HOMO HOMINI LUPUS EST
(лат. –
людина людині – вовк)
Людина
розумна (лат. Homo Sapiens) — вид живих організмів, який на сучасному етапі
існування живого перебуває на найвищому щаблі розвитку і зайняв його в
результаті довгого і складного процесу історико-еволюційного прогресу
(антропогенезу). Таке тлумачення пропонує нам ВІКІПЕДІЯ. А що ж наполегливо
переконує мене в помилковості цієї догми – «людина розумна»?
Епіграфом для
цієї статті я обрав древній латинський вислів «homo homini lupus est»,
українською калькою якого є вислів «людина людині вовк». Цей вираз помилково
стосується крайнього еґоїзму людини, а, точніше, він перекручений як і багато
чого іншого в нашому житті підміною понять. Давньоримський письменник Тит
Макцій Плавт (III—II ст. до н. е.) вживає ці слова в своїй комедії «Осли»,
відображаючи і висміюючи хижість людської суті.
Вовк
звичайний (Canis lupus L.) — хижий ссавець з роду пес (Canis) родини псових
(Canidae), що добуває їжу активним пошуком та переслідуванням жертв. Вовк -
дуже розумна й витривала тварина. Ці звірі тримаються невеликими, добре
організованими зграями з чітко вираженою ієрархією. Зграю очолює ватажок.
Чисельність групи коливається до 10 особин. Кожна зграя займає свою ділянку.
Зграю очолює тільки досвідчений вовк. Ватажок вибирає територію, приймає
рішення про переміщення групи і стежить за порядком та дисципліною. Структура
зграї зберігається незмінною, так само як і положення, займане в ній кожним
вовком. Тільки смерть члена групи або формування нової зграї може змінити
колишню ієрархію. Порядок в групі підтримується за допомогою складної системи
поведінкових моделей. Під час полювання, оточивши уподобану жертву, зграя
відбиває її від стада, а коли загнана тварина вибивається з сил, вовки
загризають її. Наші пращури спостерігали і вивчали поведінку тварин та птахів
відтворюючи побудову ієрархічних відносин у суспільстві, бо були людьми дійсно
розумними.
Захопився…
Знову пан редактор LELEKA NEWS по-дружньому звинуватить мене у тому, що я
затягнув вступ до теми, але ж я ще не наблизився до суті. Я хочу викликати
почуття поваги до цього звіра, якого, до речі, в народі недарма називають –
санітаром лісу, а в нашому випадку – санітаром суспільства. Маю впевненість у
тому, що ватажком вовчої зграї у жодному випадку не зміг би бути жоден
будь-який інший, звір - не вовк. Вовки ніколи б не доручили горилі, бику, або
барану, очолювати зграю. На це здатна тільки homo sapiens – «людина розумна».
Це тільки «людина розумна», з розвиненим інстинктом мавпи (відповідно теорії
Дарвіна), здатна на незрозумілі вчинки і сумнівні кроки. І врешті-решт, тільки
«людина розумна» здатна поставити панувати над собою горилу (горила (лат.
Gorilla) — рід найбільших людиноподібних мавп), бо це все ж таки майже її рідня
– людиноподібна мавпа.
У В’єтнамі та
інших «екзотичних» країнах Азії вважається делікатесом мозок живої мавпи. Для
споживання цієї «страви» у дуже дорогих в’єтнамських ресторанах передбачені
колоподібні з отвором у центрі столи. У отвір проштовхується і зафіксовується
голова живої мавпи. Замовникам «делікатесу» роздають маленькі молоточки якими
вони під час приємного спілкування між собою гатять по мавпячий черепушці. Для
того, щоби мавпа під час «розваг» шанувальників її мозку зберігала тишу і не
відлякувала інших відвідувачів установи їдальні, їй розпеченою залізною ложкою
припікають язика. Після примітивної трепанації – розтрощення верхньої кулі кори
головного мозку з крововиливом і скальпування, «делікатес» готовий до вживання.
Гурмани, продовжуючи свою приємну бесіду, посміхаючись і дивлячись в очі іще
живої мавпи завзято поїдають її теплий мозок… Яка гидота! Які дикі звичаї!
Мене ледве не
знудило написання цих рядків, але обійти цю тему неможливо тому, що майже таке
саме відчуття (нудоту) у мене викликає сучасне телебачення, яке виконує функції
тих молоточків – руйнівників свідомості. А функцію розпеченого заліза,
перебрали на себе перекрученні поняття і шаблонні фрази.
Відносини
мавп, побудовані на «гаремній» ієрархії, що кардинально відрізняє її від
ієрархічної побудови зграї вовків. Детально не зупинятимусь на пояснені
стосунків і поведінки цих тварин, бо всім зрозумілі правила і закони гарему…
Отже, не
зрозуміло як, але сталося – як сталося. Владу в зграї вовків тимчасово
узурпувала горила і намагається за допомогою своїх помічників приматів -
дегенератів змінити правила і устрій внутрішніх стосунків зграї (Конституцію)
на гаремні відносини («всьо па панятіям»). Тобто, «старша горила» має бажання
собі в угоду згвалтувати кожного окремо, по-черзі, а у підсумку – всіх разом. В
цьому їй (горилі) допомагають її поплічники шакали (команда проффесіоналів),
щури («тушки-перебіжчики»), а формування думки доручено різнобарвним папугам
(політологи, соціологи, окремі журналісти – «фахівці» з багатьох «наболілих»
питань), які цілодобово працюють над зомбуванням і формуванням в потрібному їм
напрямку свідомості суспільства. Це вони, перекрикуючи одне одного, до хрипоти
цвірінькають про необхідність "приватизаційних, реформаційних і
інтеграційних процесів" в той самий час, коли ці процеси уже відтворюються
в нелегальний спосіб. Все розкрадається, привласнюється, купується,
підкуповується, продається.
Відверто нахабна
поведінка і жага до збагачення цих людиноподібних істот виходить за межі
будь-якої уяви про мораль і принципи здорового глузду. Кожна чергова брехня
набуває статусу національної ідеології і подається, як велика перемога
національних інтересів і покращення життя. А, насправді, втрачає кожен окремо і
країна в цілому.
Опоненти в
черговий раз звинуватять мене в метафоричному словоблудді і в «висмоктаній з
пальця» темі, але я пишу для тих, хто вміє читати поміж рядків і аналізувати
прочитане і побачене. Йдеться не про «приматів», а про «вовків», які мають
збитися у потужну інтелектуальну «вовчу» зграю для переконливої перемоги, яка
звільнить від узурпації і започаткує розвиток і добробут на багато наступних
років. Для того потрібно згадати забутий і перекручений сучасниками древній
латинський вислів «homo homini lupus est» – «людина людині вовк» і відтворити
принципи і досвід пращурів у реальному сучасному житті. А той, хто за своєю
натурою і розвитком інтелекту має рівень примата, нехай не ображається на щоденні
«трепанації». Раб – назавжди залишиться рабом!
Сергій
Філіпенко
Немає коментарів:
Дописати коментар