Як і на всіх рівнях буття живих
організмів між суспільними об’єднаннями усіх історичних форм завжди точиться
боротьба. Починаючи від первісних племен і закінчуючи державами-імперіями – всі
великі суспільні об’єднання прагнуть до домінування.
Зовнішня політика кожної держави є
реалізація заходів направлених на домінування. Хоча, кажучи про сьогоднішню
Україну можна стверджувати, що зовнішня політика спрямована не на домінування,
а на елементарне виживання (причому виживання окремої купки людей, яка зараз
при владі). Україна сьогодні є об’єктом панування і впливу інших держав.
Український політикум всі дискусії з приводу
зовнішньої політики розвиває у руслі приєднання до певного
військово-політичного чи економічного блоку. Програми політичних партій і
політичних лідерів питання зовнішньої політики України зводить до того чи буде
Україна намагатися вступити в НАТО чи ЄС, буде зберігати нейтралітет, чи
зблизиться з Росією. В сучасних умовах питання зовнішньої політики України
поставлені таким чином вирішуються у Москві і Вашингтоні, і будуть вирішуватися
там доти, доки в Україні не буде реальних важелів впливу на міжнародну
ситуацію.
Для соціал-націоналізму питання зовнішньої
політики України це не питання входження до якогось блоку чи нейтралітету як
такого. Для соціал-націоналізму питання зовнішньої політики України – це
питання створення таких внутрішніх умов у державі, які б забезпечили можливість
проводити незалежну зовнішню політику і, якщо це потрібно, то всупереч
інтересам Москви і Вашингтону. Удаваний нейтралітет України який був,
наприклад, за часів президентства Л. Д. Кучми звичайно був простим лавіюванням
і поступками, навіть на шкоду Україні, у бік Заходу та Сходу. І в даному
випадку дійсно не важливо кому влада України дозволить панувати, як неважливо
людині, в якої грабіжники відібрали сто гривен як вони ці гроші між собою
поділять: порівну чи якийсь грабіжник забере все. Все чим можна в Україні
поживитися все одно заберуть: чи то одна держави, чи дві поділять між собою.
Слабка держава з ким не вступить у союз все одно буде об’єктом чужої волі, і
нейтралітет тут не врятує. В даному випадку нейтралітет – це просто
домовленість більш сильних держав про розподіл сфер впливу.
Зовнішню політику можуть проводити лише сильні
держави, а слабкі завжди будуть об’єктом для реалізації цієї політики. Україна
зараз слабка держава, дуже слабка. Але в України є передумови, є потенціал і
можливість стати настільки сильною, щоб домінувати на міжнародній арені, а не
бути об’єктом панування.
Для того, щоб проводити незалежну зовнішню
політику важливими є два фактори: військовий та економічний. Геополітичне
домінування напряму залежить від військової могутності. В історії немає
зворотних прикладів. Якщо говорити більш детально, то в сучасних умовах
військова могутність держави стала майже синонімом її ядерного потенціалу.
Головною передумовою можливості проводити незалежну зовнішню політику є
наявність ядерної (а точніше ракетно-ядерної) зброї. Ракетно-ядерне озброєння,
як найбільш ефективна зброя сучасності на міжнародній арені сьогодні є найбільш
впливовим аргументом. Україна, яка зовсім недавно мала третій у світі ядерний
потенціал могла сьогодні бути в ряді найвпливовіших країн світу. І лише
повернення ядерного статусу забезпечить домінування на міжнародній арені.
Політики, які зараз виступають проти створення ядерної зброї є відвертими
злочинцями, які шкодять безпеці України та слугують інтересам інших держав.
Другим фактором, хоча менш значущим ніж
перший, є економічний. При чому головним тут є не рівень ВВП та виробництва
взагалі, а досягнення економічної автаркії. Економічне самозабезпечення є
фактором міжнародної політики, бо унеможливлює тиск на державу шляхом
економічних санкцій. До-речі світова економічна криза підтверджує правильність
цієї точки зору: спеціалізоване виробництво та орієнтація на міжнародну
торгівлю внаслідок зміни міжнародної кон’юнктури може призвести до економічно
непередбачуваних наслідків та повного банкрутства. Реальним захистом від
будь-якої світової економічної кризи є економічна автаркія. Як мінімум –
створення замкнутих циклів виробництва у стратегічних галузях.
Україна не маючи ні ядерної зброї, ні
економічної автаркії в принципі має ресурсний потенціал для створення і
першого, і другого – сьогодні це питання лише політичне, питання політично
волі. Досягнувши відповідної військово-економічної могутності Україна зможе
проводити незалежну зовнішню політику і таку, яка робиться лише в інтересах
України. Соціал-націоналістична Україна не буде приєднуватися до якогось
військово-політичного блоку чи економічного союзу. Вона створить свій
військово-економічний блок. В сучасних умовах геополітичного протистояння в
Україні є реальний шанс вийти на міжнародну арену в якості лідера та досягнути
світового домінування. Але це можливо лише проявивши відповідну політичну волю,
організованість та внутрішню єдність, що під силу лише соціал-націоналістичній
Україні.
В. Кривошеєв
Немає коментарів:
Дописати коментар