 36 польових гармат, 24 важких і 48 легких мінометів, 12 зенітних гармат, 80 зенітних кулеметів.
Техніка в основному російського виробництва - танки Т-72 і Т-55М, БМП-1 і БМП-2, БТР-50, БТР-60, тягачі МТЛБВ і фінські "Sisu". Армійська авіація включає 7 вертольотів Мі-8 і 2 "Хьюз" -500. На озброєнні перебувають 122, 130, 152-мм артсистеми, 120-мм міномети, протитанкові комплекси "Тоу", АТ-5, безвідкатні 95-мм гармати, зенітно-ракетні комплекси "Ігла", "Печора", "Кроталь" і "Бук"-М1, "Граб", зенітні 23, 30, 35, 40-мм зенітні гармати, ЗСУ-57 і "Марксман", зенітні 12,7-мм кулемети. Берегова артилерія має на озброєнні 100-мм і 130-мм морські гармати і ракетні комплекси.
Військово-повітряні сили ("ilmavoimat") включають в себе штаб ВПС в Тіккакоскі, три винищувальні ескадрильї - "Карьяла" (авіабаза в Ріссала), "Лаппі "(авіабаза в Рівніємі) і "Сатакунта" (авіабаза в районі Тампере-Пірккала), а також транспортне авіакрило і школу зв’язку в Тіккакоскі, льотну школу в Каухава. У 2000 році завершено заміну застарілих винищувачів МІГ-21 біс і "Дракен"-35S на новітні винищувачі F-18 "Хорнет" американського виробництва - 57 одномісних та 7 двомісних. Літаки збиралися у Фінляндії, продовжуючи давню традицію ліцензійного виробництва. Крім того, на озброєнні мається 54 навчально-бойових літака "Хок" Мк-51 і 28 "Вінка"-L70, транспортні літаки "Фоккер" F-27, "Гейт Лірджет"-35а, "Пайпер" і "Редіг" (всього понад 30 одиниць).
Військово-морські сили ("merivoimat") включають в себе штаб ВМС і військово-морське училище в Гельсінкі, дві флотилії - шхерного району (штаб в Турку) (довідково: шхери – невеликі скелясті острови й групи підводних скель поблизу невисоких, скелястих, складно розчленованих берегів морів) і Фінської затоки (штаб в Упініемі), два канонерські човни типу "Турунмаа", чотири ракетні катери типу "Гельсінкі" і чотири типи "Раума", два сторожових катери типу "Ріхтніемі", два типу "Ріссало", один типу "Хірья", три мінних загороджувача типу "Похьянмаа" і "Хяменмаа", сімнадцять тральщиків і катерів-тральщиків типу "Панса", "Туїма", "Куха", "Кійскій", шість допоміжних суден типу "Кампельо" і "Кала".
Танкова бригада по штату налічує 5700 чоловік, 65 танків Т-72 і Т-55, 200 БМП, 36 самохідних гаубиць "Гвоздика", 9 ЗСУ і ЗРК на базі БТР, 25 машин зв’язку, 20 інженерних машин різного призначення, 15 машин управління вогнем, 27 важких мінометів. Єгерська бригада - 5300 чоловік, 22 БТР, 36 польових гармат, 36 мінометів, 18 зенітних гармат, 150 зенітних кулеметів. Піхотна бригада - 6600 осіб, 36 польових гармат, 24 важких і 48 легких мінометів, 12 зенітних гармат, 80 зенітних кулеметів.
Техніка в основному російського виробництва - танки Т-72 і Т-55М, БМП-1 і БМП-2, БТР-50, БТР-60, тягачі МТЛБВ і фінські "Sisu". Армійська авіація включає 7 вертольотів Мі-8 і 2 "Хьюз" -500. На озброєнні перебувають 122, 130, 152-мм артсистеми, 120-мм міномети, протитанкові комплекси "Тоу", АТ-5, безвідкатні 95-мм гармати, зенітно-ракетні комплекси "Ігла", "Печора", "Кроталь" і "Бук"-М1, "Граб", зенітні 23, 30, 35, 40-мм зенітні гармати, ЗСУ-57 і "Марксман", зенітні 12,7-мм кулемети. Берегова артилерія має на озброєнні 100-мм і 130-мм морські гармати і ракетні комплекси.
Військово-повітряні сили ("ilmavoimat") включають в себе штаб ВПС в Тіккакоскі, три винищувальні ескадрильї - "Карьяла" (авіабаза в Ріссала), "Лаппі "(авіабаза в Рівніємі) і "Сатакунта" (авіабаза в районі Тампере-Пірккала), а також транспортне авіакрило і школу зв’язку в Тіккакоскі, льотну школу в Каухава. У 2000 році завершено заміну застарілих винищувачів МІГ-21 біс і "Дракен"-35S на новітні винищувачі F-18 "Хорнет" американського виробництва - 57 одномісних та 7 двомісних. Літаки збиралися у Фінляндії, продовжуючи давню традицію ліцензійного виробництва. Крім того, на озброєнні мається 54 навчально-бойових літака "Хок" Мк-51 і 28 "Вінка"-L70, транспортні літаки "Фоккер" F-27, "Гейт Лірджет"-35а, "Пайпер" і "Редіг" (всього понад 30 одиниць).
