Карикатури були створені відомими українськими
художниками: Мариною Туровською, Костянтином Казанчевим, Ігорем Бежуком та
Олексієм Кустовським на замовлення Інституту світової політики.
Легкість ведення бізнесу. У 2013 році
Україна посіла 137 місце у рейтингу Світового банку щодо легкості ведення
бізнесу. Сусідня з нами Словаччина, наприклад, посідає 46 місце, Швеція - на 13
позиції. Сам процес ведення бізнесу дуже часто стримується перешкодами, які
створюють державні органи - чи то податкова інспекція, чи санепідемстанція.
Крім того, бізнесменів відлякує відсутність незалежних судів, де вони можуть
вирішити будь-яку бізнес-суперечку. Через відсутність чесних судів іноземці
побоюються, що їхнє підприємство можуть відібрати в будь-який момент.
Абсолютна ієрархія. В
українських реаліях панує абсолютна ієрархія. Ледве не будь-який начальник
вважає себе царем, а свого підлеглого рабом, допоки не потрапляє у кабінет
вищого начальника, де вже сам автоматично перетворюється на раба. У багатьох
європейських країнах (особливо скандинавських) начальник - це лише старший
партнер, а не цар та Бог, до нього можуть звертатись навіть по імені - без
почестей, як у нас. Якщо в Україні підлеглий - безправний, то в ЄС трудові
відносини жорстко регламентовані відповідним законодавством.
Рівень міжлюдської недовіри. В Україні, як
і інших пострадянських країнах, люди здатні довіряти тільки найближчому
оточенню - родичам та дійсно близьким друзям. Всі перебувають постійно
насторожі, що їх можуть обдурити ("кинути", "розвести як
лоха"). Як показує світовий досвід, рівень міжлюдської довіри та рівень
забезпечення - речі взаємопов'язані. Зазвичай, чим нижчий рівень забезпечення -
тим нижчий рівень довіри. У європейських країнах рівень життя вищий і набагато
вищий рівень міжперсональної довіри.
Поліція з народом. Кількість правоохоронців
в Україні значно вища, аніж в європейських країнах. Якщо у нас 780
правоохоронців на 100 тисяч населення, то, наприклад, у Польщі лише 264, у
Німеччині - 301. Причому, висока кількість людей у формі зовсім не гарантує
вищий рівень безпеки. Про це свідчить той факт, що лише 29% українців довіряють
правоохоронним органам. У таких країнах ЄС як Австрія, Німеччина, Фінляндія цей
показник досягає 85%. Крім того, 80 % українців не вірять в неупередженість та
чесніть української міліції, в ЄС - 30 %.
Поділ на "VIP" і
"НЕ-VIP". Радянська зрівнялівка у пострадянській Україні вилилась у
нездорове бажання виділитись за будь-яку ціну. Звідси - хворобливий потяг до
позначки "VIP" не лише у концертних залах та стадіонах, але навіть у
службах таксі, квитках у зоопарк тощо. Інший феномен - так звані "статусні
речі". Чи то йдеться про норкову шубу, чи дороге авто, куплене у кредит і
за рахунок економії на базових речах. Така собі розкіш на показ. У європейських
країнах немає гострої потреби самостверджуватись через подібні "статусні
речі" - інколи цілком достатньо таланту, професіоналізму чи навіть власної
гідності.
Як себе можуть реалізувати жінки?
Українським жінкам складно потрапити на найвищі щаблі влади. Як результат -
Україна посідає одне з останніх місць у Європі за кількістю жінок у парламенті.
Ще більш красномовною є ситуація з жінками в уряді. Якщо у Фінляндії жінки
обіймають 63% посад в уряді, у Данії - 42%, у Польщі - 28%, то в Україні лише
4%. Суттєвим є розрив в оплаті праці чоловіків та жінок в Україні та країнах
ЄС. В Україні жінки в середньому отримують менше за чоловіків на 30%. В
середньому по ЄС цей відрив становить 16%. У Польщі - лише 5%, а в Словенії взагалі
лише 2%.
