Сторінки

субота, 2 листопада 2013 р.

Китайська експансія на шляху до ЄС


"Китайські міста " або " чайна- тауни " ( china towns ) широко поширені в світі і є, якщо м'яко висловлюватися, місцями компактного і не завжди комфортного проживання китайців. Стараннями представників правлячої влади в Україні незабаром можуть з'явитися Сhina villages, тобто китайські села.


Це будуть землі, які китайські корпорації отримають у власність в обмін на екзотичні китайські гроші - юані, на які наше чиновницьке  ворье готове землю обміняти в непереборному прагненні  до дерибану всього що завгодно!

Ця інформація нещодавно поширилася в інформаційному просторі, але особливого ажіотажу не викликала, оскільки увага громадськості була відвернута скандальним мовним питанням. А даремно, бо мова йде про здачу української землі китайцям, які давно на неї поклали око і вже сконцентрували чималі фінансові ресурси для її скупки, коли почнеться запланований владою продаж земель сільськогосподарського призначення.

"Роги та Копита " під держгарантії

Кабінет міністрів звернувся до Верховної Ради з пропозицією залучити додатково до спеціального фонду держбюджету кредит у розмірі до 3 млрд доларів, призначений для реалізації проектів у сільському господарстві. У парламент був внесений відповідний законопроект (№ 11034 ), згідно з яким будуть збільшені граничні розміри дефіциту держбюджету і держборгу України, щоб здійснити державні запозичення на реалізацію меморандуму про взаєморозуміння щодо співпраці в області пріоритетних проектів у сільському господарстві. Що й було зроблено! На скандальній позачергової сесії парламенту 30 липня в відсутність кворуму, по суті, нелегітимно, цей законопроект був протягнутий в першому читанні і в цілому. Порожній на дві третини зал підтримав збільшення граничного розміру державних запозичень з 15 млрд. до 39.3 млрд. грн.,  тобто 24.3 млрд. грн., що складає шукані 3.04 млрд. дол.

Причиною став той факт , що 28 червня міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк  підписав з Експортно - імпортним банком Китаю меморандум про співпрацю з підтримки проектів сільського господарства, який дає можливість Україні залучити до 3 млрд. дол.  Далі стане ясно , що мова йде навіть не долар, а про юані, точніше про китайські товари і технології сумнівної якості. За повідомленням прес - служби  Мінагропроду, конкретні проекти та умови залучення коштів будуть обговорюватися пізніше, тобто ще не ясно навіщо все це потрібно, але чиновники вже готують " дірку в бюджеті" і втягують країну в додаткові борги.

За інформацією з Мінагрополітики, програма спрямована на підтримку  Державної продовольчо - зернової корпорації і дрібних фермерів, оскільки великі агрохолдинги не ризикують зв'язуватися з китайською продукцією, віддаючи перевагу світовим брендам, і тільки великий агрохолдинг Ukrlandfarming сільхозолігарха Олега Бахматюка нібито зацікавлений співпрацювати з Китаєм.

За даними видання " Коммерсант - Україна ", інші великі холдинги не ризикують купувати китайську сільгосптехніку. За образним порівнянням  їх менеджерів, купувати китайську техніку або американську John Deere - це те ж саме, що купити ВАЗ або Merсedes. Великий агробізнес вибирає якісну техніку, що зарекомендувала себе в світі.  До того ж, існує маса як лізингових, так і кредитних програм.  У свою чергу, економія на гербіцидах і насінні ставить під загрозу зриву роботу всього року, тому великий агробізнес воліє недешеві, але перевірені матеріали.

Інвестиційні " розводи " made ​​in China

Не дивлячись на це, за інформацією з Мінагропроду, чиновники посилено розробляють проекти по закупівлі в Китаї засобів захисту рослин, а також насіння і сільгосптехніки.  У Державній продовольчо - зернової компанії стверджують, розглядається не тільки можливість закупівлі китайської сільгосптехніки і засобів захисту рослин, але також реконструкції існуючих і будівництво нових зерносховищ і перевалочних і елеваторних потужностей, модернізацію цукрових заводів, створення протеїнових кластерів, а нова китайська техніка обійдеться дешевше, ніж навіть уживана європейська чи американська. Крім того, робота з китайськими фірмами дозволить відкрити для України ринок збуту української сільгосппродукції, зокрема вже в нинішньому році планується експортувати в Китай до 1.5 млн. т кукурудзи.

Але подібні плани представляються вкрай небезпечною корупційної манилівщиною. Справа в тому, що китайські інвестиції найчастіше не є такими, а являють собою так звані пов'язані кредити. Суть полягає в тому, що китайські банки відкривають кредитні лінії тільки за умови, що буде закуповуватися обладнання китайських компаній і якими будуть  користуватися  китайські  фахівці, тобто значна частина кредиту залишається в китайській економіці, управляють проектом і контролюють його подальшу роботу теж китайці, але іноземний позичальник виплачує тіло кредиту і відсотки по ньому.

