Масова культура

Масова культура – це певний тип буржуазної культури, за допомогою якого панівні класи маніпулюють свідомістю мас; це індустрія з виробництва культурних та ідеологічних стереотипів, спрямованих на духовну стандартизацію людини.

Духовне життя сучасного буржуазного суспільства пронизує глибока криза, що проявляє себе в найгостріших суперечностях в різних сферах культури: в суспільній свідомості, моралі та мистецтві.

Капіталізм є утилітаристським вже за самою своєю суттю. Йому притаманне не тільки повсюдне поширення на всі сфери суспільного життя та діяльності законів відчуження, але й відверто меркантильна перевага економічних цілей панівного класу капіталістів над власне людськими потребами особистості. Це, за словами Маркса, спричиняє, те що духовна діяльність опиняється в полоні створеної буржуа «цивілізації посеред грубого варварства потреб» (т. 42, с. 134). У цьому і закладена причина того, що розвиток духовної культури в буржуазному суспільстві сповільнюється і часто регресує, оскільки панування утилітаризму призводить до розвитку споживацької ідеології. Приписуючи буржуазній системі турботу про підвищення духовного рівня «людини маси», прихильники утилітаризму прагнуть заманити людей в пастку комерційної «культури споживання».

Мета масової культури полягає у формуванні певного стереотипу «масової людини» – політично пасивної, інертної особистості, яка підкоряється еліті та крокує за нею, водночас позбавленої здатності самостійно міркувати і мислити, не здатної до будь-якого критичного осмислення існуючих соціальних процесів, придатної до сліпого сприйняття «духовних стандартів» буржуазного суспільства, приреченої на втрату рис індивідуальності, людяності, гармонійності.

Починалася масова культура як «кітч» (з нім. – «халтура, несмак»), тобто як своєрідний сплав кримінальних і сексуальних газетних, книжкових, кіно-та інших підробок, до яких пізніше долучились стандартні комікси, твори «сексуального мистецтва» і тому подібної «індустрії розваг». «Кітч» звеличує в свідомості людини супермена та модних «зірок», тим самим відводячи її від реальності. І зараз в арсеналі «кітч-культури» – проповідь сексу і насильства, пробудження примітивних, тваринних інстинктів. Так, протягом свого життя пересічний американець може побачити на екрані телевізора 100 тис. вбивств (передаються кожні 45 хв.) та 300 тис. сцен насильства (передаються кожні 14 хв.).

Новітня масова культура нав’язує своєму споживачеві нібито неупереджене спостереження, а фактично моральне засудження «бунтівних» прошарків. Таким чином, вона, спираючись на громадську думку, прагне «знешкодити» будь-які рухи спротиву. У цій новій формі масової культури, спотворення та деформація можливостей освоєння людиною дійсності досягає величезної руйнівної сили. Найбільш небезпечні для буржуазного суспільства форми прогресивної політичної активності тонко і витончено перетворюються на подобу гри або естрадного виступу; свідомо гіперболізуються і неправомірно розширюються проблеми буржуазного ладу як суспільства, в якому люди не тільки ізольовані один від одного, але й самоізольовані та приречені на соціальну робінзонаду. Людину заводять в ідейний глухий кут, позбавляють будь-яких соціальних поривів, політично присипляють, спричиняють соціальну девальвацію та ідейну деформацію. Для цього панівні кола використовують всі форми духовного гноблення і, передовсім, масову культуру.

Таким чином, масова культура є антигуманною за своєю суттю. Її ідеологічне призначення – духовно уярмити людину, позбавити її громадянської і національної самосвідомості, обеззброїти у боротьбі за свої соціальні права. З допомогою масової культури здійснюється витончена тактика вторгнення в духовний світ людини і маніпулювання її свідомістю. Вона орієнтується на позбавленого власного творчого обличчя споживача, що задовольняється низькопробними підробками справжньої творчості. Це культура панівного класу, створювана на потребу тих, кому він відмовляє в самостійному духовному розвитку.

Буржуазна духовна культура з її цинізмом і культом сили, презирством до всього істинно людського й гуманного, прагне позбавити особистість справжніх людських якостей, калічить її духовне обличчя, спотворює моральний світ. Тому шкода масової культури полягає також у завданні непоправного збитку розвитку нації своєї країни, та розтраті її інтелектуальних сил і духовних ресурсів.

Буржуазні пропагандисти розглядають масову культуру як загальнолюдський феномен, нібито не обумовлений і не пов’язаний із соціальною структурою суспільства, а, за їх твердженням, укорінений в певних тенденціях розвитку сучасної техніки, як явище універсальне, незалежне від соціальної природи суспільства, характерне як для капіталістичного, так і для соціалістичного суспільства. Насправді ж, масова культура – це не тільки комікси та вестерни, це і своєрідне вираження образу духовного життя, способи духовного споживання за капіталізму, нав’язування індивідам буржуазних стандартизованих цінностей.

У самому буржуазному суспільстві масовій культурі протистоїть справді народна, демократична культура, що представляє широкі соціальні верстви і сприяє духовному розвиткові, боротьбі народу за свободу, соціальний прогрес і мир. В ідеологічному протиборстві двох культур буржуазного суспільства масова культура і демократична культура перебувають на різних боках барикад: одна – на боці реакції, інша – на боці прогресу.

http://ntz.org.ua/?p=2270