Сторінки

неділя, 1 грудня 2013 р.

Страйк – наша зброя, страйк – наше право!


(редакція видання «Січеслав» не несе відповідальності за зміст опублікованих матеріалів і не завжди поділяє точку зору їх авторів)

 Я вже двічі писав статті своїх блогів, і двічі за одну годину вони повністю втрачали актуальність. Першого разу - перед заявою Азарова про згортання євроінтеграції, вдруге - перед кривавим розгоном Майдану. Мабуть, вони так і залишаться неопублікованими...


   Сьогодні я спробую встигнути за подіями, і напишу «по гарячих слідах». Роблю третю спробу. Ціла купа моїх і чужих думок за одну ніч повністю втратили актуальність. Спробуємо їх пригадати.
   Отже, перша неактуальна думка – необхідно мислити позитивно і виступати не «ПРОТИ» чогось, а «ЗА» щось. І перед тим, як виступати, необхідно це «ЗА» детально продумати і розписати. Сьогодні на це вже немає часу. Сьогодні ми всі як один маємо стати проти нинішнього режиму і змести всіх, хто продовжуватиме будь-яким чином його підтримувати.
   Друга неактуальна думка – ми маємо готуватись до виборів 2015 року. Забудьте. Виборів 2015 року не буде. Буде само проголошення і само призначення. Якщо ми затримаємось бодай на один місяць – нас зачистять точно так само, як цієї ночі зачистили Майдан.
   Третя неактуальна думка – Янукович і Азаров мають піти у відставку. Ніякої відставки! Сьогодні їм такого дарувати не можна. Політична відповідальність можлива була після Вільнюса – за не підписання угоди. Після кривавої бійні відповідальність має бути кримінальною. При чому це має стосуватись всіх, хто активно чи пасивно продовжуватиме підтримувати режим – не важливо з якої причини.
   Четверта неактуальна думка – ніяких партійних прапорів. Сьогодні мені байдуже до пихатих самовдоволених псевдо лідерів псевдо опозиції. Якщо ці прапори – єдина передумова їх активної участі у акціях громадянської непокори – нехай ними вдавляться. Тоді вони принаймні змагатимуться між собою у кількості своїх ганчірок. Все одно люди їх не підтримають лише за наявність/відсутність прапорів, тож ці дитячі змагання будуть лише на користь загальної справи.
   П’ята думка – «я не стоятиму поруч із цим …. Тому що він ….» (потрібне вставити). Байдуже хто і коли і кому з нас перейшов дорогу/насрав у душу/кинув/зле поглянув/оббрехав… Сьогодні на кону значно вищі ставки. Тому всі, хто знайде у собі мужність заявити про свій протест, мають право зробити це без страху бути відштовхнутими. Ми сьогодні маємо забути про всі свої протиріччя, принаймні доти, доки не здобудемо перемогу. Що сьогодні дійсно необхідно зробити?

1. Розпочати загальнонаціональний страйк. Забути про роботу, навчання, бізнес, домашні турботи. Якщо сьогодні не піднятись – завтра будь-хто зможе це все відібрати. Всі установи, підприємства, організації мають зупинитись. Там, де не достатньо свідомих або сміливих громадян – їх необхідно допомогти.

2. Всі люди у всіх містах мають вийти на протест. Координатори протестів мають створити загони самооборони.

3. Всі органи державної влади і місцевого самоврядування повинні заявити про свою позицію – чи підтримують вони узурпацію влади в державі? Чи підтримують вони державну зраду президента? Ті, хто не підтримують, повинні заявити про відмову підпорядковуватись псевдо керівництву держави. Або, принаймні, піти у відставку самостійно.

4. Всі, хто мають якісь думки про те, яким чином змінити Систему влади – мають зібратись і узгодити єдину позицію.

5. Після того, як ми виженемо з посад і покараємо Януковича і його прихвостнів, необхідно зібрати Установчі збори і перезаснувати країну, аби вже за новими єдиними правилами обрати нових очільників нашої держави. А зараз – до справи!

Дмитро Сінченко,
Всеукраїнська ініціатива «Рух Державотворців»


Позиція редакції частково відтворена в матеріалі: «Питання, що роз’єднують Націю»

Немає коментарів:

Дописати коментар