“Націоналіст, який не цікавиться екологією та соціальними справами, насправді тільки вдає з себе націоналіста”

Інтерв’ю з Casapound Italia

Коли і як постав Casapound?

Офіційно, Casapound з’явився на світ 26 грудня 2003 після захоплення будинку на вулиці Наполеона ІІІ в Римі. Це захоплення було здійснено мрійниками та вільнодумцями згуртованими однаковим світоглядом. А в 2008 році, в день сонцестояння постала Casapound Italia. Це всеіталійська мережа книгарень, спортивних залів, пабів, чоловіків та жінок, які не знаходять розуміння в світі зашореного мислення.

Що надихнуло вас на створення Casapound?

Виклики, які кидає нам боротьба, вага досвіду, жага пригод, значення, яке ми надаємо соціальній справедливості. Все це дало натхнення на створення і розвиток нашої спільноти.

Чому ви обрали назву «Casapound»?

Ми обрали її, щоб вшанувати пам’ять видатного американця, Езри Паунда, поета, економіста, митця і фашиста.

Чи пов’язані ви з іншими організаціями?

Ні, ми не маємо політичних зв’язків з жодною правою організацією в Італії. Ми маємо дружні і шанобливі стосунки з різними групами в Європі.

Casapound відомий за різноманітні соціальні акції. Чи можете розказати про них нашим читачам?

Casapound засновний на чотирьох принципах, якими є: культура, солідарність, спорт і, звісно ж, політика. Ці чотири напрями, так чи інакше можуть розглядатись як соціальна діяльність.

Casapound Italia організовує презентації книжок, вистави, концерти, обговорення фільмів і видає щомісячний часопис (Occidentale).

CPI бореться проти шахраїв в нашій країні незалежно від їх політичних поглядів. Наприклад: ми були з робітниками компанії «ALITALIA», які одночасно по всій країні вкинули до фонтанів пляшки, що містили послання «SOS катастрофа». Ми також організували акцію в сотнях крамниць компанії «Фіат» з метою пролити світло на шахрайські дії цієї корпорації щодо її робітників. Ми розставили по всьому Риму опудала з написами, в яких йшлося про високу вартість життя, плату за помешкання, свавілля банків та будівельної мафії. CPI перервало телешоу, де нас хотіли звинуватити в подіях на площі Нанова два роки тому (в 2008 році там відбулись масові сутички націоналістів з силами Системи – прим. пер. ). CPI вчинив ряд удаваних замахів на Санта-Клаусів, що столи біля входу до банків.

CPI створила ряд недорогих спортивний клубів, які сприяють нашій боротьбі проти наркотиків та дешевих культурних моделей. Ми маємо футбольну команду в місті Лечче, хокейну команду в Больцано, школу-команду з регбі в Римі, яка постала із захоплення Casa d’Italia Colleverde (ще один націоналістичний громадський центр – прим.пер.). В Римі ми також маємо команду з водного поло, яка вже за два роки потрапила в другу лігу. Кілька місяців тому, ми заснувала боксерський клуб. Товариство «Istinto Rapace» постало з метою сприяння парашутному спорту за прийнятну ціну. Ми також надаємо уроки плавання з аквалангом в нашому клубі “Diavoli di mare” («Морські чорти»). Наш мотоклуб “Scudere 7punto1” також організовує різні суспільні заходи. І на довершення цього переліку, ми маємо клуб гірських екскурсій «Muvra», який навчає пересуванню по печерах та сходженню в гори.

Всі ці ініціативи показують, що ми згуртовані, ми живемо, ми займаємось спортом, ми боремось, а також ми активні в кризових ситуаціях, таких як землетрус в місті Акуїла. Цей досвід привів нас до створення в CPI служб катастроф та швидкої допомоги. Першим офіційним завданням яких було надання допомоги людям на півночі Італії після повені.

Чи важливо для націоналіста перейматись екологічними та соціальними питаннями?

Націоналіст, який не цікавиться екологією та соціальними справами, насправді тільки вдає з себе націоналіста.

Яке ставлення «лівих» та системи до вашої організації?

За ці роки, ми здобули багато прихильників з поза меж нашого руху, але влада та її посіпаки вважають CPI чимось небезпечним. Це нас тільки тішить…

Вам вдалося створити форму життєздатної контр-культури (особисто я великий фанат гурту «Zetazeroalfa»).

 Чи могли б ви дати нам якісь поради з цього приводу?

Ми вважаємо, що нам слід оновити нашу мову, символізм і естетику… якщо ми не здатні спілкуватись з «іншими», це не завжди їхня вина. Ми намагаємось спілкуватися в радикальному вигляді і оновлювати наші мрії. Ми хочемо втілити їх і дати їм нові оберти. Це може бути зроблено через музику чи мистецтво.

Ви створили також студентську організацію «Blocco Studentesco», це схоже на те, що ми намагаємось створити в Скандинавії. Чи є у вас якісь пропозиції, якими ви могли б поділитись з нашими читачами?

«Blocco Studentesco» наразі здобуло великий успіх в школах та університетах. Це сталось завдяки роботі, про яку я згадав раніше. Ми реформували нашу боротьбу за правилом трьох «Е»: етики, епіки та естетики.

Чим Casapound відрязняєть від політичної партії?

Політичні партії керуються бездарними людьми. Їхня мета – здобути мандати. Вони страждають від новітньої хвороби, що зветься демократією, і зрештою, вони страждають від синдрому прагнення бути всім зрозумілими… CPI – це ватага людей, які не питають, що їм говорити чи що робити. Політичні партія занурені в бюрократію. CPI – жваві. Партії – мертві і хочуть сподобатись багатьом. CPI подобається багатьом, тому що, ми – живі, і не паримось…

Які ваші плани на майбутнє?

Здобути все.

http://ntz.org.ua/?p=2324