Військово-морські сили ("merivoimat") включають в себе штаб ВМС і військово-морське училище в Гельсінкі, дві флотилії - шхерного району (штаб в Турку) (довідково: шхери – невеликі скелясті острови й групи підводних скель поблизу невисоких, скелястих, складно розчленованих берегів морів) і Фінської затоки (штаб в Упініемі), два канонерські човни типу "Турунмаа", чотири ракетні катери типу "Гельсінкі" і чотири типи "Раума", два сторожових катери типу "Ріхтніемі", два типу "Ріссало", один типу "Хірья", три мінних загороджувача типу "Похьянмаа" і "Хяменмаа", сімнадцять тральщиків і катерів-тральщиків типу "Панса", "Туїма", "Куха", "Кійскій", шість допоміжних суден типу "Кампельо" і "Кала".
Головний штаб включає в себе 3 відділення, 12 штабів військових губерній, 15 відділів - навчальних закладів, військового постачання, бойової підготовки, науково-дослідний, топографічний, технічний, військово-лікувальних закладів, економічний та інші.
З 1945 року армія Фінляндії не приймала участь у бойових діях, якщо не вважати такими миротворчі місії фінських контингентів військ ООН і військових спостерігачів на Близькому Сході, в Африці, Афганістані та Бангладеш.
Єдине її "бойове зіткнення" - бійка фінських солдатів ООН з американськими колегами на Синаї. Тоді янкі через перебої в постачанні посягнули на фінські склади продовольства. Перемогли фіни. :)
Разом з тим, незважаючи на традиційну повоєнну миролюбність і нейтралітет країни, армія Фінляндії має в Європі високий рейтинг - ще з часів "Зимової війни", коли їй вдалося самотужки протистояти першій військовій державі світу. Причому потрібно відзначити: фіни успішно оборонялися (а в 1941 році і наступали), маючи далеко не найсучасніше озброєння. Усім відомий "коктейль Молотова" - винахід саме фінів, його називали "наша відповідь Молотову".
На загальну думку, головним достоїнством фінської армії є її солдат, - тип стійкого, витривалого воїна, що вміє тактично грамотно діяти в умовах північного театру військових дій (ТВД), патріотичного і дисциплінованого, хоча й "індивідуаліста", - відображає національні особливості і ментальність фінів. Помилково бачити у фінських солдатів лише "лижників-диверсантів часів зимової війни": країна, 30 відсотків громадян якої мають вищу освіту, готує і добре технічно підготовлених солдатів.
Традиційно велика увага приділяється підготовці та професійному вдосконаленню офіцерського корпусу, зокрема офіцерів резерву - кістяка армії військового часу. Тут немає місця формалізму - до цього, як і до багато чого іншого, у Фінляндії підходять дуже грунтовно. Так, випускники університету Гельсінкі під час літніх військових зборів перед іспитом на чин офіцера резерву здійснюють 700-кілометровий марш-похід з Рованіємі в Гельсінкі - з усіма маневрами, стрільбами, біваками і форсуванням водних перешкод. На відміну від армій СНД, офіцерський корпус Фінляндії зберігає стабільність, традиції, наступність, стаж і досвід командування на всіх рівнях.
Також традиційний для Фінляндії високий ступінь громадської участі в обороні країни, - ще з часів "шюцкора", який представляв в 20-30-ті роки щось середнє між національною гвардією, армією резерву, добровільним оборонно-спортивним товариством і політичною організацією правого спрямування. За останніми опитуваннями троє з чотирьох фінів готові захищати Суомі зі зброєю в руках (щоправда, не всі впевнені в позитивному кінцевому результаті). У країні за підтримки Ради оборони і Військового союзу Вітчизни ефективно діє велика кількість організацій резервістів, військово-спортивних, жіночих та ветеранських спілок, гарнізонів та навчально-тренувальних таборів, де громадяни отримують і вдосконалюють свою військову підготовку і вчаться діяти в умовах надзвичайних ситуацій. Традиції жіночої допоміжної організації "Лотта Сверд" продовжують 8000 "військових сестер". Цікавий факт: коли уряд вирішив скоротити асигнування на військові оркестри в губерніях, населення дружно запротестувало...
З 1945 року армія Фінляндії не приймала участь у бойових діях, якщо не вважати такими миротворчі місії фінських контингентів військ ООН і військових спостерігачів на Близькому Сході, в Африці, Афганістані та Бангладеш.
Єдине її "бойове зіткнення" - бійка фінських солдатів ООН з американськими колегами на Синаї. Тоді янкі через перебої в постачанні посягнули на фінські склади продовольства. Перемогли фіни. :)
Разом з тим, незважаючи на традиційну повоєнну миролюбність і нейтралітет країни, армія Фінляндії має в Європі високий рейтинг - ще з часів "Зимової війни", коли їй вдалося самотужки протистояти першій військовій державі світу. Причому потрібно відзначити: фіни успішно оборонялися (а в 1941 році і наступали), маючи далеко не найсучасніше озброєння. Усім відомий "коктейль Молотова" - винахід саме фінів, його називали "наша відповідь Молотову".