Нетолерантність. В Україні досить часто
спостерігаються вияви нетолерантності. Соціологічні дані (КМІС, 2011)
показують, що тільки 5% українців готові взяти участь в акціях протесту проти
дискримінації. Тільки 36 % українців готові віддати свій голос за єврея як
кандидата у президенти, за темношкірого - лише 18%.
Тривалість життя. У країнах Євросоюзу
тривалість життя перевищує пенсійний поріг. Середній показник тривалості життя
в країнах ЄС - 77 років (чоловіки) і 83 роки (жінки). В Україні - тривалість
життя чоловіків становить 68 років, жінок - 72 роки. В середньому у
Європейському Союзі люди живуть на 10 років довше, ніж в Україні і на 13 років
довше, аніж у Росії. За коефіцієнтом смертності Україна посідає 18 позицію у
світі та разом з Росією, Білоруссю та деякими країнами Африки досягла
показників 1970-х років.
Забезпечена старість. Європейський Союз
перебуває на першому місці у світі за виділенням коштів на соціальний захист
своїх громадян - 30% від ВВП. В Україні - це лише 8%. Особливо ця різниця
помітна в сфері пенсійного забезпечення. У Німеччині мінімальна пенсія
становить 350 євро за умови відсутності жодного дня трудового стажу, середня
пенсія - приблизно 800 євро в місяць, у Франції - мінімальна пенсія становить
500 євро на місяць, у Великобританії - 760 євро. В Україні середня пенсія
становить приблизно 137 євро (1438 гривень).
Де лікують
краще? Лише 18% українців задоволені якістю медичного обслуговування - це
найнижчий показник у світі (опитування Gallup, 2012). "Поконкурувати"
з Україною в цьому плані може хіба що Ємен, де задоволені системою охорони
здоров'я лише 19%. У країнах Євросоюзу він становить близько 29%, а в таких
країнах як Австрія, Великобританія, Німеччина, Швеція він вищий за 90%.
Чиста вода! Лише 42% українців задоволені
якістю питної води. У країнах ЄС цей показник коливається від 61% (Болгарія) до
96% (Австрія, Великобританія, Німеччина, Швейцарія, Швеція). У більшості країн
ЄС вода з крану буває більш якісною, ніж у пляшках. Вимоги до питної води в
країнах Європи в 28 разів вищі, ніж в Україні і це, зрозуміло, дуже
позначається на її якості.
Охорона довкілля. В Україні не завжди
можуть захистити ліси від незаконної вирубки. У ЄС такої проблеми немає. У
країнах Євросоюзу докладають максимальні зусилля для того, аби лісові посадки
не зникали внаслідок проблем, пов'язаних зі зміною клімату. До слова, що ресурс
лісів в Україні обмеженіший, ніж в ЄС: понад 42% території ЄС покрито лісами, в
Україні - лише 15,7%.
Спорт - це здоров`я. У Європейському Союзі
сучасні та доступні спортивні клуби навіть у невеличких містечках є швидше
правилом, а не винятком. 66% українців заявляють, що узагалі не займаються
спортом через нестачу вільного часу, хоча мають бажання це робити. Поміж тим,
65% громадян ЄС займаються спортом. Більшість з них, робить це на природі: у
парках та обладнаних майданчиках (48%). Крім того, 22% європейців вікової групи
70+ стверджують, що вони досі фізично активні та приділяють спорту важливу
увагу.
Страх інновацій та реформ. Українці в
переважній більшості бояться змін, реформ та інновацій. Страх до масштабних
змін закладений ще з радянських часів завдяки колективізації та
індустріалізації і підкріплений у часи незалежної України негативним досвідом
реформ. Відтак, багато людей переконані, що те, що мають сьогодні, краще, ніж
будь-які зміни. Європейський прогрес, натомість, тримається на інноваціях. В ЄС
витрачається приблизно 7 млрд. євро на дослідження та інновації щороку.
Запроваджена Союзом програма "Horizon 2020" передбачає витрати на
інновації з 2014 по 2020 рік у розмірі 80 млрд. євро.