Експерти й аграрії - практики щосили критикують такі плани. На їх думку, китайські насіння потребують адаптації до наших кліматичних умов, і говорити про їх масове застосування не доводиться. Виробництво засобів захисту рослин в Україні теж малоймовірно, оскільки для Китаю більш вигідно займатися експортом готових продуктів або інгредієнтів для їх приготування, а сам по собі китайський завод в Україні, якщо він буде, чи не здешевить продукцію.
Багато коментаторів сходяться на тому, що зазначені плани Кабміну - це пустишка .

Фількіна грамота

Аналіз пояснювальної записки до законопроекту веде до тих самих висновків. У ній зазначено, що законопроект розроблено з метою забезпечення реалізації проектів у сфері сільського господарства, а саме - закупівлі китайських засобів захисту рослин, насіння для сільськогосподарських культур, сільськогосподарського інвентарю та іншої сільгосппродукції або продажу українських злакових культур до Китаю, будівництво заводу засобів захисту рослин, переробки органіки - мінеральних добрив та інші будівельні проекти в Україні, культивація землі, посадка та інше.

Таке, з дозволу сказати, техніко - економічне обгрунтування втягування України в додаткові борги на суму 3 млрд. дол, на думку експертів, являє собою нашвидку зліплену  " відмазку " . До того ж виявилося, що подається Кабміном у парламент документ не погоджений з Міністерством економрозвитку і торгівлі ( МЕРТ) і Мін'юстом на предмет економічної обгрунтованості і відповідності чинному законодавству. Виходить, це документ не Кабміну, а Мінагропроду і особисто міністра Присяжнюка, який під маркою Кабміну проштовхує документи у своїх інтересах.

Очевидно, що від такого  "прожекту" за версту смердить корупцією,  дерибаном і відкатами !

Подальше вивчення пояснювальної записки ще більше зміцнює підозри, що справа тут нечиста.  Автори документа стверджують, що проект не потребує погодження з регіональною владою та місцевим самоврядуванням. Хоча при цьому передбачається виділення земельних ділянок під будівництво виробничих потужностей і земель під вирощування сільгоспкультур і т.д.  Але за чинним законодавством, все це вимагає узгодження на місцях. Більше того, в проекті стверджується, що він не вимагає узгодження з громадськістю і не стосується соціально - трудової сфери!

А головне, стверджується, що в проекті відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.  Хоча в наявності спроба протягнути норматив, що дозволяє виділяти землі кому попало і без конкурсів, точно так само купувати обладнання для заводів і сільгоспробіт, виділяти квоти на постачання до Китаю українського зерна і т.д., що надає просто необмежені можливості для розкрадання бюджетних коштів, відкатів, хабарів. Складається враження, що саме для цього все і затівається !

Земля - ​​китайцям, чиновникам - відкати?

На тлі проштовхування настільки скандального нормативу вельми красномовно прозвучала заява прес - служби Мінагропроду, присвячена щорічному посланню Януковича парламенту. Прес - служба відомства вказує на необхідність прискорення реформ у сільському господарстві.  Головна "реформа"  бачиться у якнайшвидшому знятті мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, до чого, на думку міністра, держава готова.  Міністр Присяжнюк стверджує: автоматизована система ведення державного земельного кадастру буде основою системи забезпечення державою прав власності на землю, купувати і продавати землю сільгосппризначення зможуть тільки громадяни України, юридичні особи - підприємства й іноземці такого права не отримають, що захистить українських сільгоспвиробників.

Але це все слова, а перед очима стоїть приклад приватизації промисловості, в результаті чого вона опинилася в руках олігархії.

У випадку з Китаєм все дуже серйозно. Відомо, що Китай надає кредити під державні гарантії.  У наявності саме такий випадок, бо кредит отримує Україна як держава. Відомий також недавній досвід Європи, коли на тлі боргової кризи низка європейських держав планували отримати позики у Китаю, який накопичив величезні золотовалютний резерви на надексплуатації своїх трудових і природних ресурсів, але Китай вимагав гарантії у вигляді землі та / або об'єктів стратегічної інфраструктури у вигляді аеро- і морських портів, комунікацій та ін..  Європейці від планів відмовилися, вирішивши не зв'язуватися.

Можна абсолютно впевнено стверджувати, що китайців в Україні привернула саме швидка розпродаж землі, бо в сучасному світі найбільшу вагу все більше набувають енергоносії, питна вода і продукти харчування, а значить земля. Китай однозначно виділить гроші під гарантії землі, оскільки інших гарантій Україна з її куцими золотовалютним запасом і ВВП надати не може.  До того ж, згідно з проектом закону про ринок земель, розпоряджатися землею буде Земельний банк, а вже вивести землю на користь китайців - це справа техніки.

Чиновники поспішають з ринком землі, оскільки це величезний гарантійний фонд, що дозволяє, у тому числі, хапати подібного роду  "кредити"  і  "інвестиції",  розпихаючи по кишенях  "відкати".  А заплатить за все Україна - землею ! І це тільки одна схема ...

Ось і виходить, що китайці отримають землю, чиновники - хабарі, а громадяни країни у яких вже відібрали підприємства, перетворяться на наймитів на землі, яка їм вже  не належить.  До речі, є дані, що Саудівська Аравія і ряд інших арабських нафтових країн також відчувають величезний інтерес до українського чорнозему ...

Переклад з російської: СІЧЕСЛАВ


Немає коментарів:

Дописати коментар