На загальну думку, головним достоїнством фінської армії є її солдат, - тип стійкого, витривалого воїна, що вміє тактично грамотно діяти в умовах північного театру військових дій (ТВД), патріотичного і дисциплінованого, хоча й "індивідуаліста", - відображає національні особливості і ментальність фінів. Помилково бачити у фінських солдатів лише "лижників-диверсантів часів зимової війни": країна, 30 відсотків громадян якої мають вищу освіту, готує і добре технічно підготовлених солдатів.
Традиційно велика увага приділяється підготовці та професійному вдосконаленню офіцерського корпусу, зокрема офіцерів резерву - кістяка армії військового часу. Тут немає місця формалізму - до цього, як і до багато чого іншого, у Фінляндії підходять дуже грунтовно. Так, випускники університету Гельсінкі під час літніх військових зборів перед іспитом на чин офіцера резерву здійснюють 700-кілометровий марш-похід з Рованіємі в Гельсінкі - з усіма маневрами, стрільбами, біваками і форсуванням водних перешкод. На відміну від армій СНД, офіцерський корпус Фінляндії зберігає стабільність, традиції, наступність, стаж і досвід командування на всіх рівнях.
Також традиційний для Фінляндії високий ступінь громадської участі в обороні країни, - ще з часів "шюцкора", який представляв в 20-30-ті роки щось середнє між національною гвардією, армією резерву, добровільним оборонно-спортивним товариством і політичною організацією правого спрямування. За останніми опитуваннями троє з чотирьох фінів готові захищати Суомі зі зброєю в руках (щоправда, не всі впевнені в позитивному кінцевому результаті). У країні за підтримки Ради оборони і Військового союзу Вітчизни ефективно діє велика кількість організацій резервістів, військово-спортивних, жіночих та ветеранських спілок, гарнізонів та навчально-тренувальних таборів, де громадяни отримують і вдосконалюють свою військову підготовку і вчаться діяти в умовах надзвичайних ситуацій. Традиції жіночої допоміжної організації "Лотта Сверд" продовжують 8000 "військових сестер". Цікавий факт: коли уряд вирішив скоротити асигнування на військові оркестри в губерніях, населення дружно запротестувало...
Військові фахівці високо оцінюють і мобілізаційну готовність армії Фінляндії - країни з 5-мільйонним населенням. Свого часу в кадрованих полках Ленінградського військового округу серед офіцерів існувала думка, більше схоже на правду, ніж на жарт: "У разі війни з Фінляндією нам доведеться швидко знищити техніку, склади і відходити на схід, - все одно фіни проведуть мобілізацію на два-три дні раніше... "
За мобілізації фінські сухопутні сили воєнного часу швидко збільшуються до 2 танкових, 10 єгерських і 14 піхотних бригад, а ВМС отримують бригаду берегової оборони. Охорону тилу несуть близько 50 батальйонів місцевої оборони і прикордонної охорони, підвідомчі МВС. Ударними, елітними частинами сухопутних військ є танкові і єгерські (фактично мотопіхотні) бригади, які мають на озброєнні цілком сучасну бойову техніку радянського і російського виробництва (у тому числі автомат "Валмет" - фінську версію "Калашникова" з набоями калібру 7,62 і 5,56 мм).
Міркуючи (зрозуміло, чисто у військово-теоретичному плані), можна подумати, які ж умови супроводжували б бойові дії з Фінляндією для її найбільш "ймовірного" супротивника, скажімо, в 70-80-ті роки? Навіть не розкриваючи тут невідомих нам стратегічних таємниць Генеральних штабів, можна з упевненістю припустити:
- необхідність залучення для боротьби з 500-тисячною фінською армією трьох-п’ятикратно переважаючих сил, що змусило б СРСР напружити всі ресурси і оголити інші найважливіші ТВД;
- необхідність прориву сильно укріпленої лінії "Салппа" на південному напрямку;
- необхідність подолання обширної озерної системи на центральному напрямку;
- необхідність подолання важкопрохідної місцевості на північному напрямку, причому з радянської сторони до кордону вели тут лише ...п’ять доріг;
- необхідність подолання мінних загороджень і вогню берегових укріплень на узбережжі Фінської затоки, що вимагало б задіяти всі десантні сили Балтійського флоту в період його розквіту;
- необхідність при занятті території країни зіштовхнутися із заздалегідь спланованими і підготовленими армійськими партизанськими діями; легко можна уявити, які неприємності могло б в умовах Фінляндії спричинити армії вторгнення сотні мобільних загонів і груп, що використовують бази на лісових хуторах, автотранспорт, велосипеди або лижі, велика кількість диверсійних і протитанкових засобів, засобів зв’язку;
- підтримку сил Північного командування НАТО - у разі військової небезпеки в Північній Норвегії мали висадитися американська, британська, західнонімецька дивізії і англо-голландська бригада, яким надавала б підтримку морська авіація США і збройні сили Норвегії.
І в рамках глобального блокового зіткнення, і поза його навіть "звичайна" війна з Фінляндією була б божевіллям - без надій на військовий результат, але з величезними втратами. І це дуже добре розуміли всі - і військові, і політики...