Як працюють суди? В Україні зафіксований
найбільший показник корупції в органах судової влади в Європі і один із
найнижчих показників довіри до судової системи. 70% населення України негативно
оцінюють роботу судів та вважають, що судова влада є політично залежною. Тільки
3,3% громадян України повністю довіряли українському суду у 2012 році. Про
рівень роботи українських судів свідчить і кількість українців, які змушені
шукати правосуддя у Європейському Суді з прав людини. Україна посідає п'яте
місце в Європі за кількістю скарг, які перебувають на розгляді у європейському
суді.
Село занепадає. Якщо різниця між столицями
в Україні та ЄС на сьогодні не є разючою, то українське і європейське село -
наче два паралельних світи. Села в країнах ЄС створені для життя, а не для
виживання. У європейських селах є вся необхідна інфраструктура, присутні
мережеві світові супермаркети, медичне обслуговування, якісні дороги, навчальні
заклади, можливість повноцінно розвивати фермерський бізнес.
Доступне житло. У країнах ЄС, на відміну
від України, власне помешкання для сім'ї, яка працює, є абсолютно доступною
річчю. У Німеччині ставки по іпотечних кредитах з десятирічним терміном виплати
не перевищують 3,5% і мають тенденцію до зниження. Причому, ще 10 років тому
вони становили 10% і вище. У Голландії - 3% на 30 років. У Польщі базова ставка
становить 4,75%. В Україні базова ставка по іпотечному кредиту - приблизно
20-25% на 15 років.
Ціни на продукти. Мінімальна заробітна
плата у країнах Європейського Союзу у 7 разів вища за українську. Але Україну
на загальноєвропейському тлі вирізняє той факт, що при наднизькій мінімальній
зарплатні ціни приблизно такі ж, як і в країнах ЄС. Приміром, українець на свою
мінімальну зарплатню може купити 32 кг курятини, водночас чех - 126 кг,
португалець - 245 кг, британець - 355 кг. Ціна на хліб в Україні одна з
найнижчих на континенті. При цьому українець на мінімальну зарплатню може
дозволити собі 240 кг білого хліба. У той же час грек зможе накупити хліба у
340 кг, німець - 560 кг. Суттєво біднішим є й вибір товарів українських
супермаркетів порівняно з європейськими.
Скільки українці переплачують за іномарки?
Україна має чи не найвищі ціни на імпортовані автомобілі у Європі. Українці,
щоб придбати іномарку, мають переплачувати інколи до 100 чи навіть більше
відсотків - це рекорд навіть для пострадянських країн. Так, наприклад, за
"Шкоду Октавію" 2008 року випуску німець має заплатити 5 тисяч євро,
француз - 6100 євро, а українець - 11160 євро!!!! Накрутка - 110%. Якщо
доплюсувати сюди витрати на ремонт машини внаслідок їзди на українських
дорогах, то вийде, що в Німеччині можна було б давно дозволити собі щонайменше
пристойний "Мерседес".
Рівень корупції. Україна - одна з найбільш
корумпованих держав світу. Навіть у багатьох африканських країнах рівень
сприйняття корупції нижчий, аніж в Україні. У відповідному рейтингу країн,
Україна посідає 144 місце в світі за рівнем своєї корумпованості, обганяючи
Уганду, Того, Білорусь і Росію.
Європа без кордонів. Європейський Союз - це
можливість подорожувати без кордонів, віз і навіть без закордонного паспорта.
Все це стало можливим завдяки створенню Шенгенського простору, до якого наразі
входять 26 європейських країн, на черзі - приєднання Румунії і Болгарії.
Безвізові подорожі не тільки дозволяють європейцям з прикордонних регіонів
планувати свої подорожі в останню хвилину, але й їздити за покупками,
відвідувати лікаря чи навіть перукаря у сусідній європейській країні, де краща
якість або нижчі ціни.
Зарплати
військових. Дохід військових в Україні суттєво відрізняється від того, скільки
отримують їхні колеги навіть в не найбагатших країнах-членах ЄС. Якщо,
наприклад, молодший офіцерський склад в Україні отримує приблизно від 130 до
230 євро, то в Латвії й Естонії цей показник становить - від 600 до 800 євро, в
Угорщині - майже 1000 євро, у Німеччині - 2200- 3000 євро, Франції - 1700-2200
євро.
Немає коментарів:
Дописати коментар