Досвід локальних війн другої половини XX століття ясно свідчить наступне. По-перше, перемагає той, хто панує в повітряному просторі, часом домагаючись своєї мети і без окупації території ворога. По-друге, добре оснащені, навчені і керовані ВПС і ППО навіть невеликої країни здатні відбивати масовані повітряні напади навіть великої наддержави. Оцінка свого і чужого досвіду і обмеженість оборонних асигнувань Фінляндії сформували чітку доктрину, що припускає завоювання переваги в повітрі, що є наріжним каменем її сучасної оборонної стратегії та буде таким і в майбутньому.
Останніми роками ВПС і ППО країни піддалися інтенсивному оновленню. РЛС були замінені на нові, "сліпі" ділянки системи ППО прикриті новими станціями, центри управління модернізовані. Нова система обміну даними дозволяє управляти повітряним боєм, скажімо, над Лапландієюй з центру в Південній Фінляндії. ВПС, що відповідають за недоторканність повітряного простору, контролюють також і зенітно-ракетні засоби, координуючи дії авіації і зенітний вогонь. Стеження за ехосигналами цілей об’єднано в систему стеження, яка у воєнний час буде доповнена широкою мережею оптичних постів спостереження. Територія країни розділена на три райони ППО з авіакрилами в кожному.
В 1992-2001 роках за програмою оновлення фінських ВПС на їх озброєння надійшли винищувачі-штурмовики F-18 "Хорнет" фірми "Макдоннел-Дуглас". Основним критерієм при виборі цього літака в якості основи своїх ВПС фіни обрали: виявлення пілотом цілі поза візуального контакту, вогневу міць, гнучкість в експлуатації і можливість установки на ньому кількох альтернативних комплексів озброєння. До того ж літак має збалансовану вартість життєвого циклу. (Втім, доводилося чути і думку про те, що закупівля фінами американських, а не російських літаків - наслідок неповороткості "Росвооружения"). З 1996 року поставлено 57 одномісних та 7 двомісних "Хорнетів" (один розбився при тренувальному польоті). Літаки складалися в Фінляндії фірмою "Фіннавіатек" (колишній "Валмет ЛТД"), продовжуючи давню традицію вітчизняного авіабудування. Не списуються з рахунків і старі, поставлені в 1978-1981 р.р. радянські МІГ-21 біс, - за умови модернізації ці літаки цілком можуть відповідати сучасним вимогам.
Практично весь льотний склад ВПС - льотчики-винищувачі, причому в процесі відбору один льотчик відбирається з 50 кандидатів. Кадри льотчиків другої лінії формуються також з винищувачів, звільнених за віком. Кожне авіакрило має додану йому ескадрилью навчально-бойових літаків "Хок", які використовуються в якості імітаторів літаків противника в процесі щоденного навчання (що вельми показово на тлі відомостей про те, що льотчики українських ВПС останнім часом літають у кращому випадку кілька разів на рік).
Повітряна доктрина Фінляндії, таким чином, грунтується на двох "китах" - на утриманні панування в повітрі і на бойових якостях льотчиків. У Фінляндії вважають, що успішне виконання ВПС, як і всіма оборонними силами, своїх функцій - запорука захисту кордонів країни і підтримки її нейтрального статусу, стабілізуючого фактора в нинішній мінливій Європі (сильно дестабілізованою геополітичною реальністю, що виникла після розвалу СРСР і його Збройних Сил).
Хто і як служить
Військовозобов’язаними у фінській армії є всі здорові чоловіки віком від 18-60 років. Жінки можуть теж служити у фінській армії, якщо вони здорові і мають бажання послужити. Якщо поважна причина (наприклад, віросповідання) не дозволяє проходити службу в звичайному порядку, то юнаки йдуть на цивільну (альтернативну) службу, яка зазвичай проходить у лікарнях, будинках престарілих, в різних соціальних службах, де вони працюють повний робочий день, і терміни такої служби збільшуються і складають близько 400 днів. Тоді, як у звичайному порядку, - 12 місяців, а то й менше - 180 днів.
Особливо восени перед призовом в армію по телебаченню в Фінляндії демонструють передачі про будні фінської армії. Будні як будні. Стройова підготовка, життя в польових умовах, теоретична підготовка, підготовка до виживання за найбільш неймовірних військових можливих обставин.
У казармах - винятковий порядок і чистота, в їдальнях - вибір за принципом «шведського столу», обов’язкова наявність овочів.
За мобілізації фінські сухопутні сили воєнного часу швидко збільшуються до 2 танкових, 10 єгерських і 14 піхотних бригад, а ВМС отримують бригаду берегової оборони. Охорону тилу несуть близько 50 батальйонів місцевої оборони і прикордонної охорони, підвідомчі МВС. Ударними, елітними частинами сухопутних військ є танкові і єгерські (фактично мотопіхотні) бригади, які мають на озброєнні цілком сучасну бойову техніку радянського і російського виробництва (у тому числі автомат "Валмет" - фінську версію "Калашникова" з набоями калібру 7,62 і 5,56 мм).
Міркуючи (зрозуміло, чисто у військово-теоретичному плані), можна подумати, які ж умови супроводжували б бойові дії з Фінляндією для її найбільш "ймовірного" супротивника, скажімо, в 70-80-ті роки? Навіть не розкриваючи тут невідомих нам стратегічних таємниць Генеральних штабів, можна з упевненістю припустити:
- необхідність залучення для боротьби з 500-тисячною фінською армією трьох-п’ятикратно переважаючих сил, що змусило б СРСР напружити всі ресурси і оголити інші найважливіші ТВД;
- необхідність прориву сильно укріпленої лінії "Салппа" на південному напрямку;
- необхідність подолання обширної озерної системи на центральному напрямку;
- необхідність подолання важкопрохідної місцевості на північному напрямку, причому з радянської сторони до кордону вели тут лише ...п’ять доріг;
- необхідність подолання мінних загороджень і вогню берегових укріплень на узбережжі Фінської затоки, що вимагало б задіяти всі десантні сили Балтійського флоту в період його розквіту;
- необхідність при занятті території країни зіштовхнутися із заздалегідь спланованими і підготовленими армійськими партизанськими діями; легко можна уявити, які неприємності могло б в умовах Фінляндії спричинити армії вторгнення сотні мобільних загонів і груп, що використовують бази на лісових хуторах, автотранспорт, велосипеди або лижі, велика кількість диверсійних і протитанкових засобів, засобів зв’язку;
- підтримку сил Північного командування НАТО - у разі військової небезпеки в Північній Норвегії мали висадитися американська, британська, західнонімецька дивізії і англо-голландська бригада, яким надавала б підтримку морська авіація США і збройні сили Норвегії.
І в рамках глобального блокового зіткнення, і поза його навіть "звичайна" війна з Фінляндією була б божевіллям - без надій на військовий результат, але з величезними втратами. І це дуже добре розуміли всі - і військові, і політики...
Досвід локальних війн другої половини XX століття ясно свідчить наступне. По-перше, перемагає той, хто панує в повітряному просторі, часом домагаючись своєї мети і без окупації території ворога. По-друге, добре оснащені, навчені і керовані ВПС і ППО навіть невеликої країни здатні відбивати масовані повітряні напади навіть великої наддержави. Оцінка свого і чужого досвіду і обмеженість оборонних асигнувань Фінляндії сформували чітку доктрину, що припускає завоювання переваги в повітрі, що є наріжним каменем її сучасної оборонної стратегії та буде таким і в майбутньому.
Останніми роками ВПС і ППО країни піддалися інтенсивному оновленню. РЛС були замінені на нові, "сліпі" ділянки системи ППО прикриті новими станціями, центри управління модернізовані. Нова система обміну даними дозволяє управляти повітряним боєм, скажімо, над Лапландієюй з центру в Південній Фінляндії. ВПС, що відповідають за недоторканність повітряного простору, контролюють також і зенітно-ракетні засоби, координуючи дії авіації і зенітний вогонь. Стеження за ехосигналами цілей об’єднано в систему стеження, яка у воєнний час буде доповнена широкою мережею оптичних постів спостереження. Територія країни розділена на три райони ППО з авіакрилами в кожному.
В 1992-2001 роках за програмою оновлення фінських ВПС на їх озброєння надійшли винищувачі-штурмовики F-18 "Хорнет" фірми "Макдоннел-Дуглас". Основним критерієм при виборі цього літака в якості основи своїх ВПС фіни обрали: виявлення пілотом цілі поза візуального контакту, вогневу міць, гнучкість в експлуатації і можливість установки на ньому кількох альтернативних комплексів озброєння. До того ж літак має збалансовану вартість життєвого циклу. (Втім, доводилося чути і думку про те, що закупівля фінами американських, а не російських літаків - наслідок неповороткості "Росвооружения"). З 1996 року поставлено 57 одномісних та 7 двомісних "Хорнетів" (один розбився при тренувальному польоті). Літаки складалися в Фінляндії фірмою "Фіннавіатек" (колишній "Валмет ЛТД"), продовжуючи давню традицію вітчизняного авіабудування. Не списуються з рахунків і старі, поставлені в 1978-1981 р.р. радянські МІГ-21 біс, - за умови модернізації ці літаки цілком можуть відповідати сучасним вимогам.
Практично весь льотний склад ВПС - льотчики-винищувачі, причому в процесі відбору один льотчик відбирається з 50 кандидатів. Кадри льотчиків другої лінії формуються також з винищувачів, звільнених за віком. Кожне авіакрило має додану йому ескадрилью навчально-бойових літаків "Хок", які використовуються в якості імітаторів літаків противника в процесі щоденного навчання (що вельми показово на тлі відомостей про те, що льотчики українських ВПС останнім часом літають у кращому випадку кілька разів на рік).
Повітряна доктрина Фінляндії, таким чином, грунтується на двох "китах" - на утриманні панування в повітрі і на бойових якостях льотчиків. У Фінляндії вважають, що успішне виконання ВПС, як і всіма оборонними силами, своїх функцій - запорука захисту кордонів країни і підтримки її нейтрального статусу, стабілізуючого фактора в нинішній мінливій Європі (сильно дестабілізованою геополітичною реальністю, що виникла після розвалу СРСР і його Збройних Сил).
Хто і як служить
Військовозобов’язаними у фінській армії є всі здорові чоловіки віком від 18-60 років. Жінки можуть теж служити у фінській армії, якщо вони здорові і мають бажання послужити. Якщо поважна причина (наприклад, віросповідання) не дозволяє проходити службу в звичайному порядку, то юнаки йдуть на цивільну (альтернативну) службу, яка зазвичай проходить у лікарнях, будинках престарілих, в різних соціальних службах, де вони працюють повний робочий день, і терміни такої служби збільшуються і складають близько 400 днів. Тоді, як у звичайному порядку, - 12 місяців, а то й менше - 180 днів.
Особливо восени перед призовом в армію по телебаченню в Фінляндії демонструють передачі про будні фінської армії. Будні як будні. Стройова підготовка, життя в польових умовах, теоретична підготовка, підготовка до виживання за найбільш неймовірних військових можливих обставин.
У казармах - винятковий порядок і чистота, в їдальнях - вибір за принципом «шведського столу», обов’язкова наявність овочів.
Під час медичних обстежень харчування в армії було вирішено включити в меню більше овочів і легкої їжі у зв’язку з тим, що у солдатів спостерігаються надлишки ваги, що, природно, призводить у молодих людей до підвищення цукру і холестерину в крові. Спільний проект армії та охорони здоров’я Фінляндії буде ставити своєю метою - зниження ваги військовослужбовців. Передбачаються також теоретичні заняття, в ході яких солдатів навчатимуть правильно харчуватися і не тільки в період служби, але й потім, за анкетами, які будуть видані кожному хто відслужив, контролюватимуть їх вагу. Турбота про вагу солдат - турбота про армію та її бойової готовності, за останні роки призовники стали важити майже на 4 кг більше, ніж повинні. Було опитано понад тисячі військовослужбовців і, як виявилося, багато з них воліють їсти їжу швидкого приготування (піцу, пончики, гамбургери) - все це і призводить до ожиріння і, як наслідок, - до діабету. Який же солдат з цим захворюванням?
Фінська армія добре оснащена - озброєння найсучасніше, воно достатнє для того, щоб охороняти кордони своєї країни, для відбиття військової агресії (вони знають, що це таке), звичайно ж, чоловіча частина населення і повинна вміти стріляти, бути фізично здоровою і сильною, вміти підкорятися, в даному випадку, офіцерам, перебувати в суто чоловічому колективі. Дідівщина у фінській армії виключена повністю. Офіцери справедливі і суворі, але приниження гідності людини в особі солдата відсутня. Все досить коректно і строго, але немає нестатутних відносин. Якщо є хоч найменший натяк на це, завжди є до кого звернутися: для контролю за відносинами в армії наймається спеціальна людина.
Роль матерів, що пестять своїх синів, у Фінляндії зводиться тільки присутністю на святі присяги, якщо вони це побажають. І все. Комітети солдатських матерів для фінів - протиприродне явище, коли мова йде про виховання чоловіків.
У Фінляндії хворих людей в армію не призивають, додаткова медична комісія, коли солдат вже в армії, виключає тих, у кого виявлені захворювання. Нестійка психіка - одна з найпоширеніших причин, коли юнак звільняється від служби на підставі медичних тестів і медичних обстежень. Молоді люди, що схильні до депресій, не служать у фінській армії. Звільняються від призову та студенти, поки не закінчать навчання.
Останнім часом стали тимчасово звільняти від служби юнаків, залежних від Інтернету. Фінські лікарі вважають це теж захворюванням, і відсутність Інтернету, якому юнаки присвячували дні, може бути стресом для них під час служби.
У Фінляндії є і противники такого відтермінування, які вважають, що потрібно приводити до ладу мізки завзятих комп’ютерників. Питання спірне, але факт залишається фактом - такі хлопці були відправлені додому, їм дали відстрочку на певний час.
За медичними показаннями у Фінляндії майже 10% юнаків отримали білий квиток.
Випадки «укосу» від армії у Фінляндії вкрай рідкісні. У фінському суспільстві якось навіть непристойно зізнаватися, що ти не служив в армії. Це одразу знижує статус людини.
Фінська армія добре оснащена - озброєння найсучасніше, воно достатнє для того, щоб охороняти кордони своєї країни, для відбиття військової агресії (вони знають, що це таке), звичайно ж, чоловіча частина населення і повинна вміти стріляти, бути фізично здоровою і сильною, вміти підкорятися, в даному випадку, офіцерам, перебувати в суто чоловічому колективі. Дідівщина у фінській армії виключена повністю. Офіцери справедливі і суворі, але приниження гідності людини в особі солдата відсутня. Все досить коректно і строго, але немає нестатутних відносин. Якщо є хоч найменший натяк на це, завжди є до кого звернутися: для контролю за відносинами в армії наймається спеціальна людина.
Роль матерів, що пестять своїх синів, у Фінляндії зводиться тільки присутністю на святі присяги, якщо вони це побажають. І все. Комітети солдатських матерів для фінів - протиприродне явище, коли мова йде про виховання чоловіків.
У Фінляндії хворих людей в армію не призивають, додаткова медична комісія, коли солдат вже в армії, виключає тих, у кого виявлені захворювання. Нестійка психіка - одна з найпоширеніших причин, коли юнак звільняється від служби на підставі медичних тестів і медичних обстежень. Молоді люди, що схильні до депресій, не служать у фінській армії. Звільняються від призову та студенти, поки не закінчать навчання.
Останнім часом стали тимчасово звільняти від служби юнаків, залежних від Інтернету. Фінські лікарі вважають це теж захворюванням, і відсутність Інтернету, якому юнаки присвячували дні, може бути стресом для них під час служби.
У Фінляндії є і противники такого відтермінування, які вважають, що потрібно приводити до ладу мізки завзятих комп’ютерників. Питання спірне, але факт залишається фактом - такі хлопці були відправлені додому, їм дали відстрочку на певний час.
За медичними показаннями у Фінляндії майже 10% юнаків отримали білий квиток.
Випадки «укосу» від армії у Фінляндії вкрай рідкісні. У фінському суспільстві якось навіть непристойно зізнаватися, що ти не служив в армії. Це одразу знижує статус людини.
Зараховані до фінської армії ведуть досить цікавий спосіб життя. Вони вчаться військовому мистецтву, займаються боротьбою, регулярно відвідують басейн, тренажерний зал, більярд, користуються Інтернетом, мобільними телефонами, їздять додому на вихідні, зустрічаються з друзями - одним словом, нітрохи не випадають з життя. Самі призовники цінують армію за те, що тут зближуються люди з різних верств населення, налагоджуються дружні зв’язки. Для них армія - це враження, які не забудуться.
Після служби вони повертаються на своє місце роботи і той, хто відслужив в армії, має більшу перевагу при вступі на нове місце роботи. Служба в армії стимулює кар’єрне зростання. Багато хто залишається служити в армії, стають молодшими офіцерами, зробивши цю службу - справою свого життя. У Фінляндії годі й шукати повного, пухкого, з животом офіцера. Офіцери підтягнуті та спортивні, освічені й культурні.
Підйом у фінській армії, як звичайно, в 6 ранку. Бійці проходять щоденну підготовку. Правда, все тільки з дозволу лікаря. Щоб боєць отримав такий дозвіл, потрібно оцінити фізичні можливості його організму: він повинен довго бігати, плавати і т.п. Крім цього військовослужбовці проходять і психологічні тести на кмітливість і адекватність. Перший тест ділиться на три частини: завдання на логіку, словниковий запас, математичні завдання для вирішення в умі. Другий тест складається з двох частин: дуже багато питань на так/ні на зразок «Чи чуєш ти дивні звуки?», «Твій батько хороша людина?»,«Чи прокидаєшся ти втомленим?». Потім йдуть питання з відповідями «завжди, іноді, рідко, ніколи». Військових навчають абетці Морзе. Але спочатку перевіряють на здатність стати радистом, ступінь сприйняття сигналів на слух тощо.
Взагалі в армійській підготовці фінських військовослужбовців діє система балів. Чим більше солдат заробив балів, тим більше у нього відгулів. Бали нараховуються за більшу кількість віджимань, довшу дистанцію в бігу і так далі.
Якщо говорити про побут, то все дуже цивілізовано. Годують бійців 3-4 рази на день. Вранці до 7:00, вдень до 12:00, ввечері до 17:00 і ще можна після 19:00 сходити на iltapala (щось на зразок вечері).
Спочатку армійці повинні ретельно стежити за порядком, прибирають по 3 рази на день, а коли у них виробиться звичка прибирати чисто і швидко, досить буде одного разу. Крім того, що службовців відпускають на вихідні додому і дають їм відгули, у них є особливі годинни iltavapaa, коли в 18:00 відпускають з частини, і треба повернутися до 21:00.
Бійця можуть відпустити залагодити якісь банківські справи або на фестиваль, в якому той повинен, наприклад, брати участь.
Але збройні сили, перш за все, повинні стояти на варті миру і порядку. Навіть в армії в стані миру солдати фінської армії можуть бути сформовані в загони швидкого реагування. Такі загони рідко займаються серйозними подіями, зазвичай вони організовують пошук, наприклад, заблукалих грибників. Але якщо відкинути всі послаблення, фінська армія - така ж армія, як і скрізь, - сувора і потужна.
Солдата від простого громадянина відразу ж можна відрізнити за формою, якщо точніше - по камуфляжу. До його розробки фінські фахівці інституту дослідження лісу підійшли з особливою серйозністю. Були вивчені сотні ландшафтів Фінляндії: гаї, чагарники, діброви. У підсумку всі дані звели до трьох кольорів, які і помістили на камуфляж з додаванням природних тіней, так званого "кольору чорного вугілля". Цей камуфляж ретельно тестували на місцевості, після чого взяли остаточно (до того ж - запатентували). Називається він M05. Сніговий M05 - це двоколірний камуфляж на основі лісового. У тестах зарекомендував себе відмінно. Силует бійця втрачає чіткість в декількох десятках метрів від спостерігача під час снігопаду.
Фінська армія - це грізна бойова міць. Фінські стрілки славляться по всьому світу. У бою вони неспішні, але зважені і виважені, точні і холоднокровні. Ще в роки громадянської війни 1918 року, а потім у 1939, 1941-1945 роках бійці довели свою майстерність. Фінським стрільцям був встановлений пам’ятник, який знаходиться в Гельсінкі на території Арсеналу.
Після служби вони повертаються на своє місце роботи і той, хто відслужив в армії, має більшу перевагу при вступі на нове місце роботи. Служба в армії стимулює кар’єрне зростання. Багато хто залишається служити в армії, стають молодшими офіцерами, зробивши цю службу - справою свого життя. У Фінляндії годі й шукати повного, пухкого, з животом офіцера. Офіцери підтягнуті та спортивні, освічені й культурні.
Підйом у фінській армії, як звичайно, в 6 ранку. Бійці проходять щоденну підготовку. Правда, все тільки з дозволу лікаря. Щоб боєць отримав такий дозвіл, потрібно оцінити фізичні можливості його організму: він повинен довго бігати, плавати і т.п. Крім цього військовослужбовці проходять і психологічні тести на кмітливість і адекватність. Перший тест ділиться на три частини: завдання на логіку, словниковий запас, математичні завдання для вирішення в умі. Другий тест складається з двох частин: дуже багато питань на так/ні на зразок «Чи чуєш ти дивні звуки?», «Твій батько хороша людина?»,«Чи прокидаєшся ти втомленим?». Потім йдуть питання з відповідями «завжди, іноді, рідко, ніколи». Військових навчають абетці Морзе. Але спочатку перевіряють на здатність стати радистом, ступінь сприйняття сигналів на слух тощо.
Взагалі в армійській підготовці фінських військовослужбовців діє система балів. Чим більше солдат заробив балів, тим більше у нього відгулів. Бали нараховуються за більшу кількість віджимань, довшу дистанцію в бігу і так далі.
Якщо говорити про побут, то все дуже цивілізовано. Годують бійців 3-4 рази на день. Вранці до 7:00, вдень до 12:00, ввечері до 17:00 і ще можна після 19:00 сходити на iltapala (щось на зразок вечері).
Спочатку армійці повинні ретельно стежити за порядком, прибирають по 3 рази на день, а коли у них виробиться звичка прибирати чисто і швидко, досить буде одного разу. Крім того, що службовців відпускають на вихідні додому і дають їм відгули, у них є особливі годинни iltavapaa, коли в 18:00 відпускають з частини, і треба повернутися до 21:00.
Бійця можуть відпустити залагодити якісь банківські справи або на фестиваль, в якому той повинен, наприклад, брати участь.
Але збройні сили, перш за все, повинні стояти на варті миру і порядку. Навіть в армії в стані миру солдати фінської армії можуть бути сформовані в загони швидкого реагування. Такі загони рідко займаються серйозними подіями, зазвичай вони організовують пошук, наприклад, заблукалих грибників. Але якщо відкинути всі послаблення, фінська армія - така ж армія, як і скрізь, - сувора і потужна.
Солдата від простого громадянина відразу ж можна відрізнити за формою, якщо точніше - по камуфляжу. До його розробки фінські фахівці інституту дослідження лісу підійшли з особливою серйозністю. Були вивчені сотні ландшафтів Фінляндії: гаї, чагарники, діброви. У підсумку всі дані звели до трьох кольорів, які і помістили на камуфляж з додаванням природних тіней, так званого "кольору чорного вугілля". Цей камуфляж ретельно тестували на місцевості, після чого взяли остаточно (до того ж - запатентували). Називається він M05. Сніговий M05 - це двоколірний камуфляж на основі лісового. У тестах зарекомендував себе відмінно. Силует бійця втрачає чіткість в декількох десятках метрів від спостерігача під час снігопаду.
Фінська армія - це грізна бойова міць. Фінські стрілки славляться по всьому світу. У бою вони неспішні, але зважені і виважені, точні і холоднокровні. Ще в роки громадянської війни 1918 року, а потім у 1939, 1941-1945 роках бійці довели свою майстерність. Фінським стрільцям був встановлений пам’ятник, який знаходиться в Гельсінкі на території Арсеналу.
Армія Фінляндії
Фінляндія займає 87-е місце в світі за чисельністю армії в мирний час, але при цьому стоїть на 49-му місці за співвідношенням кількості солдатів на 1000 жителів, обганяючи за цим показником США, Францію та Німеччину.
• Чисельність в мирний час - 16 800 осіб (з них близько 5100 - жінки).
• Орієнтовна чисельність у разі мобілізації - 350 000.
• Загальна чисельність населення країни - 5,3 млн.
• Близько 1200 військовослужбовців за кордоном (міжнародні місії НАТО та ООН), включаючи Афганістан, Косово, Боснію і Чад.
• Річний бюджет армії - 2,78 мільярда євро.
Фінляндія займає 87-е місце в світі за чисельністю армії в мирний час, але при цьому стоїть на 49-му місці за співвідношенням кількості солдатів на 1000 жителів, обганяючи за цим показником США, Францію та Німеччину.
• Чисельність в мирний час - 16 800 осіб (з них близько 5100 - жінки).
• Орієнтовна чисельність у разі мобілізації - 350 000.
• Загальна чисельність населення країни - 5,3 млн.
• Близько 1200 військовослужбовців за кордоном (міжнародні місії НАТО та ООН), включаючи Афганістан, Косово, Боснію і Чад.
• Річний бюджет армії - 2,78 мільярда євро.
Немає коментарів:
Дописати коментар